"15" листопада 2011 р.Справа № 5016/3032/2011(7/103)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Ткачук Є.О.,
за участю представників:
ТОВ „Агронафтком”- ОСОБА_1( за дорученням),
ПП „Аграрна Фірма ”Хлібодар” - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ПП „Аграрна Фірма ”Хлібодар” на рішення господарського суду Миколаївської області від 29.09.2011 р. по справі № 5016/3032/2011(7/103) за позовом ТОВ „Агронафтком” до ПП „Аграрна Фірма ”Хлібодар” про стягнення 267 383,01 грн.,
08.09.2011 р. у господарському суді Миколаївської області Товариством з обмеженою відповідальністю „Агронафтком” (далі - позивач) пред'явлено позов до Приватного підприємства „Аграрна Фірма ”Хлібодар” (далі - відповідач) про стягнення 267 383,01 грн. в тому числі 266 173 ,94 грн. заборгованості за поставлену продукцію (бензин, дизпаливо, мастила) за договором поставки нафтопродуктів №ДГ-0000006 від 17.01.2011р. за видатковими накладними № рн-00100 від 04.07.2011р.; №рн-00105 від 05.07.2011р.; №рн-00109 від 06.07.2011р.; №рн-00120 від 14.07.2011р.; №рн-00130 від 22.07.2011р. та 1209,07грн. 3 % річних нарахований на цю суму заборгованості. Свої вимоги позивач, з посиланням на ст..ст.16, 610, 611, 612, 625 ЦК України та ст.193 ГК України, мотивував тим, що він на виконання умов укладеного між сторонами договору поставив відповідачу продукцію, а відповідач у встановлені договором строки розрахувався за неї лише частково і має зазначену заборгованість.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.09.2011 р. (суддя Семенчук Н.О.) вищезазначені позовні вимоги задоволено повністю з посланням на те на, що позивач довів належними та достатніми доказами виконання ним умов договору щодо поставки відповідачу продукції та наявність у відповідача визначеної позивачем заборгованості.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
В якості підстави для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення його процесуальних прав, а саме, що місцевий суд розглянув справу без його участі, не відклав у зв'язку з його неявкою її розгляд, чим позбавив його можливості викласти свої міркування та доводи щодо цього спору.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.11.2011 р. 12:00, про що сторони згідно приписів ст. 98 ГПК України були належним чином повідомлені.
У письмових запереченнях на скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Фіксування судового засідання здійснювалось технічними засобами.
Скаржник у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується карткою поштового відділення про вручення йому поштового відправлення, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Враховуючи вказані обставини судова колегія прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.
Представник позивача в усних поясненнях, наданих апеляційному суду, просив суд відмовити у задоволенні скарги.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, і ці обставини ретельно дослідив місцевий суд, 17.01.2011р між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №ДГ-0000006 від 17.01.2011р. ( далі-Договір), згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю продукцію (бензин, дизельне паливо та мастила), а покупець -оплатити її. При цьому сторони передбачили, що поставка продукції здійснюється партіями і підтверджується видатковими накладними та/або актами приймання-передачі та/або товарно-транспортними накладними, підписаними повноважними представниками і будь-який з вказаних документів вважається підписаним повноважним представником сторони, якщо його підпис скраплений печаткою сторони.
Сторони також узгодили порядок здіснення оплати продукції, а саме встановили 100% передоплату, однак, визнали можливість здіснення оплати після поставки продукції (на протязі п'яти банківських днів з моменту отримання партії продукції).
З наявний у справі доказів вбачається, що позивач виконав умови Договору, тобто поставив відповідачу продукцію на суму 286458,43 грн. в тому числі за видатковими накладними: №рн-00100 від 04.07.2011р. на суму 46107,46 грн.; №рн-00105 від 05.07.2011р.на суму 89934,54 грн.; №рн-00109 від 06.07.2011р. на суму 56237,21 грн.; №рн-00120 від 14.07.2011р. на суму 46779,47 грн. та №рн-00130 від 22.07.2011р.на суму 47399,75грн.
Отримання відповідачем від позивача продукції за вказаним Договором по зазначеним видатковим накладним у визначеній у них сумі також підтверджуються наявними у справі довіреностями відповідача виданими своєму представнику на отримання продукції та податковими накладними позивача.
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач розрахувався за цю продукцію лише частково, а саме сплатив 20284,49грн., тобто має зазначену позивачем заборгованість.
Враховуючи вищезазначені обставини колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд, давши повну та всебічну оцінку обставинам справи та наявним у ній (наданими позивачем) доказам, правильно застосувавши норми матеріального права, обґрунтовано задовольнив вимогу позивача про стягнення заборгованості та похідну вимогу, а саме нараховані позивачем на цю заборгованість 3% річних.
Оцінюючи зазначені скаржником у скарзі доводи колегія суддів дійшла до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою місцевого суду від 09.09.2011 року розгляд справи було призначено на 29.09.2011р. Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позов та докази в обґрунтування заперечень на нього.
Матеріали справи свідчать, що зазначену ухвалу відповідач отримав 15.09.2011р. , тобто завчасно, і відповідно мав реальну можливість, ознайомитись з матеріалами справи, надати суду відзив на позов, в якому викласти свою позицію відносно цих вимог і у разі незгоди надати докази, які б спростовували твердження позивача про наявність зазначеної заборгованості та безпідставності вимог.
Проте, зазначених дій, в т.ч. надання доказів, відповідачем зроблено не було.
Більш того, матеріали справи свідчать, що відповідач в судове засідання місцевого суду свого представника не направив і будь-яких клопотань, в т.ч. про відкладення розгляду справи, суду не заявив.
Слід зазначити, що скаржник ( відповідач ) не навів в апеляційній скарзі та не надав суду апеляційної інстанції доказів, які б підвереджували неможливість з поважних причин здійснити всі або частину вищезазначених дій, тобто доказів неможливості реалізації своїх процесуальних справ.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд належним чином виконав свої зобов'язання щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та надання йому можливості реалізувати передбачені ст.22 ГПК України процесуальні права, а відповідач знехтував вказаною можливістю, не скористався з власної недбалості наданими йому процесуальними правами необґрунтовано звинувачуючи в цьому місцевий суд.
Частина 1 статті 77 ГПК України встановлює, що за певних обставин суд відкладає розгляд справи, а саме у разі:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.
Однак, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу, які були повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
У випадку неподання відповідачем відзиву та/або витребуваних доказів відкладання розгляду справи також не є обов'язковим, оскільки відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив та/або витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені скаржником у скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.
Слід також зазначити, що скаржник окрім вимоги про скасування рішення суду просив ухвалити нов,е якім відмовити в позові, однак, будь-якого обґрунтування щодо цієї відмови не надав.
Та обставина, що у відповідача змінилось керівництво (на що він посилається у скарзі) також не може прийматись до уваги, оскільки, по-перше, ця зміна відбулась до відкриття провадження по цій справі, а по-друге, зміна керівництва відповідача не є підставою для відмови у задоволенні заявленого до нього позову.
Переглядаючи відповідно до приписів ст.101 ГПК України справу повторно та оцінюючи рішення місцевого суду не тільки на підставі викладених у апеляційній скарзі доводів, колегія судді дійшла висновку, що це рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а зроблені судом висновки відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких, передбачених ст. 104 ГПК України, правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.09.2011 р. по справі №5016/3032/2011(7/103) - залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП „Аграрна фірма ”Хлібодар” на зазначене судове рішення - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 15.11.2011 р.