01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.11.2011 № 3/035-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів:
за участю секретаря
за участю представників: позивача: ОСОБА_1 (дов. від 16.06.2011 року № 25/183);
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина"
на рішення господарського суду Київської області
від 31.08.2011 року
у справі № 3/035-11 (суддя - Лопатін А.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина"
про стягнення 103 820,04 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути майно
Рішенням господарського суду Київської області від 18.05.2010 року у справі № 3/035-11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - позивач, ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (далі - відповідач, ТОВ "Агро-Богуславщина") про стягнення 103 820,04 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути майно - позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (09751, Київська область, Богуславський р-н, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 32167932) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) -94924 (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот двадцять чотири гривні) 80 коп. основного боргу, 5136 (п'ять тисяч сто тридцять шість гривень) 34 коп. пені, 12915 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень) 75 коп. інфляційних втрат, 3722 (три тисячі сімсот двадцять дві гривні) 16 коп. 3% річних, 1251 (одну тисячу двісті п'ятдесят одну гривню) 85 коп. державного мита та 28 (двадцять вісім гривень) 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "Агро-Богуславщина" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити. «Відмовити ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" в частині нарахування позивачем орендної плати, пені, інфляційних витрат, 3% річних починаючи з 01 травня 2010 року і до 25.07.2011 року»
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Богуславщина" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 15.11.2011 року.
15.11.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився лише представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки в судове засідання не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Представником позивача в судовому засіданні подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "Агро-Богуславщина" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.05р. між Акціонерним комерційним банком "Київ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" (орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Саварський агроцентр", (ТОВ "Агро-Богуславщина") (орендар) було укладено договір оренди (далі договір), відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю у тимчасове володіння та користування легковий автомобіль марки Chevrolet Niva, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005, № кузова НОМЕР_2, сірого кольору; балансова вартість автомобіля складає 74158,79 грн. в т. ч. ПДВ (п.п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.п. 2.1 договору, термін оренди автомобіля встановлюється з 05.10.05р. і діє до 05.10.06р.
Вступ орендаря у тимчасове володіння та користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі автомобіля (п.п. 3.1 договору).
05.10.2005р. між Акціонерним комерційним банком "Київ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" (орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Саварський агроцентр", (ТОВ "Агро-Богуславщина") (орендар) було складено акт прийому-передачі автомобіля, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв автомобіль марки Chevrolet Niva, державний номер НОМЕР_1.
З матеріалів справи вбачається, що вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Згідно з п.п. 4.1 договору, місячна орендна плата за користування автомобілем, складає 2966,40 грн., в тому числі ПДВ 494,40 грн.
Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 25 числа кожного поточного місяця (п.п. 4.2 Договору).
Додатковою угодою від 06.05.06р. №1 до договору, відповідач повідомив позивача про зміну найменування та адреси.
Додатковою угодою від 06.10.06р. №2 до договору, сторони продовжили термін дії вказаного договору оренди до 05.10.07р.
Додатковою угодою від 06.10.07р. №3 до договору, сторони продовжили термін дії вказаного договору оренди з 06.10.07р. до 05.10.07р., а розділ ІІ Договору оренди було доповнено п.п. 2.2. наступного змісту: "В разі коли жодна із сторін за два тижні до закінчення терміну дії договору не заявить про розірвання, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах".
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК Укрїни) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Згідно з ч. 6. ст. 283 Господарського кодексу України, (далі - ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 та 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В свою чергу, слід зазначити, що ТОВ "Агро-Богуславщина" свої зобов'язання перед ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" не виконало, у зв'язку з чим у останнього станом на 27.07.11р. утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 94924,80 грн.
Таким чином, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 05.10.2005р.
Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога про стягнення з відповідача 94924,80 грн. грн. боргу по орендній платі підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 136,34 грн., 3% річних та інфляційні витрати за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.п. 4.3 договору, у випадку прострочення орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 94924,80 грн. боргу, 12915,75 грн. інфляційних втрат, 3722,16 грн. 3% річних та 5136,34 грн. пені.
Крім того, позивач просив суд розірвати договір оренди транспортного засобу від 06.10.2005р. укладений між сторонами та зобов'язати відповідача повернути позивачу легковий автомобіль марки Chevrolet Niva, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005, № кузова НОМЕР_2, сірого кольору.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з частиною третьою ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, чим спростовується помилкове твердження заявника про те, що наявність заборгованості з орендної плати є юридичним фактом, з яким частина друга ст. 651 Цивільного кодексу України пов'язує виникнення у орендодавця права вимагати дострокового розірвання договору оренди.
Колегія суду, погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відсутні правові підстави для застосування частини другої ст. 651 ЦК України, та розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, оскільки частина третя цієї статті, так само як і ст. 782 цього Кодексу передбачає право на односторонню відмову від договору.
Також, слід зазначити, що позивачем (орендодавцем) не доведено направлення відповідачу (орендарю та одержання останнім на підставі частини другої ст. 782 ЦК України) письмового повідомлення наймодавця про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Колегія суду, погоджується з висновком суду першої інстанції, що пред'явлений позов в частині вимог про розірвання договору оренди з мотивів невнесення орендної плати не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця, отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні вимоги про розірвання договору оренди транспортного засобу від 06.10.05р., який укладений між сторонами у даній справі.
Крім того, слід зазначити, що судом вірно було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу легковий автомобіль марки Chevrolet Niva, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005, № кузова НОМЕР_2, сірого кольору.
Зазначена правова позиція міститься також і в постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2011р. у справі № 18/046-10 та в постанові Верховного Суду України від 22.02.2005р. у справі № 34/400.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції ТОВ "Агро-Богуславщина" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,
Рішенням господарського суду Київської області від 31.08.2011 року у справі № 3/035-11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" про стягнення 103 820,04 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути майно - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" - без задоволення.
Справу № 3/035-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді