01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.11.2011 № 30/219
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Скрипка О.В.,
від відповідача -не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “Укрбус” б/н б/д
на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2011
у справі №30/219
за позовом публічного акціонерного товариства “Київське металофурнітурне
підприємство “Текстемп”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбус”, м. Київ
про стягнення 16450грн.69коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2011 (суддя Ващенко Т.М.) задоволено позов ВАТ “Київське металофурнітурне підприємство “Текстемп”, правонаступником якого є ПАТ “Київське металофурнітурне підприємство “Текстемп”, та стягнуто з ТОВ “Укрбус” 16450грн.69коп. заборгованості з орендної плати по договору оренди №7 від 05.06.2008 та відповідні судові витрати. Суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням належним чином не виконав, тому сума заборгованості підлягає стягненню з останнього, яка, зокрема, підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами від 20.02.2009.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Апелянт зазначив, що позивач подаючи позов приховав факт надання відповідачем розписки про погашення боргу матеріальними цінностями. Крім того, скаржник вказує на те, що судом було порушено вимоги ГПК України в частині відмови в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи та витребування доказів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що ствердження відповідача про передачу позивачу розписки щодо погашення боргу матеріальними цінностями є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вважає, що господарським судом вірно встановлено факт порушення відповідачем обов'язку по перерахуванню на користь позивача орендної плати за користування приміщенням та просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився, витребуваних судом ухвалою від 28.10.2011 доказів не надав. Враховуючи те, що відповідач про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення), однак правом на участь в судовому засіданні не скористався, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у відсутність представника відповідача. Подальше ж відкладення призведе до затягування її розгляду, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.
Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
05.06.2008 між ВАТ “Київське металофурнітурне підприємство “Текстемп” (орендодавець) та ТОВ "Укрбус" (орендар) було укладено договір оренди № 7, за умовами якого орендодавець передає орендареві у користування за плату на строк, передбачений договором, нежилі приміщення з інженерними комунікаціями, які розташовані в приміщеннях, загальною площею 86,1 кв. м, згідно акту прийому-передачі. Об'єкт розташований за адресою: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 30 (п. 1.1 договору).
05.06.2008 сторонами було підписано акт прийому-передачі об'єкта в оренду.
Відповідно до п. 4.1 договору, сторонами погоджено, що орендар зобов'язаний сплатити за користування об'єктом платежі, які складаються з орендної плати, плати (компенсації) за послуги електропостачання, теплопостачання, водопостачання, каналізації (водовідведення) та плати (компенсації) за інші експлуатаційні послуги.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендна плата за користування об'єктом встановлюється у розмірі 4305грн. за місяць, в тому числі ПДВ - 717грн.50 коп. Розмір орендної плати, передбачений у п. 4.4. договору, підлягає щомісячному перерахунку відносно суми орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції, і сплачується орендарем до 20-го числа розрахункового місяця на підставі виставлених орендодавцем рахунків, які є невід'ємною частиною договору (п. 4.5).
Згідно п. 11.1 договору строк його дії встановлено до 31.05.2009.
20.02.2009 сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 8) по вказаному договору, відповідно до якого заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів становить 16 450грн.69коп.
Також, 23.02.2009 між сторонами укладено Угоду про розірвання договору оренди (а.с. 16), відповідно до п. 2 якої з 23.02.2009 сторони вважають себе не пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями, крім прав орендодавця на отримання належних йому за договором коштів та зобов'язань орендаря на сплату заборгованості за договором в повному обсязі.
23.12.2009 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 503 з вимогою погасити наявну заборгованість за договором в встановленій актом звірки взаєморозрахунків сумі. Проте, відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, заборгованість не погасив.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Неоплату оренди скаржник пояснює тим, що він надав позивачу розписку про передачу матеріальних цінностей у рахунок оплати боргу, яка підтверджувала, що сторони взаємних претензій не мають. Проте, відповідачем не надано жодних доказів наявності такої розписки. З пояснень позивача вбачається, що такі доводи відповідача є надуманими.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 28.10.2011 сторін було зобов'язано надати суду розписку на яку посилається відповідач. Проте, сам відповідач такої розписки не надав, а відповідач заперечує її існування.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сам факт користування орендованим приміщенням відповідачем не заперечується, тому лише посилання відповідача, на ненадану ним розписку, не звільняє останнього від своїх зобов'язань за укладеним договором по оплаті оренди.
Крім того, додатковим підтвердженням наявної заборгованості є акт звірки взаєморозрахунків від 20.02.2009, який підписано сторонами та скріплено їх печатками.
За таких обставин, викладені представником відповідача заперечення в поданій апеляційній скарзі не підтверджені належними доказами та свідчать про відсутність у останнього обґрунтованих заперечень щодо наявності вказаної заборгованості.
Враховуючи, що відповідач належним чином в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за оренду приміщення, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про стягнення з нього 16450грн.69 коп. орендної плати.
Безпідставними є й посилання відповідача в поданій апеляційній скарзі щодо відмови судом в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи та витребування доказів.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач під час розгляду справи звертався до суду першої інстанції з клопотанням про відкладення слухання справи і його клопотання було судом задоволено. Зокрема, розгляд справи відкладено ухвалою суду від 02.09.2011. Наступне клопотання судом не задоволено та в діях суду не вбачається порушень ГПК України, оскільки відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладається, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні. Враховуючи повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та можливість її розгляду за його відсутності в апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування правомірного рішення суду з підстав незадоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Нез'явлення представника відповідача в засідання суду апеляційний суд розцінює як ухилення від прийняття участі в розгляді справи.
Щодо незадоволення судом клопотання про витребування у позивача вищезгаданої розписки, то як зазначалось вище відповідно до вимог ст. 33 ГПК України відповідач сам мав надати таку в підтвердження своїх заперечень.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2011 у справі № 30/219 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбус” - без задоволення.
2. Справу № 30/219 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді