"15" листопада 2011 р.Справа № 5016/2120/2011(12/99)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Аленіна О.Ю.
(Згідно із розпорядженням заступника голови Одеського апеляційного господарського суду № 669 від 07.11.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я. Гладишевої замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, О.Ю. Аленіна)
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 01/33-191 від 10.05.2011 року)
від відповідача: Брюханов А.А. -голова правління (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 06.10.1998 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Актон”
на рішення господарського суду Миколаївської області від „02 серпня 2011 року
по справі № 5016/2120/2011(12/99)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго”, м. Миколаїв
до Закритого акціонерного товариства „Актон”, м. Миколаїв
про стягнення 10 025,80 грн.
29.06.2011 року Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго” (далі по тексту - позивач, Постачальник) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Актон” (далі по тексту -відповідач, Споживач) заборгованості в сумі 10 025,80 грн. -боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Також позивач просив стягнути на свою користь з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у грудні 2010 року, січні 2011 року, квітні 2011 року перевищив договірні величини споживання електроенергії на 13 414 кВт/год (1 063 + 5 787 + 6 564) на суму 10 025,80 грн. (729,22 + 4 121,85 + 5 174,73), але в порушення умов укладеного між сторонами договору про постачання електроенергії та норм чинного законодавства за вказані перевищення не розрахувався.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.08.2011 року по справі № 5016/2120/2011(12/99) (суддя Семенов А.К.) позовні вимоги ПАТ „Миколаївобленерго” задоволені в повному об'ємі. Стягнуто з ЗАТ „Актон” на користь ПАТ „Миколаївобленерго” 10 025,80 грн. -боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 102 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив умови договору та норми чинного законодавства, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, заборгованість залишена не погашеною і на даний час, а тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На виконання даного рішення господарським судом Миколаївської області 16.08.2011 року видано відповідні накази.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Товариство з додатковою відповідальністю „Актон” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у стягненні з ТДВ „Актон” на користь ПАТ „Миколаївобленерго” 5 174,73 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за квітень 2011 року відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За твердженням скаржника, він не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Так, ПАТ „Миколаївобленерго” у позовній заяві зазначило стару адресу ЗАТ „Актон” (знаючи при цьому нову назву підприємства -ТДВ „Актон” та його нову юридичну і фізичну адреси) і суд, не перевіривши даний факт, надіслав на неї ухвалу про призначення слухання справи та в першому ж судовому засіданні без участі та повідомлення ТДВ „Актон” виніс оскаржуване рішення.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що ЗАТ „Актон” до 15 числа квітня 2011 року платіжним дорученням № 61 від 14.03.2011 року було здійснено на користь ПАТ „Миколаївобленерго” платіж у сумі 24 162 грн., в тому числі 100 % вартості заявленого обсягу споживання електроенергії на наступний розрахунковий період -квітень 2011 року (за 13 863 кВт/год) та в рахунок оплати передбачуваного збільшення обсягу споживання електроенергії -до 21 000 кВт/год (за 7 137 кВт/год) та в рахунок можливої попередньої оплати за наступний період, за наслідками підбиття підсумків розрахункового періоду -квітня 2011 року. Фактично у квітні 2011 року з урахуванням додатково заявленого обсягу споживання було використано 20 426 кВт/год на суму 19 323,49 грн. з ПДВ, тобто фактично було переплачено за квітень 4 838,51 грн. (24 162 -19 323,49), тобто така сума переплата взагалі повинна зараховуватися як оплата за травень 2011 року.
Отже, на думку скаржника, він належним чином, своєчасно та в повному обсязі сплатив за квітень 2011 року і за травень 2011 року договірний і додатково заявлений обсяг споживання електроенергії.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ТДВ „Актон” без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2011 року господарським судом Миколаївської області було порушено провадження у справі №5016/2120/2011(12/99) та призначено розгляд справи на 02.08.2011 року об 11.00 год., про що винесено відповідну ухвалу, яку направлено сторонам по справі, зокрема, на адресу ЗАТ „Актон” -54034, м. Миколаїв, пр. Миру,1.
