донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.10.2011 р. справа №24/130
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю №б/н від 26.08.11 р.
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка”, м. Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від14.09.2011 р.
по справі№ 24/130 (суддя Величко Н.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський будівельний технологічний альянс”, м.Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка”, м. Донецьк
простягнення 3 627 671,11 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбаський будівельний технологічний альянс”, м.Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка”, м. Донецьк, про стягнення 3 627 671, 11 грн., з яких - 3 189 873,21 грн. -сума основного боргу за договором поставки № ДИС/155 від 05.01.2009 р., 236 692,98 грн. -сума пені, 48 075,87 грн. - 3% річних, 153 029,05 грн. -інфляційних.
08 вересня 2011 р. позивачем було надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, та остаточно позивач просив стягнути з відповідача суму 3 635 536,55 грн., з яких -3 189 873,21 грн. - сума основного боргу, 236 692,98 грн. -сума пені, 57 514,40 грн. - 3% річних, 153 029,05 грн. -інфляційних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. по справі № 24/130 (суддя Величко Н.В.) збільшені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський будівельний технологічний альянс”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка”, м. Донецьк, задоволені в повному обсязі.
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. по справі № 24/130 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. по справі № 24/130 -скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задовольнити позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський будівельний технологічний альянс”, м.Донецьк.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що рішення господарського суду Донецької області прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та є підставою для його скасування відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вказує на те, що пунктом 5.1 Договору №ДИС/155 від 05.01.09 р., передбачено, що розрахунки за доставлений товар здійснюються на протязі 5 банківських днів з дати надання ТОВ “Донбаський будівельний технологічний альянс” -ТОВ “ДІС” документів, що підтверджують постачання товару. Позивачем надано суду як докази копії документів, що підтверджують постачання товару ТОВ “ДІС”, але не надано доказів передачі цих документів. Тобто, на думку відповідача, неможливо встановити дату, з якої настає зобов'язання у ТОВ “ДІС” оплатити поставлений товар.
Також, скаржник вважає, що місцевий суд безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині нарахованих 3 % річних, оскільки позивач не довів обґрунтованість дати, з якої почато та закінчено нарахування 3 % річних та інфляційних, тому що не доведено з якого моменту у ТОВ “ДІС” виникло зобов'язання сплатити поставлений товар.
20 жовтня 2011 року від представника позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Донецької області від 14.09.11 р. законним та обґрунтованим, у зв'язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.
Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є.(головуючий), Колядко Т.М., Ломовцева Н.В.
Представник позивача у судовому засіданні 24.10.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.
Представник відповідача у судове засідання 24.10.11 р. не з'явився, причин нез'явлення апеляційному суду не повідомив.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбаський будівельний технологічний альянс” (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецька Індустріальна Спілка” (далі - Покупець) укладено договір № ДИС/155 (далі -Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі, товар, асортимент, кількість та вартість якого зазначені в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору і які є його невід'ємною частиною.
Згідно із п.4.1 Договору, умови, строк поставки і, у випадку необхідності, перелік вантажовідправників, вантажоотримувачів та виготовників зазначаються в специфікаціях до Договору.
Відповідно до п.4.2 Договору, зобов'язання по поставці вважаються виконаними після передачі товару та документів покупцю.
Пунктом 4.3 вищезазначеного Договору, визначено, що товар поставляється залізницею. Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції отримувача, зазначена в залізничній накладній або дата іншого товаро-транспортного документу, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію Товару повинні бути здійсненні Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів від дати надання документів, вказаних в п.6.1, а саме -оригінал рахунку-фактури на товар, оригінал сертифікату якості, оригінал залізничної квитанції або іншого товарно-транспортного документу, оригінал листа про власність. Оригінали вищезазначених документів передаються Покупцю під підпис.
У додатку № 30 до Договору сторони встановили, що у грудні 2010 р. Постачальник поставить покупцю 1000т. Вугільного концентрату марки “К” за ціною 1357,17 грн. (без ПДВ) за тону, а також технічні характеристики товару, умови поставки та отримувача.
У додатку №31 до Договору сторони встановили, що у лютому 2011 р. Постачальник поставить покупцю 1100т. Вугільного концентрату марки “Ж” за ціною 1 720 грн. (без ПДВ) за тону, а також технічні характеристики товару, умови поставки та отримувача.
Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами та діє до закінчення ними своїх зобов'язань. Договір та додатки до нього підписані обома сторонами без зауважень.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 23.12.10 р. по 04.02.11 р. позивачем було здійснено чотири поставки товару на підставі підписаних сторонами Специфікацій до договору №30 та №31. Товар відповідачем був прийнятий, що підтверджується - актом приймання-передачі вугільної продукції від 23.12.20 р. у кількості 816,550 т. на суму 1 326 897,01 грн. з ПДВ, залізничною квитанцією №52519721 від 23.12.10 р., актом приймання-передачі вугільної продукції від 29.12.10 р. у кількості 202,900 т. на суму 329 713,31 грн. з ПДВ., залізничною квитанцією №52519772 від 29.12.10 р., актом приймання-передачі вугільної продукції від 01.02.11р. у кількості 552,100 т. на суму 1 139 534,40 грн. з ПДВ, залізничною квитанцією №48733754 від 01.02.11 р., актом приймання-передачі вугільної продукції від 04.02.11р. у кількості 550,000 т. на суму 1 135 200,00грн. з ПДВ, залізничною квитанцією №48827044 від 04.02.11р.
Факти передання позивачем та прийняття відповідачем документів, передбачених п.6.1 Договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи реєстрами документів від 27.12.10 р., 30.12.10 р., 04.02.11 р., 07.02.11 р.. Дата оформлення цих реєстрів є датою, від якої відраховується встановлений п. 5.1 Договору строк сплати товару.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов Договору відповідач у вказані Договором строки не розрахувався за прийнятий ним товар, в результаті у нього на користь позивача утворилася заборгованість в розмірі 3 189 873,грн. 21 коп.
30 червня 2011 р. позивач звернувся до відповідач з листом-претензією №33 від 30.06.11р. на суму 3 189 873,21 грн., однак, відповідачем не була надана відповідь на вищезазначений лист-претензію та не надано доказів погашення суми боргу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується із висновком господарського суду Донецької області про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 189 873 грн. 21 коп. основного боргу підлягають задоволенню, у зв'язку із порушенням відповідачем умов Договору.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 57 514,40 грн. та інфляційних втрат у сумі 153 029,05 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду Донецької області про те, що задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 57 514,40 та інфляційних -153 029,05 грн.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 Договору, сторони встановили, що прострочка оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки за кожен день прострочки.
Отже, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду Донецької області про те, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 236 692,98 грн. підлягає задоволенню, оскільки дану вимогу позивачем заявлено з належних підстав, а її розмір визначено відповідно до умов Договору та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. у справі 24/130 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка”, м. Донецьк, залишається без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка”, м. Донецьк.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка”, м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. у справі 24/130 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. у справі 24/130 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Т.М.Колядко
Суддя Н.В.Ломовцева
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1.Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСДО