донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.10.2011 р. справа №7/143
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.,
Колядко Т.М., Скакун О.А.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю № ухп-18/1524
від 07.09.2011
від відповідача:ОСОБА_2 -за довіреністю № Н-01/365 від 01.02.2011
від третіх осіб:не з'явилися
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач”, м. Київ
на рішення господарського судуДонецької області
від12.06.2011 р.
по справі№ 7/143 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді Татенко В.М., Лейба М.О.)
за позовомДержавного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, м. Київ
до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1.Феодосійське ПОНП, м. Феодосія
2.Відкрите акціонерне товариство “Ітек-Транс”,м. Київ
3.Закрите акціонерне товариство “Линик”, м. Лисичанськ
4.СП Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрРосТрансОйл”, м. Київ
5.Товариство з обмеженою відповідальністю “Фактор Коммерс”,м. Київ
6.Товариство з обмеженою відповідальністю науково-комерційна компанія “Полюс”, м. Київ
простягнення 52 860, 92 грн.
Державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, м. Київ, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, про стягнення 52 860,92 грн. -суми заборгованості за поставлене та несплачене у повному обсязі дизпаливо.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2011 р. було залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Феодосійське ПОНП, м. Феодосія, Відкрите акціонерне товариство “Ітек-Транс”,м. Київ, Закрите акціонерне товариство “Линик”, м. Лисичанськ, СП Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрРосТрансОйл”, м. Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фактор Коммерс”, м. Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-комерційна компанія “Полюс”, м. Київ.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 7/143 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді Татенко В.М., Лейба М.О.) у задоволенні позовних вимог Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, м. Київ, до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Феодосійське ПОНП, м. Феодосія, Відкрите акціонерне товариство “Ітек-Транс”,м. Київ, Закрите акціонерне товариство “Линик”, м. Лисичанськ, СП Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрРосТрансОйл”, м. Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фактор Коммерс”, м. Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-комерційна компанія “Полюс”, м. Київ, про стягнення 52 860,92 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 7/143 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом Донецької області безпідставно не прийнято до уваги та не вказано причини неприйняття доказів наданих позивачем, не в повному обсязі з'ясовані всі матеріали справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Також, скаржник вказує на теё що судом першої інстанції не досліджено та не встановлено, що у Специфікаціях №1-10 визначено, що поставка продукції здійснюється на умовах FCA офіційних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС, не враховано, що відповідно до даних правил, умови FCA передбачають, що датою поставки продукції вважається дата передачі товару у розпорядження перевізника, тобто дата відправлення цього товару, не досліджено та не надано правової оцінки залізничним накладним.
Водночас в апеляційній скарзі заявник просив Донецький апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для апеляційного оскарження, посилаючись на те, що рішення господарського суду Донецької області від 12.09.11р отримано 26.09.11 р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.11 р. Державному підприємству матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, м. Київ, відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 12.09.11 р. по справі № 7/143.
Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є. -головуючий, Колядко Т.М., Скакун О.А.
Представник позивача у судовому засіданні 31.10.2011 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 7/143 та прийнятті нового рішення, яким просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
Представники третіх осіб у судове засідання 31.10.11 р. своїх представників не направили, причин нез'явлення до судового засідання та невиконання вимог апеляційного суду не повідомили.
Неявка без поважних причин у судове засідання представників третіх осіб не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.07 р. між Державним підприємством матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (далі - Постачальник) та Державним підприємством “Донецька залізниця” (далі - Покупець) було укладено договір поставки № ЦХП -10208 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, для проведення розрахунків Постачальник надає рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення “авізо” на товар, який було поставлено Покупцю.
Згідно із п. 6.1 Договору, для проведення розрахунків Постачальник надає Покупцю рахунок -фактуру, податкову накладну та сповіщення “авізо” на Товар, який було поставлено Покупцю.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Покупець протягом двох днів з дати отримання документів, які зазначені в п.6.1 цього Договору, здійснює розрахунки за постачений Постачальником Товар шляхом акценту сповіщення при умові фактичного отримання Товару, що відповідає специфікації.
Відповідно до п. 6.4 Договору, розрахунок за Товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.2004 року “Про затвердження “Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріаліні цінності між ДП “Укрзалізничпостач” і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи”.
Відповідно до специфікацій №№1-10 до Договору, рахунків-фактур, сповіщень, залізничних квитанції про приймання вантажу, які наявні в матеріалах справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 47086109,64 грн.
Товар прийнято відповідачем у відповідності до п.4.2 Договору за кількістю, та під час комісійного приймання вантажу відповідачем, була виявлена розбіжність між показниками кількості продукції за супровідними документами та фактичною наявністю продукції. Загальна кількість нестачі склала, 7 763 кг. дизельного палива загальною вартістю 52 8603 92 грн., на підставі чого, позивачу було направлено претензії.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п.2.6.1 Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП „Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-правової роботи, затвердженого наказом Укрзалізниці №329-Ц3 від 30.04.2004р., структурний підрозділ - вантажоодержувач (відповідач по справі) акцептує авізо на суму фактично отриманих ТМЦ, які відповідають специфікації до Договору поставки, за виключенням неякісної продукції, нестачі, або бракованої продукції згідно складених рекламацій.
Таким чином, розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці №329-Ц3 від 30.04.2004р. „Про затвердження „Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП „Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи" (п. 6.4 Договору).
Статтею 629 Цивільного кодексу передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать матеріали справи, позивач фактично поставив відповідачу товар на загальну суму 47 033 248, 72 грн., за який відповідач розрахувався в повному обсязі відповідно до умов Договору. Отже, заявлена позивачем до стягнення сума 52 860,92 грн. є вартістю недопоставленого товару по Договору.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факт наявності заборгованості відповідача за товар та відмовлено позивачу в стягненні суми 52 860,92 грн.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач”, м. Київ, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 7/143 слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач”, м. Київ.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач”, м. Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 12.09.11 р. по справі № 7/143 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 7/143 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Т.М.Колядко
Суддя О.А.Скакун
Надруковано 11 прим.:
1 - Позивачу;
1 - відповідачу;
6 -3-ї особі
1 - У справу;
1. ДАГС;
1. ГСДО