донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.11.2011 р. справа №24/116
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Азарової З.П.
суддівГези Т.Д.
Малашкевича С.А.
За участю представників сторін:
При секретарі судового засіданні: Куляс Т.Ю.
від позивача:ОСОБА_1. -представник за дов.
від відповідача:не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка
на рішення
господарського суду Донецької області
від12 вересня 2011р.
у справі№ 24/116 (суддя Величко Н.В.)
за позовом:Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Трест “Артемшахтобуд” м.Горлівка
провизнання кредиторських вимог в сумі 2 462,98 грн. та зобов'язання ліквідаційної комісії вчинити певні дії
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. по справі № 24/116 (суддя Величко Н.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Трест “Артемшахтобуд” м.Горлівка про визнання кредиторських вимог в сумі 2 462,98 грн. та зобов'язання ліквідаційної комісії вчинити певні дії.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено підстав позовних вимог.
Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго” м.Горлівка, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, при розгляді справи, не врахував, що на адресу боржника було направлено претензію про визнання грошових вимог та заяву про надання відповіді на претензію, однак на сьогоднішній день відповіді від ліквідаційної комісії на адресу скаржника не надходило та сума боргу не сплачена. Крім того, скаржник зазначає, що господарський суд помилково вважає, що обраний спосіб захисту прав не відповідає статтям 16 ЦК України та 20 ГК України.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за його відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника апелянта, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" до Відкритого акціонерного товариства "Трест “Артемшахтобуд” з позовом про визнання кредиторських вимог в сумі 2 462,98 грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії боржника включити кредиторські вимоги ПАТ “Донецькобленерго”на суму 2 462,98 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, який направити на адресу позивача; зобов'язання ліквідаційної комісії відповідача включити кредиторські вимоги ПАТ “Донецькобленерго” на суму 2 462,98грн. до проміжного ліквідаційного балансу та направити на адресу позивача належним чином завірену копію проміжного ліквідаційного балансу з зазначеним в ньому розміру визнаних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням господарського суду від 09.09.2008р. у справі № 34/102 з ВАТ “Трест “Артемшахтобуд” було стягнуто на користь позивача 1 735,31 грн. боргу, а 25.07.2009р. в газеті "Голос України" №137 опубліковано оголошення про ліквідацію вказаного товариства. На адресу позивача 20.04.2010р. надійшла постанова ВДВС Дзержинського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження про стягнення вищезазначеної суми на підставі ст.37 п.7. Закону України “Про виконавче провадження”, тому ПАТ “Донецькобленерго” направило на адресу ліквідаційної комісії боржника претензію на суму 1 735,31 грн. Відповіді від боржника не надходило, тому позивачем нараховано на вказану суму 594,27 грн. інфляційних витрат та 133,40 грн. річних за невиконання грошового зобов'язання.
Згідно наказу № 256 від 17.06.2009 (із змінами) Міністерством вугільної промисловості України було прийнято рішення про припинення діяльності Відкритого акціонерного товариства „Трест „Артемшахтобуд”, розташованого за адресою: вул. Ушева, 6, м. Горлівка Донецької області, 84601, код ЄДРПОУ 00180717, шляхом ліквідації, про що свідчить наказ. Для ліквідації створено ліквідаційну комісію.
Пунктом 4.2. даного Наказу на ліквідаційну комісію було покладено обов'язок у встановленому порядку забезпечити опублікування у спеціальному додатку до газети „Урядовий кур'єр” та/або в офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцем знаходження товариства інформацію про його ліквідацію, порядок та терміни заяви претензій кредиторами, наявних (відомих) кредиторів повідомити персонально у письмовій формі.
Пунктом 4.3. даного наказу встановлений строк для пред'явлення вимог кредиторами - протягом двох місяців з дня публікації повідомлення про ліквідацію ВАТ „Трест „Артемшахтобуд”. Також, п. 4.13 наказу (із змінами) встановлений строк ліквідації до 01.01.2011р.
В бюлетені державної реєстрації за №129 від 20.07.2009р. було опубліковано оголошення про ліквідацію ВАТ „Трест „Артемшахтобуд”.
21.05.2010р. Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” направило на адресу ліквідаційної комісії ВАТ „Трест „Артемшахтобуд” претензію №2017 про визнання його грошових вимог на суму 1 735 грн. 31 коп. та включення їх до ліквідаційного балансу боржника. В зазначеній претензії позивач просив надати інформацію щодо дати затвердження проміжного ліквідаційного балансу, переліку пред'явлених кредиторами вимог, відомостей про склад майна ВАТ "Трест "Артемшахтобуд" та затвердження ліквідаційного балансу.
