донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.10.2011 р. справа №24/85
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Колядко Т.М., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю № 58-11 “Д” від 26.04.11
від відповідача:ОСОБА_2 -за довіреністю №03-54 від 01.01.11
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
на рішення господарського судуДонецької області
від14.09.2011 р.
по справі№ 24/85 (суддя Величко Н.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбаса”, м. Донецьк
простягнення боргу у розмірі 579 767, 07 грн.
Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м.Горлівка, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбаса”, м. Донецьк, про стягнення боргу, що утворився за відповідачем на користь позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії у розмірі 474 365,45 грн. за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, 3% річних від суми боргу за період лютий -квітень 2011 року у розмірі 1 321,47 грн., інфляційні від суми боргу за період лютий-березень 2011 року у розмірі 1460,19 грн. та пені за період лютий-квітень 2011 р. у розмірі 6 827,60 грн., а також донараховані за рішеннями господарського суду Донецької області №20/99 від 26.05.2010 р., по справі №20/158 від 02.12.2010р., по справі №7/290 від 09.02.2011 р., по справі №20/46 від 14.06.2011 р. 3 % річних на загальну суму 18 583,77 грн., інфляційні -62 256,36 грн. та пеню у загальному розмірі 11 952,22 грн.
Зі складу позовних вимог вбачається, що позивач, заявляючи до стягнення в одному позові вимоги про стягнення боргу за активну електроенергію, що утворився в поточному році, та вимоги про стягнення сум інфляції, 3 % річних та пені, нарахованих на суми боргу, що вже стягнута рішеннями господарського суду, що набрали чинності, порушив правила об»єднання позовних вимог, оскільки в даному випадку ці вимоги хоча й пов»язані із одним і тим ж укладеним сторонами договором, однак підлягають доведенню самостійними доказами. При цьому, підставами виникнення цих вимог є різні факти порушень відповідачем умов зазначеного договору у різні періоди виконання договору та за різних обставин здійснення сторонами їх фінансово-господарської діяльності.
Отже, місцевий господарський суд помилково, у порушення приписів ст. 58, п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прийняв даний позов та порушив провадження у справі, однак ці порушення процесуального закону не є такими, що в будь-якому випадку тягнуть за собою скасування рішення відповідно до ст. 104 зазначеного кодексу, у зв»язку з чим суд апеляційної інстанції переглядає дане рішення згідно із вимогами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
14 вересня 2011 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 474 365,45 грн. за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, суму 3% річних від суми боргу, що утворився за період люти-травень 2011 р. станом на 14.09.2011 р. у розмірі 5 314,5 грн., суму інфляційних нарахувань від суми боргу що утворився за період лютий-квітень 2011 р. станом на 30.06.2011 р. у розмірі 5 054,54 грн., суму пені від боргу, що утворився за період лютий-травень 2011 р. станом на 14.09.2011 р. у сумі 27 458,17 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача донараховані за рішенням суду суму 3 % річних - 27 526,7 грн., інфляційні -69 786, 61 грн. та пеню в розмірі 15 531,97 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. по справі № 24/85 (суддя Величко Н.В.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбаса”, м. Донецьк, задоволені частково, а саме - стягнуто з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса" на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" заборгованість за активну електроенергію - 474 365,45 грн.
Стягнуто з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса" на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" - 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. у сумі 5 314,5 грн., інфляційні від суми боргу, що утворився за період лютий-квітень 2011р. у сумі 5 054,54 грн., пеню від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. у сумі 27 458,17 грн., донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.11р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46 3% річних у загальному розмірі 27 526,7 грн., інфляційних у загальному розмірі 69 786,61 грн., пені у загальному розмірі 3 827,38 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.10.2011 р. виправлено описку в абзаці третьому резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. у справі № 24/85, з якого виключено слова: “... інфляційних у загальному розмірі 69, 786,61 грн.” Абзац третій резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. у справі №24/85 викладено в редакції: “Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса" на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" - 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. у сумі 5 314,5 грн., інфляційні від суми боргу, що утворився за період лютий-квітень 2011р. у сумі 5 054,54 грн., пеню від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. у сумі 27 458,17 грн., донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.11р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46 3% річних у загальному розмірі 27 526,7 грн., інфляційних у загальному розмірі 35 638,18 грн.”
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. по справі № 24/85 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення господарського суду Донецької області від 14.09.11 р. по справі № 24/85 скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ “Донецькобленерго” в цій частині.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом Донецької області неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, визнані встановленими обставини, які насправді є недоведеними, висновки, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права.
Також, апелянт вказує на те, що господарський суд не врахував, що сторони згідно умов договору домовилися про інший строк нарахування пені, а саме за весь час прострочення виконання зобов'язань, враховуючи день оплати, тому зробив хибний висновок, що не відповідає обставинам справи
10 жовтня 2011 року до Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Донецької області від 14.09.11 р. законним та обґрунтованим, у зв'язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є.(головуючий), Колядко Т.М., Скакун О.А.
Представник позивача у судовому засіданні 31.10.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. по справі № 24/85 та прийнятті нового рішення, яким просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2009р. Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго" (далі-Постачальник) та Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбаса” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1088, за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2000 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно із п 2.3.4 та п.2.3.5 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №3 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" та Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».
Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Пунктом 10 Додатку №5 до Договору встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 10 банківських днів від дня отримання рахунку.
Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.(п.9.5)
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за лютий - травень 2011 року, скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на активну електроенергію, які отримані особисто представником відповідача.
Доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період в матеріалах справи відсутні.
Згідно із ст.26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України “Про електроенергетику”, правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, порушення Правил користування електричною енергією.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію як специфічний товар, однак в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем цього товару у повному обсязі. Матеріали справи свідчать про наявність боргу відповідача на користь позивача за період лютий-травень 2011 р. за активну електроенергію у сумі у сумі 474 365,45 грн.
Відповідно до ст.218 Господарського процесуального кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що цим вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4.2.1 Договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" Споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було заявлено до стягнення 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011 р. станом на 14.09.2011 р. у розмірі 5 314 грн. 50 коп., суму інфляційних нарахувань від суми боргу, що утворився за період лютий-квітень 2011 р. у сумі 5 054, 54 грн. та пеню у сумі 27 458,17 грн.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними та обґрунтованими висновки господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 5 314 грн. 50 коп. та суми інфляції в розмірі 5 054 грн. 54 коп., пені у сумі 27 458 грн. 17 коп.
Також, позивачем було заявлено вимогу про стягнення 3% річних інфляційних та пені нарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду по справі № 20/99 від 26.05.2010р. з відповідача на користь ВАТ «Донецькобленерго»стягнуто 186 925,16 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за період з листопада 2009 р. по січень 2010р., 6 311,07 грн. -інфляційних, 1 095,58грн. - 3% річних та 7 486,46грн. -пені.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 20/158 від 02.12.2010р. стягнуто з відповідача на користь ВАТ «Донецькобленерго»313 192,26 грн. боргу за активну електроенергію за період лютий-квітень 2010р., 3% річних - 1395,96 грн., пеню у розмірі 9 539,05грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі № 25/195 з відповідача було стягнуто 250 475,45 грн. боргу за активну енергію, спожиту протягом травня-липня 2010р., 3% річних - 1380,07грн., індекс інфляції - 3005,71 грн. та пеня -5906,33грн.
За рішенням господарського суду Донецької області по справі №7/290 від 09.02.2011р. з відповідача стягнуто на користь ВАТ «Донецькобленерго»заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 265 604,37 грн., 3% річних за період з 17.09.2010р. по 24.12.2010р. у сумі 1517,94грн., інфляційні за період жовтень-листопад 2010р. у сумі 988,40 грн. та пеню за період з 17.09.2010р. по 24.12.20Юр у сумі 6274,16грн.
Також, рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. по справі № 20/46 від 14.06.2011р. з відповідача на користь ВАТ «Донецькобленерго»було стягнуто 327 080,83 грн. боргу за активну електричну енергію, спожиту протягом листопада 2010р. - січня 2011р., 3% річних у сумі 1 792,52 грн., інфляційні у сумі 2964,86 грн. та пеню у сумі 7409,03 грн.
Вищезазначені рішення набрали чинності.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/85.
Як вбачається з матеріалів справи вбачається, відповідачем не надано доказів оплати сум, стягнутих судом за вказаними рішеннями.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити З % річних від простроченої суми.
Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника вії відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.
За невиконання грошового зобов'язання за рішенням господарського суду Донецької області по справі № 20/99 від 26.05.2010р. позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 7 313,17 грн. за період з 27.05.2010р. по 14.09.2011р. та інфляційні за період з 01.08.2010р. по 30.06.2011р. на суму 23 369,25 грн.
За невиконання грошового зобов'язання за судовим рішенням по справі № 20/158 від 02.12.2010р. позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 7 362,19 за період з 03.12.2010р. по 14.09.2011р. та інфляційні - 19 740,56 грн. з 01.01.2011р. по 30.06.2011р.
За невиконання грошового зобов'язання за рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі № 25/195 позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 5 640.88 грн. за період з 15.12.2010 по 14.09.2011р., інфляційні - 15738,81грн. за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2011р. та пеню у сумі 3827,38 грн. за період з 15.12.2010р. по 09.02.2011р.
За невиконання грошового зобов'язання за рішенням по справі №7/290 від 09.02.2011р. позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4 737,19 грн. за період з 10.02.2010р. по 14.09.2011р., інфляційні на суму 10 937,99 грн. за період з 01.03.2011р. по 30.06.2011р., а також пеню у розмірі 7 032,59 грн. за період з 10.02.2011р. по 15.05.2011р.
За невиконання грошового зобов'язання за рішенням господарського суду від 14.06.2011р. по справі № 20/46 позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 2 473,27 грн. за період 15.06.2011р. по 14.09.2011р. та пеню за період з 15.06.2011р. по 15.08.2011р. на суму 4 672 грн.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними та обґрунтованими висновки господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в загальному розмірі 27 526 грн. 70 коп. та 35 638,18 грн. -загальної суми інфляції.
Стосовно позовних вимог про стягнення нарахованої відповідачу за зазначеними судовими рішеннями пені у розмірі 15 531,97 грн. колегія суддів погоджується із позицією місцевого господарського суду про наступне:
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі № 25/195 встановлено момент виникнення зобов'язань у відповідача по сплаті заборгованості за кожним виставленим на сплату рахунком, тому позовні вимоги по сплаті пені, донарахованої на підставі цього рішення у сумі 3 827,38 грн. підлягають задоволенню.
Разом з тим, рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.11р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46 не встановлено момент виникнення зобов'язань у відповідача по оплаті кожного спірного у цих справах рахунку, що унеможливлює проведення перевірки правильності здійснених позивачем нарахувань пені у цій справі.
Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду першої інстанції первинних документів, за якими можливо було б встановити момент виникнення у позивача права на таке нарахування, тому суд вважає, що позивачем не обґрунтовано період нарахування пені на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.11р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними та обґрунтованим висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача пені, донарахованої за рішеннями суду у сумі 3 827,38 грн.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. у справі 24/85 (з урахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 19.10.11 р. про виправлення описки) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, залишається без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м.Горлівка.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, на рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011 р. у справі 24/85 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. у справі 24/85 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Т.М.Колядко
Суддя О.А.Скакун
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1. Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСДО