донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.10.2011 р. справа №24/119
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.,
Ломовцевої Н.В., Приходько І.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю №01-10/591 від 30.12.10 р.
від відповідача:ОСОБА_2 -за довіреністю №23 від 16.08.11р.
від третьої особи:ОСОБА_3 -паспорт серії НОМЕР_1
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційні скаргиДержавного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь
на рішення господарського судуДонецької області
від12.09.2011 р.
по справі№ 24/119 (суддя Величко Н.В.)
за позовомДержавного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС Трейдинг”, м. Донецьк
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_3, с. Сартана
простягнення збитків в розмірі 186 208,59 грн.
Державне підприємство “Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС Трейдинг”, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, с. Сартана, про стягнення збитків в розмірі 186 208,59 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 24/119 (суддя Величко Н.В.) у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС Трейдинг”, м. Донецьк, відмовлено.
Позивач, не погодившись із прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 24/119 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що рішення господарського суду Донецької області винесено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Крім того, позивач у своїй скарзі стверджував про те, що господарський суд, ані в судовому засіданні за участю позивача, ані в жодній ухвалі не визначив необхідність подання додаткових доказів, що свідчило про їх достатність. Відмова у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, призвела до позбавлення позивача права на судовий захист порушених прав та інтересів.
17 жовтня 2011 року від представника відповідача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Донецької області від 12.09.11 р. законним та обґрунтованим, у зв'язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.
Позивач у судовому засіданні 17.10.11 р. підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 24/119 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні 17.10.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.
Третя особа у судовому засіданні 17.10.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечила та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як стверджував позивач у своєму позові, 10.03.2011 р. близько 03.50 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем DAF 85.340CF із причепом, що належить ТОВ “ТАС Трейдинг”, рухаючись по вул. Велика Морська в м. Маріуполі, скоїв наїзд на перешкоду, а саме -огорожу території державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, пошкодивши її.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до відомостей фактичних витрат РБМУ порту за березень та квітень 2011 року, фактична вартість відновлювального ремонту огорожі склала 149131,25 грн. Крім того, на зазначену суму було нараховано ПДВ в розмірі 17408,60 грн., який стягується в дохід держави. Разом сума фактичних витрат з ПДВ складає 178957,50 грн. Також, згідно Кошторису з розрахунком договірної ціни №58, вартість ремонту на електроосвітлення складає 5365,20 грн. Крім того, портом проводилась евакуація пошкодженого автомобіля на замовлення відповідача, вартість якої склала 1885,89 грн.
Позивач стверджує, що внаслідок відновлювального ремонту та послуг з надання евакуації транспортного засобу, йому заподіяно матеріальні збитки у розмірі 186208,59 грн.
Крім іншого, в обґрунтування свого ствердження позивач посилався на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23.03.2011 року по справі № 3-573, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 425 гривень, яка набрала чинності.
Відповідач проти вимог позивача заперечував, про що в матеріалах справи наявні письмові відзиви та заперечення.
Третя особа проти вимог позивача заперечувала.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 24/119 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС Трейдинг”, м. Донецьк, відмовлено.
Рішення господарського суду Донецької області мотивоване тим, що позивачем не доведено суду обставин в обґрунтування своїх доводів за позовом, не доведено, що відповідачем дійсно заподіяні збитки в обсязі, що заявлений до стягнення, розрахунки не містять дати складання та підписання цього документу, а також не зазначено посад осіб, які підписали ці документи.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірними висновки господарського суду Донецької області на підставі нижчевикладеного.
Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 186 208,59 грн. -суми збитків внаслідок ДТП.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, тобто збитки є наслідком порушення зобов'язання боржником. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб та вина боржника.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні складові:
- наявність реальних збитків;
- вина та протиправність дій заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Статтею 226 Господарського кодексу України визначені умови та порядок відшкодування збитків.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Наданими до матеріалів справи документами позивачем не доведено наявність збитків.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано документів, які б свідчили про об'єм та вартість використаних позивачем матеріалів для ремонту огорожі. Однак, в матеріалах справи маються Акт прийомки виконаних будівельних робіт “відновлення огорожі порту” та Акт прийомки виконаних будівельних робіт “ поточний ремонт огорожі порту” мають посилання на Договір № 100 без дати, який в матеріалах справи відсутній.
З наявних в матеріалах справи відомостей фактичних витрат РМБУ порту за березень -квітень 2011 року вбачається, що вони не містять дати складання та прізвищ осіб, які їх склали та підписали.
Будь-які інші документи, які свідчили б про те, що відповідач заподіяв позивачу збитків у сумі 5 365,20 грн. (ремонт електроосвітлення) в матеріалах справи відсутні, а наявні у справі кошторис з розрахунком договірної ціни, розрахунок поточної вартості матеріалів, виробів та конструкцій до локального кошторису “на електроосвітлення” та розрахунок поточної вартості експлуатацію машин та механізмів до локального кошторису “на електроосвітлення” -не містять дати складання та підписання цього документу, а також не зазначено посад осіб, які підписали ці документи.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із позицією місцевого господарського суду, який не приймав до уваги надані позивачем докази вартості евакуації автомобіля відповідача автонавантажувачем, оскільки вищезазначена довідка вартістю 1 885,89 грн. не містить дати складання, з цієї довідки також, не вбачається взагалі якою особою вона видана.
Отже, господарський суд Донецької області дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено суду обставин в обґрунтування своїх доводів за позовом, не доведено, що відповідачем дійсно заподіяні збитки, заявлені до стягнення, документально не підтверджено розрахунок суми позову.
Таким чином, докази наявності всіх складових господарського (цивільного) правопорушення, що є необхідною та достатньою умовою для застосування до винної сторони заходів відповідальності за вчинене правопорушення у вигляді стягнення збитків, а отже й підстави для задоволення позову -відсутні, внаслідок чого доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 24/119 слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство “Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь, на рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 24/119 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011 р. по справі № 24/119 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Н.В.Ломовцева
Суддя І.В.Приходько
Надруковано 6 прим.:
1 - Позивачу;
1 - відповідачу;
1 - У справу;
1 -третій особі
1. ДАГС;
1. ГСДО