01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.11.2011 № 25/058-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. №1027 від 06.06.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов №01-12-26 від 12.01.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Бородянської селищної ради Бородянського району
Київської області
на рішення господарського суду Київської області
від 02.08.2011р. (дата підписання - 19.08.2011р.)
у справі № 25/058-11 (суддя - Саванчук С.О.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області
про стягнення 199 690,29 грн.
встановив:
У червні 2011р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області про стягнення із відповідача заборгованості за договором про надання послуг б/н від 25.06.2009р. у розмірі 199 690,29 грн., з яких: основний борг - 125 270,40 грн., пеня за прострочення виконання зобов'язань - 42 123,45 грн., інфляційні збитки - 25 304,62 грн. та 3% річних - 6 991,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані безпідставною відмовою відповідача розрахуватися із позивачем за надані Бородянській селищній раді послуги по очищенню ставка по вул. Леніна в смт Бородянка Бородянського району, Київської області на суму 125 270,40 грн., виконання яких підтверджується двосторонньо підписаним актом прийняття виконаних підрядних робіт за липень 2009р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №25/058-11.
Відповідач позов визнав частково, а саме, в частині вимог про стягнення із Бородянської селищної ради основного боргу у розмірі 125 270,40 грн., та у своїй письмових поясненнях зазначив, що заборгованість виникла у зв'язку із фінансовою неспроможністю Ради оплатити виконані роботи через нестачу бюджетного фінансування.
Водночас, відповідач просив господарський суд відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення із Бородянської селищної ради пені у розмірі 42 123,45 грн. на підставі ч.2 ст.258, ч.4 ст.267 ЦК України, а саме: у зв'язку із спливом строку позовної давності щодо вимог у цій частині.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.08.2011р. у справі №25/058-11 (суддя - Саванчук С.О.) позов задоволено частково, визначено до стягнення із Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області на користь ФОП ОСОБА_3 125 270,40 грн. основного боргу, 21 295,97 грн. інфляційних втрат та 6 929,34 грн. 3% річних.
У решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 125 270,40 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що наявними у справі документами та наданими суду поясненнями представників сторін підтверджується факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним із Бородянською селищною радою договором б/н від 25.06.2009р. та прийняття виконаних згідно договору робіт відповідачем. З огляду на визнання відповідачем позовних вимог у цій частині та відсутність у матеріалах справи доказів оплати вартості проведених робіт, господарський суд визнав обгрунтованими позовні вимоги у цій частині та задовольнив їх.
Висновок суду про відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 42 123,45 грн. мотивований відсутністю додержання письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою, про що свідчать положення укладеного між сторонами договору, в якому сторони не встановили у якому вигляді та розмірі сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором. Твердження відповідача про необхідність застосування строків спеціальної позовної давності у даному випадку суд першої інстанції визнав передчасними.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині, стягнувши із відповідача 21 295,97 грн. із заявлених до стягнення позивачем 25 304,62 грн. У стягненні решти 4 008,65 грн. інфляційних втрат суд першої інстанції відмовив.
Перерахувавши визначений позивачем розмір 3% річних у сумі 6 929,34 грн., місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги у цій частині у заявленому до стягненні розмірі.
Не погоджуючись із мотивами судового рішення та висновками місцевого господарського суду, відповідач у вересні 2011р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Київської області у справі №25/058-11 скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У доводах апеляційного оскарження відповідач зазначив, що місцевим господарським судом не було взято до уваги, що при укладенні із позивачем договору про надання послуг не були дотримані вимоги Положення «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», а саме: не була проведена процедура закупівлі, що передбачає визначення виконавця послуг на конкурентних засадах, тому підстави для здійснення розрахунків із позивачем у Бородянської селищної ради відсутні.
Разом із апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі, мотивуючи своє клопотання отриманням повного тексту оскарженого судового акту тільки 25.08.2011р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. №25/058-11 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Новіков М.М., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.) заяву Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 02.08.2011р. у справі №25/058-11 задоволено, відновлено строк на подання апеляційної скарги. Водночас, цією ж ухвалою апеляційну скаргу Бородянської селищної ради Бородянського району повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України (до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі).
Сплативши державне мито у визначеному законом порядку і розмірі, відповідач у жовтні 2011р. вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення господарського суду Київської області у справі №25/058-11 скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Разом із апеляційною скаргою відповідач вдруге подав клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке вже було предметом розгляду Київського апеляційного господарського суду у складі суддів: головуючий суддя - Новіков М.М., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Згідно відмітки інформаційно-статистичного відділу Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. за результатами автоматичного розподілу справу №25/058-11 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.
Оскільки питання щодо обґрунтованості заявленого відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскаржене вже було предметом розгляду апеляційного господарського суду та за його результатами ухвалою від 15.09.2011р., було задоволено, то ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2011р. №25/058-11 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 16.11.2011р.
09.11.2011р. через канцелярію суду від позивача надішов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін. Так, за оцінкою позивача, посилання апелянта на Положення «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» є необгрунтованим, оскільки приписи цього акту (у редакції, що діяла на момент укладення сторонами договору) підлягали застосуванню у разі, якщо вартість проведеної закупівлі становить 300 000,00 грн., однак сума укладеного договору є меншою від зазначеної суми і становить 125 270,40 грн.
У призначене судове засідання з'явилися представники обох сторін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої письмові заперечення, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, просив у задоволенні скарги відмовити, а рішення господарського суду Київської області від 02.08.2011р. залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.06.2009р. між Бородянською селищною радою (надалі - Рада, замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - Підприємець, виконавець) був укладений договір про надання послуг б/н (а.с.9), за умовами якого виконавець зобов'язувався виконати роботи по чищенню водоймища, а замовник, в свою чергу, платити виконані роботи за цінами згідно кошторисної документації та на підставі актів виконаних робіт, що являються частиною даного договору (п.1.1 договору).
Згідно положень розділу 2 договору строк виконання робіт - до 15.07.2009р. (п.2.1), сума договору - 125 270 грн. (п.2.3), оплата згідно актів виконаних робіт (п.2.2), форма оплати - безготівкова (п.2.4).
Відповідно до п.4.3 строк дії договору з моменту його підписання до 31.12.2009р.
У доводах апеляційного оскарження відповідач не погоджувався із висновком місцевого господарського суду про те, що укладений між сторонами договір про надання послуг за своєю правовою природою є договором підряду.
Однак суд апеляційної інстанції погодитися із відповідачем не може, адже в силу ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здіснення певної діяльності.
Зі змісту наведеної статті вбачається, що результату надання послуги передує вчинення дій, які не мають матеріального втілення, і складають з послугою єдине ціле, адже при наданні послуги надається не сам її результат, а дії які до нього призвели, отже цінністю є сама діяльність виконавця. На відміну від підряду, виконавець надає послугу у процесі вчинення певної дії або певної діяльності не за свій ризик і продається не результат, а дії (діяльність), які до нього призводять
Натомість, у даному випадку метою укладення договору та здійснення робіт виконавцем був саме результат, досягнутий за наслідками проведення робіт - очищення водоймища.
Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відтак, судова колегія вважає, що господарський суд надав належну правову оцінку укладеному між сторонами договору та дійшов правомірного висновку, що за своєю правовою природою цей правочин є договором підряду.
У будь-якому випадку наявними у справі документами підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань та проведення належним чином визначених договором робіт. Зокрема, згідно наданого господарському суду двосторонньо підписаного акту приймання виконаних підрядних робіт (а.с.17-19) за липень 2009р. виконавець провів роботи по очищенню озера площею 3,2 гав смт Бородянка, вартість яких склала 125 270,40 грн.
Зазначена у акті приймання підрядних робіт, виконаних ФОП ОСОБА_3, відповідає визначеній сторонами договірній ціні (а.с.11-12) та локальному кошторису №7-1-1 (а.с.13-15), складеному Бородянською селищною радою і підтверджується двосторонньо підписаною Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009р. (а.с.16).
Факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором б/н від 25.06.2009р. не заперечувалася представниками відповідача, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і у судовому засіданні апеляційного господарського суду.
Відтак, у Бородянської селищної ради, як у замовника виконаних робіт, виник обов'язок оплатити їх вартість.
Порушення порядку укладення договору із позивачем, а саме непроведення процедури закупівлі робіт на конкурентних засадах, не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані позивачем та прийняті Радою роботи і не впливає на законність укладеного договору.
Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу обгрунтовано вказав, що згідно п.5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008, № 921, приписи цього положення, зокрема щодо проведення тендеру, застосовуються до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.
Враховуючи, що вартість виконаних позивачем робіт за договором становила 125 270,40 грн., тобто не перевищувала визначеного Положенням ліміту - 300 тис. грн., проведення тендеру для визначення виконавця робіт не було необхідним.
Як вбачається зі змісту укладеного договору б/н від 25.06.2009р., сторони не визначили строк оплати замовником виконаних Підприємцем робіт.
В силу ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
30.07.2009р. позивач направив на адресу Бородянської селищної ради вимогу здійснити розрахунок за договором б/н від 25.06.2009р. на суму 125 270,40 грн.
Факт отримання вимоги від 30.07.2009р. Бородянською селищною радою підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с.49), який займав посаду селищного голови смт Бородянка Бородянського району Київської області в період з 04.05.2002р. по 25.10.2010р., а також копією вимоги, наданою господарському суду представником відповідача.
Однак, Бородянська селищна рада своїх зобов'язань у визначений законом семиденний строк з дня отримання вимоги не виконала, вартість проведених позивачем робіт не оплатила.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що строк оплати робіт за договором б/н від 25.06.2009р. настав 07.08.2009р., тобто після закінчення семиденного терміну від дня отримання Радою вимоги Підприємця.
30.05.2011р. Підприємець вдруге звернувся до ради з письмовою вимогою провести розрахунки за договором б/н від 25.06.2009р. (а.с.21-22), однак претензія залишилася без виконання та належного реагування з боку Ради.
З огляду на встановлені обставини справи, рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 125 270,40 грн. є правомірним, а доводи апеляційного оскарження в цій частині необгрунтованими.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач у визначений законом строк із позивачем не розрахувався, згідно приписів ст.612 ЦК України він прострочив виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.3.2 договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків сторони несуть відповідальність, передбачену чиним законодавством України.
Однак, як вбачається зі змісту укладеного сторонами договору, відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) умовами договору не передбачена, у зв'язку з чим, як вірно зазначив місцевий господарський суд, правові підстави для стягнення із відповідача пені у розмірі 42 123,45 грн. відсутні. Суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, а в силу ст.547 ЦК України, недотримання сторонами письмової форми договору про забезпечення виконання зобов'язання має наслідком його нікчемність. Відтак, з огляду на відсутність в договорі б/н від 25.06.2009р. умов щодо такого виду відповідальності сторін, як сплата неустойки (пені), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія вважає за необхідне погодитися із перерахунками, зробленими судом першої інстанції, у зв'язку з чим сума інфляційних збитків, яка підлягає до стягнення із відповідача, становить 21 295,97 грн., а сума 3% річних - 6 929,34 грн.
На підставі вищевикладеного, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 02.08.2011р. у справі №25/058-11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 02.08.2011р. у справі №25/058-11 - без змін.
2. Матеріали справи №25/058-11 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя
Судді