донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.11.2011 р. справа №18/81/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівСклярук О.І.
Богатиря К.В., Дучал Н.М.
за участю:
прокурора:Кравцов В.І. посвідчення №3248
представників сторін:
від позивача:не з'явились
від відповідача:ОСОБА_1. довіреність №б/н від 29.06.2011р.
від третьої особи:не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від09.08.2011р., повний текст якого підписаний 15.08.2011р.
по справі№18/81/2011 (суддя -Корнієнко В.В.)
за позовом:Прокурора м.Луганська Луганської області в інтересах держави в особі: Луганської міської ради, м.Луганськ
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ
простягнення заборгованості в сумі 7 404,21грн.
Прокурор м.Луганська Луганської області в інтересах держави в особі: Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 7 260грн.49коп. і пені в розмірі 143грн.72коп. з перерахуванням цих коштів в загальній сумі 7 404грн.21коп. на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району, банк УДК в Луганській області, МФО 804013, код 24046538, р/р 33216812700004, код платежу: 13050200.
Рішенням по справі №18/81/2011 від 09.08.2011р., повний текст якого підписаний 15.08.2011р. (суддя Корнієнко В.В.) позовні вимоги було задоволено повністю. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Все для шиття», м. Луганськ, вул. Шелкового, 1-д, ідентифікаційний код 21807149, на користь:
- Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794, борг по орендній платі за землю в сумі 7260,49 грн., пеню в сумі 143,72 грн.; наказ видати.
- Державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31118095700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22090200, символ звітності банку 095; наказ видати Ленінській МДПІ м. Луганська.
- Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31217264700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22050003, символ звітності банку 264; наказ видати Ленінській МДПІ м. Луганська.
Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції стягнув платежі з орендної плати на користь Луганської міської ради, а не в доход відповідного бюджету. Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" де ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів. Пунктом 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", яка діяла на момент укладення договору і в період, за який нарахована заборгованість по сплаті орендної плати (2009)рік, орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної форми власності було включено до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю. Нормативно апеляційна скарга обґрунтована ст. ст. 9, п.288.1 ст.288, п.290.1 ст.290 Податкового кодексу України, ч.4ст.69 Бюджетного кодексу України.
22.09.2011р. на адресу апеляційного суду від представника Луганської міської ради та Виконавчого комітету Луганської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2011р. по справі №18/81/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Торгівельний дім" Все для шиття"-без задоволення.
Розпорядженням В.о голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. у зв'язку з обранням судді Алєєвої І.В. суддею Вищого господарського суду України було змінено склад колегії суддів, сформовано його у наступному складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддів: Богатиря К.В., Дучал Н.М.
В судове засідання (02.11.2011р.) прокурор та представники відповідача з'явилися.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання (02.11.2011р.) не з'явилися.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання представники позивача та третьої особи були повідомлені належним чином. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників позивача та третьої особи суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Судова колегія вважає за можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників позивача та третьої особи за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалами від 08.09.2011р., 21.09.2011р., 19.10.2011р. сторони було повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.03.2000року №77/4 Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ в оренду строком на 49 (сорок дев'ять) років була надана земельна ділянка площею 0,0169 га (в м. Луганську, вулиця Шелкового, біля будинку № 1) під проектування, будівництво та розміщення магазину.
Між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (3-тя особа по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" укладено договір оренди земельної ділянки від 31.05.2000р. (державна реєстрація від 09.06.2000р. № 3261) із змінами, внесеними договором від 26.12.2006р.
Відповідно до пункту 2.1. договору оренди відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2,5.
Згідно пункту 2.2. договору оренди (зі змінами) орендна плата сплачується рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сторони за договором домовилися, що розмір орендної плати розраховується Орендарем (відповідачем) самостійно. У разі зміни земельного податку, ціни земельної ділянки, пропорційно змінюється й розмір орендної плати, про що Орендодавець письмово повідомляє Орендаря, або робить оголошення в місцевих засобах масової інформації. Орендна плата за кожний наступний рік сплачується Оредарем з урахуванням індексу інфляції за попередній рік, згідно з діючим законодавством (п. 2.3. договору).
Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 р. № 28/10, яке було надруковане у газеті "Жизнь Луганска" від 27.02.2008 р. № 9 (919) та від 02.04.2008 р. № 14 (924), була затверджена нова нормативна грошова оцінка земель м. Луганська.
