донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2011 р. справа №24/106
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Манжур В.В.
суддівБойко І.А., Гези Т.Д.
при секретарі Пеленовій О.О.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_5 -СПД,
ОСОБА_6 -за довіреністю
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5, м.Кіровське, Донецька область
на рішення
господарського суду Донецької області
від08.09.2011р. (повний текст підписано 12.09.2011р.)
по справі№ 24/106 (суддя Величко Н.В.)
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_5, м.Кіровське, Донецька область
доКомунального підприємства «Саночистка», м.Кіровське, Донецька область
простягнення 147 037,06грн,
Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_5, м.Кіровське, Донецька область, звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Саночистка», м.Кіровське, Донецька область, суми боргу в розмірі 147 037,06грн.
В заяві від 16.08.2011р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача, крім суми основного боргу 147 037,06грн., збитки в розмірі 37 987,35грн.
Заява позивача від 16.08.2011р. не прийнята судом першої інстанції, оскільки заявлена в ній вимога є додатковою вимогою, яка не була заявлена при подачі позову, а тому господарський суд Донецької області розглядав первинні позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 147 037,06грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2011р. у справі № 24/106 позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_5, м.Кіровське, Донецька область про стягнення з Комунального підприємства «Саночистка», м.Кіровське, Донецька область, суми боргу в розмірі 147 037,06грн. задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішення першої інстанції Позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2011р. у справі № 24/106 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 147 037,06грн. та збитки в розмірі 37987,35грн.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що Позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині неприйняття судом заяви від 16.08.2011р. про збільшення позовних вимог, отже судова колегія Донецького апеляційного господарського суду переглядає рішення господарського суду Донецької області в частині збільшених вимог щодо стягнення з Відповідача збитків в розмірі 37987,35грн.
Відповідач у запереченнях від 10.10.11р. зазначив, що рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи, оскільки вимоги про стягнення збитків є додатковою вимогою, яка не була заявлена при подачі позову, що є порушенням ст.22 ГПК України, також просить розглянути справу без участі представника.
Неявка у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасників процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення скаржника (позивача), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У позовній заяві Приватним підприємцем ОСОБА_5 були заявлені вимоги щодо стягнення з Комунального підприємства «Саночистка» суми боргу в розмірі 147037,06грн., що виникла внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов договорів поставки паливно-мастильних матеріалів.
Скаржник зазначає, що під час розгляду спору в суді першої інстанції у заяві від 16.08.2011р. збільшив позовні вимоги та просив додатково, крім суми боргу, стягнути з Відповідача збитки в розмірі 37987,35грн.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно неприйняття до розгляду поданої Позивачем заяви про збільшення позовних вимог, з огляду на наступне:
В підпункті 3.7 пункту 3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. за № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачено: під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст.22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути штрафні санкції -штраф. Останні вимоги є новими, які мають бути розглянуті окремо.
Оскільки позивачем при зверненні до суду з позовною заявою були заявлені вимоги лише щодо стягнення суми боргу за договорами поставки, додаткові вимоги про стягнення збитків, у розумінні ст.22 Господарського процесуального кодексу України, у даному випадку є додатковою вимогою, про яку не йшлося в позовній заяві (оскільки не було заявлено при подачі первісного позову), тобто новою вимогою, яка має бути розглянута окремо при подачі іншого позову.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо розгляду первинних позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу та неприйняття додаткових вимог до розгляду.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження.
Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2011р. у справі № 24/106 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5, м.Кіровське, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2011р. у справі № 24/106 -залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від 08.09.2011р. у справі № 24/106 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий В.В.Манжур
Судді: І.А.Бойко
Т.Д.Геза
Повний текст постанови підписаний 11.10.2011р.