Категорія №8
Іменем України
20 жовтня 2011 року Справа № 2а-7933/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Агевича К.В.
при секретарі - Чуванову А.С.,
за участю представників:
від позивача: Ішутін О.Є.,
від відповідача: Золотих Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорекс-2006" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі міста Луганська про визнання протиправним наказу про проведення перевірки,-
08 вересня 2011 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську (далі -ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську) про визнання протиправним наказу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, наведених в письмових запереченнях від 21.09.11 №14751/10 (а.с.36-37), вважає, що прийнятий наказ щодо проведення перевірки та вчинені дії відповідають законодавству та є обґрунтованими.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі -Закон № 509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
З 01 січня 2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі -ПК України).
Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений Податковим кодексом України. Так, відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно п.78.4. ст.. 78 Податкового Кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Статтею 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 даної статті).
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 даної статті).
Судом встановлено, товариство з обмеженою відповідальністю «Сорекс-2006» (ідентифікаційний код 34202418) зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.02.2006 за №13821070006007920, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АО1 №611869 (а.с. 10).
Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) ТОВ «Сорекс-2006» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 342024112366, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.03.2006 №100325210 (а.с. 17).
18 березня 2011 року виконуючим обов'язки начальника ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська у зв'язку з ненаданням пояснень ТОВ «Сорекс-2006» та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ від 03.03.2011 №3988/23 та відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п.78.1, ст..78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України прийнято наказ № 561 від 18.03.11, яким вирішено провести саме документальну невиїзну позапланову перевірку (а.с. 43).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було направлено ТОВ «Сорекс-2006» рекомендованою кореспонденцією вище зазначений наказ від 18.03.11 про проведення документальної невиїздної позапланової перевірки (зворотній бік а.с. 43).
Також представником відповідача у судовому засіданні наданий лист № 3988/23 від 03 березня 2011 року «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» (а.с. 42) з підтвердженням належної відправлення та отримання зазначеного листа позивачем (зворотній бік а.с. 42), а саме надані докази підтвердження правомірності дій ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська.
На підставі чого відповідачем було проведено документальну невиїздну позапланову перевірку ТОВ «Сорекс-2006» з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.11 по 31.01.11 за результатами якої складено акт № 754/23/34202418 від 22.03.11 (а.с. 18-29).
Твердження представника позивача щодо передчасності видання наказу № 561 від 18.03.11, так як запит податкового органу отримано товариством 09 березня 2011 року, а наказ виданий 18 березня 2011 року з чого вбачається, що не сплинув термін в 10 робочих днів встановлених п.п 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України є в даному випадку доречним.
Але на думку суду враховуючи те, що перевірку було проведено після спливу 10 робочих днів 22 березня 2011 року, однак позивач відповіді так і не надав, податковому органу, то для скасування наказу підстав немає.
Крім того, позивач ТОВ «Сорекс-2006» 04 грудня 2011 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Жовтневому районі м. Лугнаська про визнання противоправними дій щодо проведення перевірки.
Постановою № 2а-3682/11/1270 від 06 червня 2001 року позов було задоволено повністю, але ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду постанову № 2а-3682/11/1270 було скасовано.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.. 72 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для звільнення від доказування:
1. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.
3. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Також рішенням Донецького апеляційного адміністративного суду оскаржувану документальну невиїзну позапланову перевірку визнало правомірною суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25 жовтня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
< Текст >
< Текст >
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорекс-2006" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі міста Луганська про визнання протиправним наказу про проведення перевірки відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 25 жовтня 2011 року.
< Текст >
Суддя К.В. Агевич