На підставі умов договору, з урахуванням нормативної грошової оцінки земель м. Луганська, яка затверджена вищевказаним рішенням Луганської міської ради, позивач нарахував відповідачу за 2009 рік (за 12 місяців) орендну плату в сумі 7260,49 грн.
Прокурор у позовній заяві вказав, що відповідач за період: січень -грудень 2009 р. (12 місяців) плату за оренду земельної ділянки не вносив, його борг складає 7268,18 грн.
На підставі вказаних доводів прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7260,49 грн. по внесенню орендної плати за оренду земельної ділянки (за 2009 рік -12 місяців), яка передана відповідачу в оренду за договором від 31.05.2000 (державна реєстрація від 09.06.2000 № 3261), та пені в сумі 143,72 грн. за прострочення платежів.
Як зазначалося вище, суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості з орендної плати та пені у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати (з врахуванням збільшеної грошової оцінки земельної ділянки) за договором оренди землі.
Згідно з п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Стаття 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. №161-ХІV (в редакції зі змінами та доповненнями) визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. №161-ХІV (в редакції зі змінами та доповненнями) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди - місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Статтею 21 зазначеного закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" (який діяв під час виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (стаття 13 вказаного закону).
Статтею 14 цього закону встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) (стаття 19 Закону).
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.
Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.
За приписами ст.24 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХІV (зі змінами та доповненнями) орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Пунктом 3.4.3 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.
Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому законом порядку.
У разі порушення цього права, орендодавець має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав відповідно до ст.1 ГПК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 р. № 28/10, яке було надруковане у газеті "Жизнь Луганска" від 27.02.2008 р. № 9 (919) та від 02.04.2008 р. № 14 (924), була затверджена нова нормативна грошова оцінка земель м. Луганська.
Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.
Сторони у договорі передбачили, що орендна плата обчислюється самостійно орендарем з урахуванням індексу інфляції, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбувається протягом терміну дії договору оренди.
Тобто, орендар повинен був враховувати зміни складових земельного податку, що як наслідок спричиняє і зміну його розміру, для обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку, яка надана відповідачу на підставі договору оренди землі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати не виконав належним чином, тому у нього виникла заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. у сумі 7 260грн.49коп.
Відповдіно до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем факту наявності боргу не спростовано, доказів оплати боргу суду не надано, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу судова колегія вважає правомірними.
Надана відповідачем довідка заступника начальника ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганська (а.с.131, т.1), згідно якої станом на 12.10.2011р. відповідач не має заборгованості не є належним доказом по справі, оскільки в зазначеній довідки взагалі не йдеться посилання саме якої заборгованості не має у відповідача. Крім того, у довідці йде посилання на 12.10.2011р., а не дату прийняття рішення місцевим господарським судом.
Стосовно стягнення з відповідача пені у розмірі 143грн.72коп., судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Поняття позовної давності унормовано главою 19 Цивільного кодексу України. Норми про позовну давність мають імперативний характер. Так, відповідно до статті 256 вказаного Кодексу, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Окрім цього, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки. Строк позовної давності тривалістю в три роки застосовується у вигляді загального правила, якщо для відповідної вимоги не встановлено спеціального строку. Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 258 ЦК України (спеціальна позовна давність) для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно зі статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Як унормовано статтею 267 Цивільного кодексу України, закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
Так, для стягнення пені встановлюється строк позовної давності в один рік.
Оскільки з даним позовом позивач звернувся лише 25.05.2011р., що виходить за межі річного строку, вимога про стягнення пені у сумі 143грн.72коп. заявлена Позивачем з пропуском строку позовної давності тому не підлягає задоволенню.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2011р., повний текст якого підписаний 15.08.2011р. у справі №18/81/2011 частковому скасуванню.
Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2011р., повний текст якого підписаний 15.08.2011р. у справі №18/81/2011 -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2011р., повний текст якого підписаний 15.08.2011р. у справі №18/81/2011-скасувати в частині стягнення пені.
В стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ пені у розмірі 143грн.72коп. відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: О.І. Склярук
Судді: К.В. Богатир
Н.М. Дучал
Надруковано 8 примірників: 2-прокуратуру; 1- позивачу; 1- відповідачу; 1-третій особі; 1-до справи; 1- ГСЛО; 1 - ДАГС