Ухвала від 30.06.2011 року про призначення до розгляду справи №5016/2120/2011(12/99) на 02.08.2011 року об 11.00 год., яка була надіслана відповідачу -ЗАТ „Актон”, повернута поштою з відміткою „адресат вибув”, про що свідчить поштовий конверт (а.с.59), в зв'язку з чим відповідач або його представник в судове засідання 02.08.2011 року не з'явився.
Того ж дня -02.08.2011 року в судовому засіданні, за відсутністю представника відповідача -ЗАТ „Актон”, було прийнято рішення по справі та оголошено його вступну та резолютивну частини. При цьому в рішення зазначено, що відповідач відзив на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.62-66).
З матеріалів, доданих ТДВ „Актон” до апеляційної скарги вбачається наступне. Так, ЗАТ „Актон” було перейменовано у ТДВ „Актон”, а місцезнаходженням ТДВ „Актон” визначено 54034, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 130/6 (виписка з ЄДРЮО та ФОП). Згідно листа ПАТ „Миколаївобленерго” № 820/04-18 від 26.04.2011 року, товариству було відомо про адресу відповідача 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 81/15, офіс 613. Така ж адреса міститься і в матеріалах справи (а.с.24, 31, 38) на фірмових бланках ЗАТ „Актон”. Більш того, 18.07.2011 року ПАТ „Миколаївобленерго” та ТДВ „Актон” укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії № 44/36 від 12.05.2008 року, якою замінено Споживача за договором з Закритого акціонерного товариства „Актон” на його правонаступника -Товариство з додатковою відповідальністю „Актон”, а також визначено його юридичну адресу: 54034, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 130/6.
Між тим, ПАТ „Миколаївобленерго” ні при зверненні з позовом до суду, ні в процесі розгляду справи у суді не повідомило суд про нові адреси ТДВ „Актон”: 54034, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 130/6 (юридична) та 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 81/15, офіс 613 (поштова).
В свою чергу, місцевий господарський суд даний факт не перевірив, прийняв до уваги надані позивачем установчі документи відповідача станом на 1996, 1997, 2000, 2001 роки (46-52), до ЄДРЮО та ФОП за інформацією щодо місцезнаходження та реєстрації ТДВ „Актон” станом на теперішній час не звертався та у позивача такі докази не витребував.
Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про належне повідомлення відповідача -ТДВ „Актон” про час та місце слухання справи 02.08.2011 року, коли і було винесено оскаржуване рішення без присутності представника відповідача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийнято за відсутністю представника ТДВ „Актон”, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду, що є безумовною підставою, згідно з п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, дана справа підлягає розгляду в суді апеляційної інстанції у відповідності до ст.ст. 99, 101 ГПК України, згідно з якими в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням певних особливостей, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному об'ємі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач -ПАТ „Миколаївобленерго” та відповідач - ТДВ „Актон” знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню електроенергії.
Так, 12.05.2008 року між ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” (перейменовано у ПАТ „Миколаївобленерго”) та ЗАТ „Актон” (перейменовано у ТДВ „Актон”) укладено договір № 44/36 про постачання електричної енергії разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.12-29).
Відповідно до пункту 9.4 Договору, він укладається на строк до 31.12.2008 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення договору або перегляд його умов, а тому він станом на дату розгляду справи у суді є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пункту 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 205 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Під час виконання зазначеного Договору, сторони домовились керуватись його умовами, а по всіх питанням, що не обумовлені цим договором -чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (пункт 2.1 Договору).
Згідно п.2.2.2 Договору, Постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).
Умовами п.2.3.3 Договору встановлено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків № 10 „Порядок розрахунків” та № 4 „Графік зняття показів засобами обліку електричної енергії”.
Додатками № 1 до Договору (а.с.17-18) сторони встановили договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік та на 2011 року і порядок їх коригування. Так, Споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електроенергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді. Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції Споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання Постачальником заяви споживача не пізніше ніж п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. У разі перевищення договірних величин споживання електроенергії Споживач несе відповідальність згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України „Про електроенергетику” (пункти 3, 4, 5 Додатків).
Крім того, розділом 5 Договору сторонами передбачений порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, зокрема, для визначення договірних величин споживання електроенергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії по місяцях (кварталах) для оформлення додатку № 1. У разі ненадання таких відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електроенергії (потужності) на наступний рік встановлюється Постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.
Додатком № 4 до Договору „Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії” Споживач зобов'язаний знімати показання розрахункових засобів щомісячно 25 числа і в цей же день повідомити про них Постачальника по встановленій формі (а.с.20).
Згідно з Додатком № 10 до Договору „Порядок розрахунків”, розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів Споживача і точок комерційного обліку фіксуються Споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються „Актом про використану електричну енергію”. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Споживач до 15 числа поточного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання електроенергії. В день надання Акту Постачальник надає Споживчу рахунок на здійснення попередньої оплати та рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. В разі неповної попередньої оплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена Споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електроенергію. Якщо Постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Положеннями Додатку № 1 до Договору № 44/36 від 12.05.2008 року сторони погодили, що гранична величина споживання електроенергії Споживача у грудні 2010 року складає -30 000 кВт/год.
25.11.2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою про корегування договірних величин, відповідно до якої просив встановити договірну величину споживання електроенергії у грудні 2010 року на рівні 19 000 кВт/год (а.с.25). Така заява відповідача була задоволена позивачем, про що свідчить відповідне повідомлення (а.с.26).
17.12.2010 року відповідач звернувся до позивача із повторною заявою про корегування договірних величин, відповідно до якої просив встановити договірну величину споживання електроенергії у грудні 2010 року на рівні 20 000 кВт/год (а.с.27). Така заява відповідача залишена позивачем без задоволення, у здійсненні коригування відмовлено у зв'язку із наявністю у ЗАТ „Актон” заборгованості, договірна величина споживання електроенергії у грудні 2010 року залишена на рівні 19 000 кВт/год, про що свідчить відповідне повідомлення (а.с.29).
Положеннями Додатку № 1 до Договору № 44/36 від 12.05.2008 року сторони погодили, що гранична величина споживання електроенергії Споживача у січні 2011 року складає -26 320 кВт/год.
27.12.2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою про корегування договірних величин, відповідно до якої просив встановити договірну величину споживання електроенергії у січні 2011 року на рівні 20 000 кВт/год (а.с.35). Така заява відповідача була задоволена позивачем, про що свідчить відповідне повідомлення (а.с.36).
18.01.2011 року відповідач звернувся до позивача із повторною заявою про корегування договірних величин, відповідно до якої просив встановити договірну величину споживання електроенергії у січні 2011 року на рівні 26 000 кВт/год (а.с.32). Така заява відповідача залишена позивачем без задоволення, у здійсненні коригування відмовлено у зв'язку із наявністю у ЗАТ „Актон” заборгованості, договірна величина споживання електроенергії у січні 2011 року залишена на рівні 20 000 кВт/год, про що свідчить відповідне повідомлення (а.с.34).
Положеннями Додатку № 1 до Договору № 44/36 від 12.05.2008 року сторони погодили, що гранична величина споживання електроенергії Споживача у квітні 2011 року складає -13 862 кВт/год.
18.04.2011 року відповідач звернувся до позивача із заявою про корегування договірних величин, відповідно до якої просив встановити договірну величину споживання електроенергії у квітні 2011 року на рівні 21 000 кВт/год (а.с.40). Така заява відповідача залишена позивачем без задоволення, у здійсненні коригування відмовлено у зв'язку із наявністю у ЗАТ „Актон” заборгованості, договірна величина споживання електроенергії у квітні 2011 року залишена на рівні 13 862 кВт/год, про що свідчить відповідне повідомлення (а.с.41).
На виконання своїх договірних зобов'язань, згідно умов Договору № 44/36 від 12.05.2008 року, позивач відпустив відповідачу електроенергію у грудні 2010 року, січні 2011 року, квітні 2011 року.
В свою чергу, відповідач замість встановленої у грудні 2010 року договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 19 000 кВт/год, у січні 2011 року -20 000 кВт/год, у квітні 2011 року -13 862 кВт/год, спожив у грудні 2010 року 20 063 кВт/год, у січні 2011 року -25 787 кВт/год, у квітні 2011 року -20 426 кВт/год, що підтверджується відповідними актами відповідача за використану електричну енергію та рахунками позивача (а.с.24, 31, 38).
Отже, обсяг спожитої відповідачем понад договірну величину електроенергії у грудні 2010 року склав 1 063 кВт/год, у січні 2011 року 5 787 кВт/год, у квітні 2011 року -6 564 кВт/год.
На підставі викладеного, позивачем було виписані та надіслані відповідачу повідомлення про перевищення договірних величин від 29.12.2010 року, від 28.01.2011 року, від 26.04.2011 року та розраховано 13 414 кВт/год (1 063 + 5 787 + 6 564) у двократному розмірі в сумі 10 025,80 грн. (729,22 + 4 121,85 + 5 174,73). На оплату таких повідомлень відповідачеві було виставлено відповідні рахунки (а.с.30, 37, 42).
Судова колегія частково погоджується з позовними вимогами ПАТ „Миколаївобленерго”, частково не погоджується з висновками місцевого господарського суду про їх задоволення та вважає, що позовна заява ПАТ „Миколаївобленерго” підлягає частковому задоволенню, а вимоги ТДВ „Актон”, викладені в апеляційній скарзі підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику”, пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами Договору № И 1719 від 27.06.2006 року передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.
Відповідно до п.4.4 Правил користування електричною енергією, затв. Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 року, зареєстр. в Мінюсті України 02.08.1996 року за № 417/1442 в редакції Постанови НКРЕ № 1497 від 22.11.2006 року, пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні )договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
Таким чином, враховуючи положення п.4.4 Правил КЕЕ, у зв'язку з відсутністю попередньої оплати додатково заявлених обсягів у грудні 2010 року та січні 2011 року, позивач правомірно відмовив відповідачу у повторному корегуванні договірних величин споживання електричної енергії у зазначені періоди.
За вищенаведених обставин судова колегія вважає, що умови договору №44/36 від 12.05.2008 року відносно договірної величини споживання електричної енергії на грудень 2010 року і січень 2011 року залишилися незмінними -на рівні 19 000 кВт/год та 20 000 кВт/год, оскільки відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із п.13 Порядку постачання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.99р. споживачі у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України „Про електроенергетику”.
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам передбачена відповідальність споживача за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі двократної вартості різниці між фактично спожитою та скоригованою договірною величиною до рівня фактично оплаченої.
Згідно з Правилами користування електричною енергією, договірна величина споживання електричної енергії - це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання -обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами.
Відповідно зі статтями 26, 27 Закону України „Про електроенергетику” та Правилами користування електричною енергією, у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії, споживач сплачує повну вартість усієї спожитої електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а також двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною електричної енергії.
Таким чином, ТДВ „Актон” споживши у грудні 2010 року 20 063 кВт/год та у січні -25 787 кВт/год, замість встановлених 19 000 кВт/год та 20 000 кВт/год допустив просте перевищення договірних величин споживання електричної енергії в загальному розмірі 6 850 кВт/год (1 063 + 5 787) на загальну суму 4 851,07 грн. (729,22 + 4 121,85), що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.
Судова колегія не погоджується з позовними вимогами ПАТ „Миколаївобленерго” та висновками місцевого господарського суду про стягнення з ТДВ „Актон” 5 174,73 грн. -боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії у квітні 2011 року, виходячи з такого.
