Категорія №5
Іменем України
17 жовтня 2011 року Справа № 2а-4608/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Широкої К.Ю.
при секретарі: Босовій І.М.
за участю:
представника позивача: Халапян Д.Ю.
представника відповідача: не зявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису № 100 від 11.02.2011р.,-
02 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису №100 від 11.02.2011.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що припис Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області видано на підставі ст.26 Закону України “Про захист прав споживачів”.
Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.
Відповідно до ст.1 зазначеного Закону термін “послуга” вживається в цьому Законі в вступному значенні: “послуга -діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється її індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб”.
Підприємство не відноситься до вищезазначеної категорії. Договорів та прямих - відношень між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" та споживачем діючим законодавством не передбачено.
Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" діє на договірних засадах та надає послугу організаціям на балансі яких знаходяться житлові будинки.
Вважає, що припис Управлінням у справах захисту прав споживачів в Луганській області видано неправомірно та з порушенням вимог діючого законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою, суб'єктом господарської діяльності у сфері надання комунальних послуг споживачам з централізованого постачання гарячої води та опалення (а.с. 9-10).
Судом встановлено, що Управлінням у справах захисту прав споживачів в Луганській області видано припис №100 від 11.02.2011 (а.с. 8) про усунення порушень з боку Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” прав споживачів з вимогами:
- припинити порушення прав гр. ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги;
- припинити нарахування виплат за ненадані послуги гр. ОСОБА_2, за вказаною вище адресою;
- провести перерахунок за ненадані послуги з центрального опалення гр. ОСОБА_2, за вказаною вище адресою з моменту письмового звернення до ЛМКП “Теплокомуненерго”;
- про прийняті міри проінформувати управління до 11 березня 2011 року.
Зі змісту припису №100 від 11.02.2011 вбачається, щодо управління звернулася гр. ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з питання порушень її прав як споживача, а саме про відмову відключення її квартири від мереж централізованого опалення, зняття з обліку як абонента ЛМКП “Теплокомуненерго” та проведення перерахунку за ненадання послуг централізованого опалення у період з листопада 2007 року по теперішній час. Перевіркою, проведеною спеціалістами управління, підтвердилися факти вказані у зверненні, а саме: у вказаний час послуга централізованого опалення не надавалася, оскільки з листопада 2007 року за вказаною адресою встановлено автономне опалення (а.с. 8).
Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №229 від 23.06.2009 затверджено Положення про Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - наказ №229).
Таким чином, відповідачем у справі є державний орган виконавчої влади, який входить до структури Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Правові та організаційні заходи, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”(далі - Закон №877).
Предметом данного спору є правомірність винесення відповідачем припису за наслідками проведеної перевірки. Позивачем не оскаржується право відповідача проводити перевірку.
Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України №877, припис -це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України від 24 червня 2004 року №1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”.
Згідно із підпунктом 9 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, споживач має право, серед іншого, на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.
Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, закріплено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630).
На виконання пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за №1478/11758, затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Згідно із пунктом 2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за №1478/11758, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
По закінченні робіт відповідно до пункту 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за №1478/11758, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (далі - наказ №4). Після затвердження акту на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.
Згідно ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку, в тому числі послуги з теплопостачання, укладається між власником квартири і балансоутримувачем, а не власником квартири та виробником -Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго".
Крім того, порядок перерахунку вартості послуг передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року N 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості»(Порядок №151).
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Процедура такого відключення передбачена як Правилами № 630 так і Порядком № 4.
З їх положень вбачається, що із внесенням відповідних змін наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року N 169 та постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року N 1268 законодавча можливість індивідуального відключення від систем центрального опалення не передбачена, а відповідне право може бути реалізовано лише у разі від'єднання усього будинку.
Таким чином, на час відключення ОСОБА_2, своєї квартири, вчинення відповідної дії законом заборонено та є протиправним.
Судом було встановлено, що будинок, в якому знаходиться квартира ОСОБА_2, від центрального опалення не відключався, то відповідні дії останньої суд вважає самовільним відключенням.
Крім того, з системного аналізу Порядку № 151, на який як на підставу здійснення перерахунку посилається Управління, вбачається, що ним передбачено обов'язок позивача провести перерахунок лише у випадку ненадання послуг або надання їх не у повному обсязі.
Суд вважає, що неотримання послуги внаслідок самовільного відключення споживача не може ототожнюватись з ненаданням послуги з вини теплопостачальної організації, відтак не може бути підставою для перерахунку, передбаченого Порядком № 151.
Це означає, що вимоги оскаржуваного припису є необґрунтованими та підлягають скасуванню,
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 17 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п'ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису №100 від 11.02.2011 про порушення прав споживачів задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області №100 від 11.02.2011.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03 грн. 40 коп. (три гривні 40 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена в повному обсязі та підписана протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
СуддяК.Ю. Широка