Категорія №8.2.3
Іменем України
21 жовтня 2011 року Справа № 2а-1759/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Гришиній О.Ю.,
в присутності сторін:
від позивача: Ямбогло О.А.,
від 1-го відповідача: Савкіна О.С., Косова Н.Г.,
від прокуратури: Петрова Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню в розмірі 39 983 281, 00 грн., -
19 липня 2011 року Публічне акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів ” (далі - позивач) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську (далі 1-й відповідач, СДПІ по роботі з ВВП в м. Луганську), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі 2-й відповідач, ГУДКУ в Луганській області) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню в розмірі 39 983 281, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про таке.
Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №001865112150 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданного СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську 31.01.2009 року. Як платник податку на додану вартість ВАТ «Стахановський завод феросплавів» подало до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, якою було визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 39 983 281, 00 грн.
У серпня - жовтні 2010 року СДПІ по роботі ВВП в м. Луганську здійснила виїзну позапланову перевірку ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2010 року, за результатами якої 25.10.2010 року було складено довідку №1295 /08-3/00186513. Позивач стверджує, що цією перевіркою встановлені обставини сплати ВАТ «Стахановський завод феросплавів» платіжними дорученнями сумм податку на додану вартість у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді, порушень з боку ВАТ «Стахановський завод феросплавів».
З аналізу окремих статей Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 позивач зазначив, що право на віднесення сумм податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. На думку позивача зазначена обставина не є підстаовою позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування су податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження.
Просив визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, яка виразилась в ненаданні до орагну державного казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року, стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “ Стахановський завод феросплавів ” (код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за липень 201 року в сумі 39 983 281, 00 грн.
Представник позивача в судовому засданні позовні вимоги підтимав, надва пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позов.
Представник 1-го відповідача позов не визнав, надав заперечення в якому послався на наступне. Позивачем до СДПІ по роботі з ВВП в м. Луганську було подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року №4580 від 20.08.2010 та розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, згідно яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 39 983 281, 00 грн.
СДПІ по роботі з ВВП в м. Луганську, згідно п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податковоу службу в Україні», п. п. 7.7.5 п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахувань суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.03.2011 №185/08-3/001865130. У ході перевірки з метою вирішення питання щодо обгрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету та на виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 18.05.2005 №350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підроздялами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» СДПІ ВПП у м. Луганську направлено запити зустрічних перевірок по основним постачальникам. Але заявлену до відшкодування суму в повному обсязі неможливо було підтвердити у зв'язку з неотриманням відповідей на запити про надання відомостей щодо основних постачальників ВАТ «Стахановський завод феросплавів», а саме ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ВАТ ««Марганцевий гірничо - збагачувальний комбінат», МКП «Веста».
При проведенні перевірки СДПІ ВПП у м. Луганську встановлена відсутність надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету України.
Представник 1-го відповідача зазначив, що посилання позивача на те, що відшкодування ПДВ не може ставитися в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок, що позивач не може нести відповідальність за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматися до уваги, оскільки відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є як правило посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку не встановлено надходження податку на додану вартість до бюджету, що свідчить про порушення вимог Закону «Про податок на додану вартість» в частині порядку відшкодування ПДВ.
Представник 1-го відповідача наполягав, що СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську, як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки фактичної сплати сум ПДВ в складі ціни товару ат надходження відповідних сум податку до Державного бюджету України діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органами державної податкової служби України повноважень та просив в задоволенні позовних вимог ВАТ «Стахановський завод феросплавів» відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.
2-й відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому зазначив, що просить справу розглянути без участі представника Головного управління Державного казначейства України у Луганській області та відмовити у задоволенні позову посилаючись на наступне.
Згідно п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України.
Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом "іти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відшкодування податку на додану вартість за висновками проводиться за механізмом передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» №39 від 17.01.2011р.
СДПІ по роботі з ВВП в м. Луганську по ВАТ «Стахановський завод феросплавів» висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 39 983 281,00 грн. не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось.
Відповідно до «Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість» затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України №82/245 від 27.04.2004 р. відшкодування податку на додану вартість проводиться за рішенням суду.
Та зазначив що на час вирішення даної справи до Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило ніяких документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.
Представник позивача на заперечення відповідачів пояснив наступне. Пункт 1.8 статті 1 Закону про ПДВ не містить будь-яких вказівок на те, що для отримання права на відшкодування платник податку, має довести фактичне надходження сум ПДВ до бюджету. Не містить таких вимог і п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, яка є імперативною для визначення суми податку, який підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню із бюджету. Аналіз норм Закону про ПДВ свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) (п. 1.3 ст. 1, пп. 7.4.1 - 7.4.4 п. 7. 4 ст. 7 Закону про ПДВ). Представник позивача зазначив, що обов'язок СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та Головного управління державного казначейства у Луганській області вчиняти дії, направлені на здійснення відшкодування податку на додану вартість, передбачено ст. 7 Закону про ПДВ.
Так, 25.10.2010 року було складено довідку № 1295/08-3/00186513 за результатами перевірки достовірності нарахувань сум ПДВ за липень 2010 року, якою були встановлені обставини сплати ПАТ «Стахановський завод феросплавів» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді та вказаною перевіркою порушень законодавства не було встановлено.
Крім того, представник зазначив що, 21.03.2011р. відповідачем був складений акт про результати невиїзної документальної повторної перевірки ПАТ «Стахановський завод феросплавів»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 01.11.07р. по 31.12.11р. №185/08-03/00186513, а також на підставі акта прийнято податкове повідомлення - рішення №0001018013/0 від 21.03.11р., яким ПАТ «Стахановський завод феросплавів» було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 22 періода з 2007 по 2010 рік на загальну суму 168 176 668,00 грн. (в тому числі і за липень 2010р у сумі - 39 983 281,00грн.). ПАТ «Стахановський завод феросплавів» не погоджуючись з вказаним актом та податковим повідомленням - рішенням звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001018013/0 від 21.03.2011р. У додатках до позовної заяви ПАТ «Стахановський завод феросплавів» надав копії усієї первинної бухгалтерської документації за 22 періоди з 2007 по 2010 рік у тому числі і за липень 2010року.
Луганським окружним адміністративним судом цей позов був розглянутий та 24.06.2011р. була ухвалена Постанова по справі № 2а-2697/11/1270, якою суд задовольнив позовні вимоги ПАТ «Стахановський завод феросплавів», та скасував вищезазначене податкове повідомлення - рішення. 25.08.2011р. Донецьким апеляційним адміністративним судом вказану Постанову залишено без змін. Судами першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду вказаної справи було в повному обсязі досліджено первинні бухгалтерські документи, договори, специфікації, платіжні доручення та підтверджено фактичні надходження на ПАТ " Стахановський завод феросплавів» товару (виконання робіт, тощо) та підтверджено фактичну сплату за товари (виконанні роботи) в тому числі ПДВ по декларації за липень 2010 року. Таким чином, Позивач вважає, що розгляд справи № 2а-2697/11/1270 та ухвалення Постанови суду першої інстанції та Ухвали апеляційної інстанції є істотними обставинами і мають значення для розгляду позову про відшкодування ПДВ за липень 2010р.
Враховуючи норми ст. 72 КАС України - «обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини», таким чином, враховуючи той факт, що сторонами по цій справі є ті самі особи і Луганським окружним адміністративним судом у справі № 2а-2697/11/1270 досліджено первинні документи, що доводять факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, у тому числі факт сплати суми ПДВ у ціні придбаних товарів (послуг) на адресу постачальників таких товарів, позивач просив врахувати обставини, які були дослідженні та доказані у пов'язаній справі № 2а-2697/11/1270.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ВАТ “Стахановський завод феросплавів”зареєстровано в якості юридичної особи 30.12.1994 виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області за №13921200000000019 (т.1 а.с.10).
Відповідно до протоколу загальних зборів від 07.04.2011 Відкрите акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів”було перейменовано у Публічне акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів”(т.1 а.с.187-215), про що видано свідоцтво серії А01 №757143 (т.1 а.с.186).
Згідно свідоцтва №100160782 НБ №103877, позивача з 01.01.2009 зареєстровано платником податку на додану вартість, перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську (т.1 а.с.11).
З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі -ПК України).
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПК України з 01.01.2011 втратив чинність, серед інших, Закон України “Про податок на додану вартість”№ 168/97-ВР від 03.04.1997 (надалі -Закон 168), який визначав порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету.
Проте, зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності ПК України, разом із нормами ПК України застосуванню підлягають також і норми Закону 168.
Згідно зі ст. 1 Закону 168 податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість до 01.01.2011 визначався ст. 7 Закону 168.
Позивачем подана податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 39 983 281, 00 грн. (т.1 а.с.13-18).
Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року перевірена в ході проведення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську позапланової виїзної перевірки ВАТ«Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за липень 2010 року, результати якої оформлено довідкою № 1295/08-3/00186513 від 25.10.2010. За результатами вищевказаної перевірки не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2010 року в сумі 39 983 281, 00 грн. За результатами перевірки, зазначено що, сума буде підтверджена після отримання відповідей на надіслані запити по зустічних перевірках. Та зазначено, що на кінець перевірки від органів ДПС за місцем реєстрації основних постачальників ВАТ «Стахановський завод феросплавів» інформація про отримані зустрічні перевірки щодо таких постачальників не надходила.(т.1 а.с. 98-120).
Своєчасність подання декларації сторонами не оспорюється.
Постановою Луганського окружного адміністративного по справі № 2а-2697/11/1270 від 24 червня 2011 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0001018013/0 від 21.03.2011 року, задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення -рішення від 21.03.2011 № 0001018013/0, прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Луганську у відношенні публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 168 176 668,00 грн., за 22 податкові періоди з 2007 року по 2010 рік, у тому числі по періодам за: грудень 2007 року у розмірі 5 272 024,00 грн., квітень 2008 року - 4650 361,00 грн., липень 2008 року -32 392 787,00 грн., серпень 2008 року -41 768,00 грн., вересень 2008 року -148086,00 грн., січень 2009 року -14 472,00 грн., квітень 2009 року -6 039,00 грн., травень 2009 року -274 471,00 грн., червень 2009 року -339 927,00 грн., липень 2009 року - 169 439,00 грн., серпень 2009 року -192 766,00 грн., жовтень 2009 року -4534 557,00 грн., листопад 2009 року -2 667 011,00 грн., грудень 2009 року -4 347 797,00 грн., січень 2010 року -6 668 527,00 грн., квітень 2010 року -27 604 245,00 грн., травень 2010 року -1 236 775,00 грн., липень 2010 року -39 983 281,00 грн., вересень 2010 року -2 539 894,00 грн., жовтень 2010 року -27 802 450,00 грн., листопад 2010 року -4 013 561,00 грн., грудень 2010 року -3 276 438,00 грн. (т.11 а.с.11-27).
Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року (т.11 а.с.28-39). Представник 1-го відповідача визнавав факт отримання зазначеної ухвали.
Зі змісту постанови суду по справі № 2а-2697/11/1270 убачається, що ході судового розгляду справи судом 1-ї інстанції було перевірено та визнано такою, що відповідає дійсності первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за 22 періоди з 2007 року по 2010 рік на загальну суму 168 176 668, 00 грн., у тому числі за липень 2010 року у розмірі 39 983 281, 00 грн.
Зазначені рішення суду оцінюються відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України, котра визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з п. п. 7.1., 7.2 ст.7 Закону 168 поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з пп.7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з пп.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону 168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В силу пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Виходячи з вимог вказаних норм, Закону сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Єдиною підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобов'язання є податкова накладна.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги постанову Луганського окружного адміністративного по справі № 2а-2697/11/1270 від 24 червня 2011 року, суд вважає, що надана позивачем до матеріалів справи податкова декларація за липень 2010 року підтверджує правильність формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, та відповідно, правильність визначення суми бюджетного відшкодування податку.
Суд сприяв сторонам, у доказуванні обставин на які вони посилались шляхом витребування та надання доказів та кола фактів, які необхідно доказати.
Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011 “Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість”відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Вихадячи з аналізу положень п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року зобов'язаний був подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Але на час розгляду справи вищезазначені вимоги не були виконані першим відповідачем.
Сторонами не оспорювались зазначені обставини.
Діями суб'єкта владних повноважень вважається активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Бездіяльністю вважається та обов'язки пасивна поведінка яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства з питання правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, суд вважає протиправною бездіяльність 1-го відповідача з не направлення відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність 1-го відповідача з ненаправлення відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування податку на додану вартість , оскільки зазначена бездіяльність порушує права позивача.
Відтак, сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, в загальному розмірі 39 983 281,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Як вбачається з платіжних доручень, доданих до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1703,4 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1703,40 грн.
Відповідно до вимог ст. 160 КАС України у судовому засіданні 21 жовтня 2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням норм ст. 167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню в розмірі 39 983 281, 00 грн. задовольнити повністю.
< Текст >
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Лугнаську, яка виразилась у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за липень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 39 983 281, 00 грн. (тридцять дев'ять мільйонів дев'ятсот вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят одна гривня 00 коп.)
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод технічного вуглецю” судові витрати у розмірі 1703.40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні 40 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 25 жовтня 2011 року.
< Текст >
СуддяЄ.О. Кисельова