14.03.2011 року ЗАТ „Актон” перерахувало на користь ПАТ „Миколаївобленерго” 24 162 грн. за активну електроенергію за квітень 2011 року, згідно платіжного доручення № 61 від 14.03.2011 року.
14.04.2011 року ЗАТ „Актон” перерахувало на користь ПАТ „Миколаївобленерго” 9 500 грн. за активну електроенергію за травень 2011 року, згідно платіжного доручення № 106 від 14.04.2011 року.
Отже, відповідачем до 15 числа квітня 2011 року здійснено на користь ПАТ „Миколаївобленерго” платежі в розмірі 100 % вартості заявлених обсягів споживання електроенергії на наступний розрахунковий період -квітень 2011 року (за 13 863 кВт/год) та в рахунок оплати передбачуваного збільшення обсягу споживання електроенергії -до 21 000 кВт/год (за 7 137 кВт/год) та в рахунок можливої попередньої оплати за наступний період, за наслідками підбиття підсумків розрахункового періоду -квітня 2011 року.
Оскільки у квітні 2011 року з урахуванням додатково заявленого обсягу споживання було використано 20 426 кВт/год на суму 19 323,49 грн. з ПДВ, то фактично відповідачем було переплачено за квітень 4 838,51 грн. (24 162 -19 323,49), тобто така сума переплата взагалі повинна зараховуватися як оплата за травень 2011 року, а тому і ніякого перевищення у квітні 2011 року ТДВ „Актон” не допущено, у зв'язку з чим і такі позовні вимоги ПАТ „Миколаївобленерго” про стягнення з ТДВ „Актон” 5 174,73 грн. -боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії у квітні 2011 року є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.
Крім того, листом Миколаївського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.08.2011 року №30-14-30/309 щодо спірного квітня 2011 року повідомлено ТДВ „Актон”, що ПАТ „Миколаївобленерго” порушило вимоги п.4.4 ПКЕЕ, пункт 2 Додатку № 10 Договору, у зв'язку з чим ПАТ „Миколаївобленерго” повинно привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме здійснити по споживачу ТДВ „Актон” розрахунок за використану ним електроенергію у квітні 2011 року без нарахування підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії у квітні 2011.
ПАТ „Миколаївобленерго” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від „02” серпня 2011 року по справі №5016/2120/2011(12/99) не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга ТДВ „Актон” -задоволенню, позовна заява ПАТ „Миколаївобленерго” -частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року по справі №5016/2120/2011(12/99) на підставі статті 25 ГПК України здійснено заміну відповідача -Закритого акціонерного товариства „Актон”, його правонаступником -Товариством з додатковою відповідальністю „Актон”.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Актон” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „02” серпня 2011 року по справі № 5016/2120/2011(12/99) скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Актон” (54028, м.Миколаїв, вул. Космонавтів,130/6, р/р 2600230011561 в МОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 326018, код ЄДРПОУ 01560712) на користь Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська,40, п/р із спеціальним режимом використання 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код ЄДРПОУ 23399393) 4 851,07 грн. -боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Актон” (54028, м.Миколаїв, вул. Космонавтів,130/6, р/р 2600230011561 в МОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 326018, код ЄДРПОУ 01560712) на користь Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, п/р 26002392418001 у МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 24789699) 49,34 грн. -державного мита за розгляд позовної заяви та 114,17 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу.
В решті позову відмовити.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, п/р 26002392418001 у МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 24789699) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Актон” (54028, м.Миколаїв, вул. Космонавтів,130/6, р/р 2600230011561 в МОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 326018, код ЄДРПОУ 01560712) 51 грн. -витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Миколаївської області.
5. Повернути Товариству з додатковою відповідальністю „Актон” (54028, м.Миколаїв, вул. Космонавтів,130/6, р/р 2600230011561 в МОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 326018, код ЄДРПОУ 01560712) зайве сплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги у сумі 51 грн., згідно платіжного доручення № 339 від 13.10.2011 року, про що видати відповідну довідку.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя О.Ю. Аленін
Повний текст постанови
складено „18” листопада 2011 року.