Пред'явлення претензії було пов'язано з тим, що рішенням господарського суду від 09.09.2008р. по справі №34/102 було стягнуто з відповідача, ВАТ “Трест “Артемшахтобуд”, на користь ВАТ “Донецькобленрего” (правонаступником якого є позивач у справі) заборгованість за активну електроенергію у сумі 1288,29 грн., заборгованість за перевищення договірних величин у сумі 263,34 грн, витрати по сплаті держмита -85,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -98,52 грн. На виконання вказаного рішення 22.09.2008р. були видані відповідні накази, на підставі яких Відділом державної виконавчої служби Дзержинського Міського управління юстиції було відкрито провадження, але 26.02.2010р. було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 37 п.7 Закону України “Про виконавче провадження”. Направлення претензії підтверджується поштовою квитанцією №6448 від 21.05.2010р. (а.с.8-9)
Відповідач відповідь на вказану претензію про визнання грошових вимог не надав, тому позивач звернувся до господарського суду з позовом в порядку ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України. У задоволенні позову судом відмовлено.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
В силу частин 1,6 ст. 59 Господарського кодексу України рішення про ліквідацію юридичної особи приймається власником або уповноваженим ним органом, або інших осіб -засновників суб'єкта господарювання, або за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 вказаного кодексу, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, за приписами вказаної статті та ч. 2, 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Крім того, ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї.
У відповідності до ч. 2,3 ст. 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Згідно ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно ( ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України).
Частиною 5 вказаної статті та ч. 3 ст. 61 Господарського кодексу України встановлено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
При розгляді справи господарським судом встановлено, що 25.07.2009р. в газеті Голос України №137 було опубліковано оголошення про ліквідацію ВАТ “Трест “Артемшахтобуд”.
В наказі Міністерства вугільної промисловості України №256 від 17.06.2009р. зазначено, що встановлено строки для заявлення вимог кредиторів протягом двох місяців з дня публікації повідомлення про ліквідацію боржника. Тобто, позивач мав заявити свої вимоги щодо стягнення боргу за спірним договором протягом двох місяців від дня опублікування в газеті “Урядовий кур'єр” відповідного оголошення.
Доказів звернення позивача з заявою про включення його до реєстру кредиторів Відкритого акціонерного товариства “Трест “Артемшахтобуд”у сумі 2 462,98 грн. у межах передбаченого двомісячного строку позивачем суду не було надано.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донецьколенерго»м. Горлівка Донецької області, звернувся з претензією про визнання його грошових вимог тільки у травні 2010р., більше ніж через рік після публікації про ліквідацію.
Згідно витягу відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.08.2011р., ВАТ «Трест «Артемшахтобуд»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, проміжний та ліквідаційний баланси до відділу реєстрації не надавалися. З даним документом, позивач мав можливість ознайомитися відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
26.02.2010р. ВДВС Дзержинського МУЮ було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження за наказами господарського суду від 22.09.2008р. №34/102 на підставі ст. 37 п.7 Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до п.7 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” (у редакції дійсній на час прийняття вказаної постанови) виконавче провадження підлягає закінченню у випадках передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.
Частинами 2, 3 ст.65 цього Закону (у редакції дійсній на час прийняття вказаної постанови) передбачено, що у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом.
Вказана норма визначала обов'язок державного виконавця діяти певним чином, а саме виносити постанову про закінчення виконавчого провадження при наявності для цього підстав та передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Проте, при зверненні з позовом до суду позивач не довів, що виконавчі документи не прийнятті ліквідаційною комісією ВАТ “Трест “Артемшахтобуд” на виконання. Він не довів, що звертався до виконавчої служби з запитом про наявність виконавчих документів у ліквідаційної комісії, не перевірив факт отримання цих документів комісією та не довів факт відмови від прийняття їх до виконання.
В силу ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивач при зверненні з позовом не довів, що його права порушені і він має право звернутися до суду з таким позовом.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ “Донецькобленерго” не доведено факту порушення його прав в частині визнання його кредиторських вимог.
Посилання скаржника на відсутність відповіді на претензію, не може бути прийнято до уваги, оскільки у розглядаємій справі фактичною обставиною є виконання рішення господарського суду, а не визнання кредиторських вимог.
Як зазначалось вище, у відповідності до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи, таке право існує у кредитора і в разі ухилення ліквідаційної комісії від розгляду вимог кредитора. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилось після ліквідації юридичної особи.
Отже, положення ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України встановлюють можливість звернення до суду з позовом про визнання його кредиторських вимог на суму 2 462, 98 грн. як способу захисту визнання його права, а позивачем заявлені вимоги про визнання кредиторських вимог в сумі 2 462,98 грн., зобов'язання ліквідаційної комісії боржника включити кредиторські вимоги позивача на суму 2 462,98 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, який направити на адресу позивача; зобов'язання ліквідаційної комісії боржника включити кредиторські вимоги позивача на суму 2 462,98 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та направити на адресу позивача належним чином завірену копію проміжного ліквідаційного балансу з зазначеним в ньому розміру визнаних вимог, що не відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в апеляційній скарзі має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті. Зі змісту скарги ПАТ "Донецькобленерго" взагалі не вбачається суті порушень, допущених судом першої інстанції.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення суд керувався законодавством, яке регулює спірні відносини, виніс обґрунтоване і правомірне рішення з урахуванням всіх обставин спору. Рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника по справі.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка, на рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі №24/116 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі № 24/116 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий З.П.Азарова
Судді Т.Д.Геза
С.А.Малашкевич
надр. 6 прим:
1 прим. -у справу;
1 прим. -позивачу
1 прим. -відповідачу
2 прим. -ДАГС;
1 прим. -ГСДО;