Категорія №8.1.5
Іменем України
20 жовтня 2011 року Справа № 2а-9007/11/1270
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Цицюри О.О.,
при секретарі - Бойко В.В.,
за участю прокурора - Сайтарли І.М., посвідчення №972 від 15.04.2010,
представників сторін:
від позивача - державний податковий інспектор юридичного відділу
ОСОБА_1, довіреність №7701 від 11.07.2011,
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м.Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» про стягнення коштів за податковим боргом зі збору за спеціальне використання води в сумі 348734,48 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, -
06 жовтня 2011 року Прокурор м.Лисичанська Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративвного суду з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» про стягнення коштів за податковим боргом зі збору за спеціальне використання води в сумі 348734,48 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, в обґрунтування якого послався на наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Державне підприємство «Лисичанська теплоелектроцентраль» (ідентифікаційний код юридичної особи - 00131067) зареєстровано Лисичанською міською радою Луганської області 05.08.1998 за реєстраціний номером №13811200000000575 та внесено до ЄДРПОУ. Станом на 31.08.2011 у відповідача утворився податковий борг зі збору за спеціальне водокористування, який був визначений п.13 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування в Україні» №1251 від 25.06.1991 (який був чинним до 01.01.2011) та після вказаної дати став регулюватися нормами XVI Податкового кодексу України в сумі 348734,48 грн. Сума боргу складається з самостійно узгоджених відповідачем грошових зобов'язань на підставі поданих ним податкового розрахунку збору за спеціальне водокористуваня №9006678210 від 02.02.2011 на суму 116221,32 грн., податкових деклрацій №15350 від 10.05.2011 в сумі 127434,14 грн., №9005579533 від 29.07.2011 в сумі 105079,02 грн. Однак, до цього часу сума боргу залишається несплаченою та продовжує збільшуватися. На виконання вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 (який був чинним до 01.01.2011) ДПІ в м.Лисичанську Луганської області виставила відповідачу першу податкову вимогу №1/40 від 31.10.2001 на суму 120721,00 грн. та другу податкову вимогу №2/1 від 21.01.2002 на суму 547270,96 грн., які були отримані упоноваженою особою відповідача. Відповідно до ст.ст.88,89 Податкового кодексу України активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчать витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.08.2001 та акт опису майна (щодо зміни податкової застави) від 22.08.2011. Таким чином, ДПІ в м.Лисичанську Луганської області здійснено всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони позитивних результатів не дали. На підставі викладеного, прокурор просив стягнути з Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» кошти за податковим боргом зі збору за спеціальне використання води в сумі 348734,48 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні, дали суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, у відзиві на позов №06-4/1247 від 19.10.2011, надісланому суду факсом 19.10.2011 за вх.№39679 (а.с.44-45) визнав позовні вимоги та просив розглянути справу без його участі. У відзиві зокрема, зазначив, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані та у процедурі банкрутства, має заборгованість з виплати заробітної плати, за спожиту теплову енергію, станом на 20.10.2011 не здійснює своєї виробничої діяльності. Невиконання ним грошових зобов'язань відбувається виключно через нестачу коштів та через незалежні від підприємства причини.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Розміри та порядок сплати збору за спеціальне використання води, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння збору за спеціальне використання води встановлені ст.ст.323-328 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Державне підприємство «Лисичанська теплоелектроцентраль» (ідентифікаційний код юридичної особи - 00131067) в якості юридичної особи зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 05.08.1998 за реєстраціним номером №1 381 120 0000 000575 (а.с.8), з 08.07.2005 внесено до ЄДРПОУ (а.с.9,13), та взято на облік в Державні податковій інспекції в м.Лисичанську Луганської області в якості платника податків.
Відповідач є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів, самостійно узгодив податкові зобов'язання на загальну суму 348734,48 грн., надавши до ДПІ в м.Лисичанську Луганської області податковий розрахунок збору за спеціальне водокористуваня за 2010 рік №9006678210 від 02.02.2011 на суму 116221,32 грн., податкову декларацію за перший квартал 2011 року №15350 від 10.05.2011 в сумі 127434,14 грн., податкову декларацію за перше півряччя 2011 року №9005579533 від 29.07.2011 в сумі 105079,02 грн.(а.с.25-27,28-30,31-33).
На виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним до 01.01.2011) ДПІ в м.Лисичанську Луганської області на адресу відповідача направлялися перша податкова вимога №1/40 від 31.10.2001 на суму 120721,00 грн. та друга податкова вимога №2/1 від 21.01.2002 на суму 547270,96 грн., які були отримані головним бухгалтером відповідача особисто (а.с.23,24).
Відповідно до ст.ст.88,89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.08.2001 (а.с.36) та акт опису майна (щодо зміни податкової застави) від 22.08.2011 (а.с.37).
Таким чином, ДПІ в м.Лисичанську Луганської області здійснено всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони позитивних результатів не дали, борг до цього часу залишається несплаченим.
Наявність податкового боргу відповідача також підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 31.08.2011 (а.с.35), довідкою розрахунків з бюджетом станом на 01.09.2011 (а.с.38).
Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання вимог подання відповідачем суд не вбачає.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг зі збору за спеціальне використання води в сумі 348734,48 грн. не сплатив, визнав позовні вимоги у повному обсязі, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» коштів у рахунок погашення податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 24 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 111, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Прокурора м.Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» про стягнення коштів за податковим боргом зі збору за спеціальне використання води в сумі 348734,48 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код юридичної особи 00131067, місцезнаходження: 93105 Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Енергетиків, буд.98) кошти за податковим боргом перед бюджетом зі збору за спеціальне використання води в сумі 348734 грн. 48 коп. (триста сорок вісім тисяч сімсот тридцять чотири гривні 48 копійок) з розрахункових рахунків, відкритих у банках, обслуговуючих платника податків - Державне підприємство "Лисичанська теплоелектроцентраль", а саме:
- р/р 371124011101257, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013,
- р/р 26158014461001, ФВАТ КБ «Надра» Луганське РУ, МФО 304193,
- р/р 26062014461001, ФВАТ КБ «Надра» Луганське РУ, МФО 304193,
- р/р 26051014461001, ФВАТ КБ «Надра» Луганське РУ, МФО 304193,
- р/р 26006014461001, ФВАТ КБ «Надра» Луганське РУ, МФО 304193,
- р/р 26005014461002, ФВАТ КБ «Надра» Луганське РУ, МФО 304193,
- р/р 26004014461003, ФВАТ КБ «Надра» Луганське РУ, МФО 304193,
- р/р 26003014461004, ФВАТ КБ «Надра» Луганське РУ, МФО 304193,
- р/р 2604830200271, Філія Лисичанського відділення ВАТ Ощадбанк м.Лисичанськ, МФО 364070,
- р/р 2600930140037, Філія ПАТ ПІБ в м.Лисичанськ Луганської області, МФО 304416,
- р/р 2600530100271, Філія Лисичанського відділення ВАТ Ощадбанк м.Лисичанськ, МФО 364070,
- р/р 2062830001293, Філія Луганського обласного ВАТ Ощадбанк м.Луганськ, МФО 304665,
- р/р 260371320717, Луганська філія АБ «Укргазбанк» м.Луганськ, МФО 304621,
- р/р 260273012930, Філія Луганського обласного ВАТ Ощадбанк м.Луганськ, МФО 304665,
- р/р 2605320717, Луганська філія АБ «Укргазбанк» м.Луганськ, МФО 304621,
- р/р 2600820717, Луганська філія АБ «Укргазбанк» м.Луганськ, МФО 304621,
- р/р 2600930140037, Філія ПАТ ПІБ в м.Лисичанськ Луганської області, МФО 304416.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена та підписана в повному обсязі 24 жовтня 2011 року.
< Текст >
СуддяО.О. Цицюра