донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.10.2011 р. справа №8/151/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача:ОСОБА_5 -паспорт НОМЕР_3 -фізична особа підприємець
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_5, смт. Новопсков
на рішення господарського судуЛуганської області
від22.09.2011 р.
по справі№ 8/151/2011 (суддя Середа А.П.)
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_6, смт. Ювілейне
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, смт. Новопсков
простягнення 40298,25 грн.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_6, смт. Ювілейне, звернулась до господарського суду Луганської області із позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, смт. Новопсков, про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 29637,98 грн., пені за період з 21.12.10 року по 12.06.11 року у сумі 2163,57 грн., інфляційних нарахувань за період з 21.12.10 р. по 15.08.11 р. у сумі 2011,26 грн., 3 % річних за аналогічний період у сумі 557,84 грн. та штрафу у розмірі 5927,60 грн. -нарахованих нею з посиланням на неналежне виконання умов договору поставки №010410, укладеного між сторонами 01.04.10 року.
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.09.11 р. у справі № 8/151/2011 (суддя Середа А.П.) позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, смт. Ювілейне, до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, смт. Новопсков, задоволені.
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду Луганської області не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2011 р. по справі № 8/151/2011.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає те, що господарським судом Луганської області неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Апелянт стверджує про те, що дійсно, 01.04.2010 року між ним та позивачем було укладено Договір поставки №00010410, але жодної одиниці товару саме позивачем поставлено не було. Додані до позовної заяви накладні оформлені не позивачем, а підприємцем ОСОБА_7
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є.(головуючий), Колядко Т.М., Ломовцева Н.В.
Представник позивача до судового засідання 24.10.11 р. не з'явився, причин нез'явлення апеляційному суду не повідомив.
Відповідач у судовому засіданні 24.10.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2011 р. по справі № 8/151/2011 та прийнятті нового рішення, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.10 р. Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6 (далі-Постачальник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 (далі- Покупець) укладено договір поставки №010410 (далі-Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцеві у власність обчислювальну техніку, оргтехніку, комплектуючі до них, засоби телекомунікації, аксесуари тощо (далі-Товар) відповідно до товаросупроводжувальних документів на товар, а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти та сплатити його вартість в порядку та строки, вказані у пунктах 4.1,4.2 та 4.3 Договору.
Відповідно до п.1.3 Договору, найменування, асортимент, ціна та кількість товару, постачається, зафіксовані у супроводжувальних документах на товар, а саме: у рахунках-фактурах, у видатково-прибуткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.
Згідно із п.3.2 Договору, вартість товару, що входить у партію поставки, вказана у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару та є остаточною.
Відповідно до п.4.1-4.3 вищезазначеного Договору, замовник повинен сплатити вартість поставленого товару не пізніше 14-ти календарних днів з дати поставки товару Постачальником, готівкою або без готівкою у гривні.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору відповідно до чинного законодавства України.
За ствердженням позивача, відповідач не сплатив суму боргу за поставлений товар у сумі 29637,98 грн., пеню за період з 21.12.10 року по 12.06.11 року у сумі 2163,57 грн., інфляційні нарахування за період з 21.12.10 р. по 15.08.11 р. у сумі 2011,26 грн., 3 % річних за аналогічний період у сумі 557,84 грн. та штраф у розмірі 5927,60 грн. -нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №010410, укладеного між сторонами 01.04.10 року.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом та просив суд стягнути з відповідача 40298,25 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не надав до справи належних та допустимих доказів сплати на користь позивача вартості отриманого товару та припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов Договору.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.
Виходячи із приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме - з видаткових накладних, наданих позивачем, Продавцем є -Фізична особа підприємець ОСОБА_7 на підставі договору/рахунку №29608, дані якого не співпадають з даними Договору, який укладено між позивачем та відповідачем.
Докази того, що саме позивачем було передано відповідачу товар саме на виконання вищезазначеного Договору в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, внаслідок чого оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
За даних обставин, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позовних вимог, у зв'язку із чим у задоволенні позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, слід відмовити у повному обсязі.
Оскільки основна вимога про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 29637,98 грн., яка нарахована позивачем з посиланням на неналежне виконання умов договору поставки №010410, укладеного між сторонами 01.04.10 року не підлягає задоволенню, то й додаткові вимоги про стягнення пені за період з 21.12.10 року по 12.06.11 року у сумі 2163,57 грн., інфляційних нарахувань за період з 21.12.10 р. по 15.08.11 р. у сумі 2011,26 грн., 3 % річних за аналогічний період у сумі 557,84 грн. та штрафу у розмірі 5927,60 грн. також не підлягають стягненню.
Отже, апеляційна скарга Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, смт. Новопсков, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2011 р. по справі № 8/151/2011 підлягає скасуванню. По справі слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Фізичну особу -підприємця ОСОБА_6, смт. Ювілейне.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, смт. Новопсков, на рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2011 р. по справі № 8/151/2011 - задовольнити.
Рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2011 р. по справі № 8/151/2011 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, смт. Ювілейне, до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, смт. Новопсков, - відмовити.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1, р/р НОМЕР_4 в КБ “Приватбанк”, МФО НОМЕР_5) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 204, 50 грн. -суму держмита за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Т.М.Колядко
Суддя Н.В.Ломовцева
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1. Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСЛО