Категорія №8.1.5
Іменем України
03 жовтня 2011 року Справа № 2а-8088/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Захарової О.В.
секретаря судового засідання: Білоконя Д.І.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 №1/10)
представник відповідача: не прибув
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» про стягнення коштів за податковим боргом, -
13 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 27 838,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.
Станом на вересень 2011 року відповідач має податковий борг з ПДВ в розмірі 26 734,59 грн. та з податку на прибуток - 1 103,57 грн.
З метою погашення відповідачем податкового боргу, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську відповідачу були надіслані перша податкова вимога №1/2354 від 26.10.2010 та друга податкова вимога №2/2777 від 08.12.2010.
Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» добровільно податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 26 734,59 грн. та з податку на прибуток в розмірі 1103,57 грн. не сплатило, у зв'язку з чим позивач просить стягнути його з відповідача в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
20 вересня 2011 року на адресу суду повернувся конверт з позначкою пошти «за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 08.08.2005 (а.с. 7).
Відповідно Довідки про взяття на облік платника податків від 07.07.2006 №1065, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» як платник податків знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську з 22.11.2005 за №1682 (а.с. 7 - зворотній бік).
З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 вересня 2011 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» перед бюджетом складає 27 838,16 грн., з яких: з податку на прибуток за штрафними санкціями - 1103,57 грн. та з ПДВ за штрафними санкціями - 26 734,59 грн.
Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1 ст.17 Закону України №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Пунктом 17.3 ст.17 вищезазначеного Закону передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки від 15.10.2010 №767/16/33701606, якою встановлені порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181 від 21.12.2000 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями - сплата (погашення) відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість підприємства з затримкою понад 90 календарних днів, позивачем винесене податкове повідомлення - рішення від 15.10.2010 №00034961600/0, яким визначено суму штрафної (фінансової санкції) у розмірі 25443,74 грн. та податкове повідомлення - рішення від 15.10.2010 №0034971600/0, яким визначено суму штрафної (фінансової санкції) у розмірі 1340,85 грн.(а.с. 12,13).
За результатами невиїзної документальної перевірки від 12.10.2010 №2495/15-1, якою встановлені порушення відповідачем п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181 від 21.12.2000 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - несвоєчасна сплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, позивачем винесено податкове повідомлення - рішення від 27.10.2010 №0017431510/0, яким визначено суму штрафної (фінансової санкції) у розмірі 663,15 грн. (а.с. 14, 16).
За результатами невиїзної документальної перевірки від 12.10.2010 №2494/15-1, якою встановлені порушення відповідачем п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181 від 21.12.2000 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - несвоєчасна сплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, позивачем винесено податкове повідомлення - рішення від 27.10.2010 №0017441510/0, яким визначено суму штрафної (фінансової санкції) у розмірі 67,85 грн. (а.с. 14, 16 - зворотній бік).
Податкові повідомлення - рішення від 15 жовтня 2010 року №00034961600/0 та №0034971600/0 отримані особисто директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» Бартош В.В. (а.с. 13).
Податкові повідомлення-рішення від 27.10.2010 №0017441510/0 та №0017431510/0, були направлені позивачем поштою на юридичну адресу відповідача (а.с. 15 - зворотній бік).
Згідно Акту від 01.11.2010 №2799/15-1 про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень, податкові повідомлення-рішення від 27.10.2010 №0017441510/0 та №0017431510/0,керівнику підприємства не вручено і повернуто поштовим відділенням на адресу ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».
Зазначені податкові повідомлення - рішення були розміщені на дошці податкових оголошень Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську 01.11.2010 (а.с. 17).
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Судом встановлено, що за результатами перевірок, якими встановлені порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п. 16.4 ст.16 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто за неподання декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року та за 2010 рік, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 23.11.2010 №0018991510/0 (акт перевірки від 10.11.2010 №2903/15-1), яким визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с. 18, 19);
- від 19.05.2011 №0005011510/0 (акт перевірки від 04.05.2011 №801/15-1), яким визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн. (а.с. 21, 22, 23).
Податкові повідомлення-рішення від 23.11.2010 №0018991510/0 та від 19.05.2010 №0005011510/0 були надіслані позивачем на юридичну адресу відповідача поштою (а.с. 19, 22 - зворотній бік).
Згідно Актів про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень, від 15.12.2010 №3376/15-1 та від 02.06.2011 №980/15-1, зазначені податкові повідомлення-рішення керівнику підприємства не вручено і повернуто поштовим відділенням на адресу Ленінської МДПІ у м. Луганську з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 20, 24).
Податкові повідомлення - рішення від 23.11.2010 №0018991510/0 та від 19.05.2010 №0005011510/0 були розміщені на дошці податкових оголошень Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с. 20, 24).
Згідно абз.4 п.п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідачем податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 15 жовтня 2010 року №00034961600/0 та №0034971600/0, від 27.10.2010 №0017441510/0 та №0017431510/0, від 23.11.2010 №0018991510/0, від 19.05.2011 №0005011510/0 про нарахування штрафних санкцій ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено, тому визначені ними податкові зобов'язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вважаються узгодженими.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України).
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.57 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій, у встановлені законом строки, відповідачем не сплачені.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську на юридичну адресу відповідача 05.11.2010 була надіслана перша податкова вимогу №1/2354 від 26.10.2010 та 15.12.2010 надіслана друга податкова вимога №2/2777 від 08.12.2010 (а.с.10,11).
Даних щодо оскарження відповідачем першої і другої податкової вимоги, на час розгляду справи у суду немає.
Податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» перед бюджетом складає 27 838,16 грн., з яких: з податку на прибуток за штрафними санкціями - 1103,57 грн. та з ПДВ за штрафними санкціями - 26 734,59 грн. підтверджується розрахунком податкового боргу, довідкою розрахунків з бюджетом та зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 8, 25, 26-44).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2011.
Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
У добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачений, а відтак, позовні вимоги податкового органу щодо стягнення в судовому порядку податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість і з податку на прибуток в загальному розмірі 27 838,16 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, задовольнити повністю.
Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерпром №1» (і.к. 33701606, 91053, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 47, офіс 105 ) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу у зальному розмірі 27 838,16 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 16 копійок), з яких: по податку на додану вартість - 26 734,59 грн. (двадцять шість тисяч сімсот тридцять чотири гривні 59 копійок) та по податку на прибуток - 1 103,57 грн. (одна тисяча сто три гривні 57 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена у повному обсязі 07 жовтня 2011 року.
СуддяО.В. Захарова