01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.11.2011 № 62/11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів:
при секретарі:
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 333 від 30.09.2011 року,
від відповідача: Опалюй Н.Й. - голова правління, ОСОБА_2., довіреність від 31.08.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»,
на рішення господарського суду міста Києва від 31 серпня 2011 року,
у справі № 62/11 (суддя Любченко М.О.),
за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ,
до житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-3», м Київ,
про стягнення 103 686 грн. 53 коп.,
ПАТ «АК «Київводоканал» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ЖБК «Шовковик-3» про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення (т. І а.с. 2-4).
Рішенням господарського суду м. Києва від 31 серпня 2011 року по справі № 62/11 в задоволенні позову відмовлено повністю (т. ІІ а.с. 30-32).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 355 від 09 вересня 2011 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31 серпня 2011 року по справі № 62/11 та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «АК «Київводоканал» в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована незастосуванням місцевим господарським судом положень Правил № 65.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 18 жовтня 2011 року.
У судовому засіданні 18 жовтня 2011 року, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 15 листопада 2011 року.
08 листопада 2011 року від відповідача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 31 серпня 2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15 листопада 2011 року підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення господарського суду міста Києва в частині відмови в стягненні з відповідача заборгованості за гаряче водопостачання та за стоки гарячої води.
Представник відповідача прости доводів та вимог апеляційної скарги відповідача заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішенням місцевого господарського суду без змін.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 15 листопада 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
19 грудня 2003 року між ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник), правонаступником якого є позивач, та ЖБК «Шовковик-3» (абонент) було підписано договір № 03578/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі-Договір) (а.с. 15-18).
Відповідно до п. 1 Договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення. а абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, які затверджені наказом Держжитлокумунгоспу України від 01.07.1994р. №65.
Згідно із п.2.1 Договору «постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»», а також приймає каналізаційні стоки.
Підпунктом «а» пункту 2.2 Договору передбачено, що абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.
Відповідно до п.3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
Згідно з ч. 2 п. 3.6 Договору «Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів, що надійшли від Абонента на розрахунковий рахунок Постачальника. В разі утворення заборгованості за надані послуги, усі кошти, що надходять від Абонента, першочергово зараховуються в погашення боргу».
Відповідно до п.4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.
Згідно з Господарським кодексом України та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" такі відносини між виробником послуг (ВАТ "АК Київводоканал") та виконавцями (власники теплових пунктів) мають регулюватись виключно на договірних засадах.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" установлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а частиною четвертою визначено, що в разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
Отже, вимоги про укладення договору між ВАТ "АК "Київводоканал" та виробниками гарячої води встановлені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
У спірний період діяли Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжилокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 та Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року N 190.
Згідно частини 1 пункту 3.13 Правил №190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Аналогічний текст цього пункту викладено у п. 3.13 Правил № 65.
Відповідно до п. 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктах України облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Уразі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п. 5.14 Правил).
Пунктом 5.29 передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється, зокрема, за допомогою засобів обліку на водозаборах.
Кількість стічних вод, згідно п. 2.1.4 Договору, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показань лічильників води, або іншим способом визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
У зв'язку із відсутністю договірних відносин між сторонами про постачання питної води на підігрів оплата вартості цих послуг здійснюється по факту сплати населенням послуг за гаряче водопостачання та водовідведення.
Як вбачається з Актів зняття показань з приладів обліку за спірний період, позивачем відпущено води, що йде на підігрів загальною вартістю 74 094 грн. 70 коп., з яких сплачено 43 153 грн. 25 коп., а також прийнято стоків гарячої води на загальну суму 47 723 грн. 08 коп. (враховуючи знижки та перерахунки) (т. І а.с. 37-43). Однак, у відповідача відсутній обов'язок сплачувати за ці послуги, оскільки, ані умовами Договору, ані приписами чинного законодавства не передбачена оплата споживачем обсягів питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, якщо теплові пункти (котельні) не перебувають у нього на балансі або в управлінні, а також не передбачена оплата стоків гарячої води.
Теплові пункти, з яких здійснюється постачання гарячої води, не перебувають на балансі відповідача. Гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової гарячого водопостачання є виробник та/або постачальник енергії, через що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за постачання води, що йде на підігрів та стоків гарячої води слід відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за отриману холодну воду, яка не використовується для приготування гарячої колегія суддів відзначає, що згідно зведеного акту звірки в редакції відповідача та пояснень позивача, послуги з постачання питної води та водовідведення холодної води за спірний період ЖБК «Шовковик-3» оплачені в повному обсязі (т. ІІ а.с. 1-2, 5).
Тому в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача боргу за холодне водопостачання та стоки холодної води слід відмовити у повному обсязі.
Враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, що стосується нарахування індексу інфляції, 3% річних та пені на заявлену суму боргу, то судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні цих вимог, оскільки позивачем чітко не визначений період, за який нараховуються вказані санкції.
Щодо посилань скаржника на незастосування місцевим господарським судом положень Правил № 65 судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що незастосування цих правил не призвело до неправильного вирішення спору по суті, а тому не є підставою для скасування спірного рішення господарського суду міста Києва.
Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.
Беручи до уваги те, що до фактичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні скарги апелянта необхідно відмовити.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду міста Києва від 31 серпня 2011 року по справі № 62/11 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 31 серпня 2011 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 31 серпня 2011 року у справі № 62/11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 31 серпня 2011 року по справі № 62/11 залишити без змін.
3. Справу № 62/11 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді