донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.10.2011 р. справа №7/158
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Ломовцевої Н.В., Приходько І.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю № 57-11"Д" від 26.04.2011
від відповідача:Себіскверидзе І.К. -за довіреністю № 10юр/357 від 21.04.2011
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
на рішення господарського судуДонецької області
від13.09.2011 р.
по справі№ 7/158 (суддя Сгара Е.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
до Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов”янський курорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м. Слов”янськ
простягнення заборгованості за активну електроенергію - 132 127, 21 грн., за реактивну електроенергію -14 030,43 грн., 3 % річних -5 484,57 грн., інфляційних -15 981,36 грн., пені -28 336,87 грн.
Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго", м. Горлівка, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов”янський курорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м. Слов”янськ, про стягнення заборгованості за активну електроенергію -544 195, 82 грн., за реактивну електроенергію -14 030,43 грн., 3 % річних -4 164,78 грн., інфляційних -13 888,90 грн., пені -21 518,08 грн.
31 серпня 2011 р. позивачем було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, та остаточно позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію -132 127, 21 грн., за реактивну електроенергію -14 030,43 грн., 3 % річних -5 484,57 грн., інфляційних -15 981,36 грн., пені -28 336,87 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.09.2011 р. по справі № 7/158 (суддя Сгара Е.В.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго", м.Горлівка, та клопотання відповідача про зменшення суми стягуваної пені задоволені частково, а саме -стягнуто з Дочірнього підприємства „Санаторно-курортний реабілітаційний центр „Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 96 127,21 грн., стягнуто з Дочірнього підприємства „Санаторно-курортний реабілітаційний центр „Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", пеню в сумі 22 669, 50 грн., 3% річних в сумі 5 484, 57 грн., інфляційні в сумі 15 981,36 грн. При цьому, розмір заявленої до стягнення суми пені суд зменшив на 20 %.
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 13.09.2011 р. по справі № 7/158 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2011 р. по справі № 7/158 -скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5667,38 грн. та задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, а саме -задовольнити вимоги про стягнення пені у повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарський суд Донецької області при винесенні рішення зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, не з'ясував обставини, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме -ст.4-2, ч.ч.1,2 ст.4-3, ч. 1 ст.43, п.3 ч.1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, що призвело до прийняття незаконного рішення та є підставою для його скасування відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є. (головуючий), Ломовцева Н.В., Приходько І.В.
Представник позивача у судовому засіданні 10.10.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2011 р. по справі № 7/158 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5667,38 грн. та прийнятті нового рішення, яким просив суд задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго" м.Горлівка, в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.10.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2006 р. між ВАТ «Донецькобленерго», м. Горлівка, (далі - Постачальник) та Дочірнім підприємством “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов”янський курорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м. Слов”янськ (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4144 (далі -Договір), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 3788 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків" до Договору.
Відповідно до пункту 10 Додатку №5 „Порядок розрахунків" до Договору, розрахунки за активну електроенергію та перетікання реактивної електричної енергії здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії у терміни, що не перевищують “__”операційних днів від дня отримання рахунку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором у лютому - квітні 2011р. виконав належним чином, а саме -поставив відповідачу активну та реактивну електричну енергію та виставив відповідні рахунки на оплату.
Відповідач зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати спожитої ним електричної енергії своєчасно не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просив стягнути з відповідача за період з 11.03.2011р. по 31.08.2011р. 3% річних в розмірі 5484 грн. 57 коп., інфляційні в розмірі 15981 грн. 36 коп.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що у визначений позивачем період за відповідачем значилась заборгованість за спожиту електроенергію, судова колегія вважає вірними висновки господарського суду щодо стягнення 3% річних в розмірі 5484 грн. 57 коп. та інфляційних у сумі 15981,36 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача на підставі п. 4.2.1 договору пеню у сумі 28336 грн. 87 коп. за період з 11.03.2011 р. по 31.08.2011 р.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору, з порушенням термінів, визначених з додатковим №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ст.ст. 216 -218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно із ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було заявлено клопотання стосовно зменшення суми пені на 50 %, обґрунтовуючи його тим, що у них скрутне фінансове становище підприємства, що підтверджується матеріалами справи, а саме -витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, вимогу про сплату боргу від 07.09.2011 р., довідку №07/943 від 12.09.2011 р. про наявність кредиторської заборгованості.
Відповідно до вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що, з урахуванням заявленого клопотання відповідача, та враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке відповідно до балансу та звіту про фінансові результати є збитковим, однак добровільно сплатив суму боргу за реактивну електроенергію в повному обсязі, а саме в розмірі 14 030,43 грн. та частково за активну електроенергію -в розмірі 36 000,00 грн., а також зважаючи на матеріальні інтереси обох сторін, господарським судом Донецької області правомірно та обґрунтовано зменшено суму пені на 20% та присуджено до стягнення пеню в розмірі 22 669 грн. 50 коп.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2011 р. у справі 7/158 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, залишається без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м.Горлівка.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, на рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2011 р. у справі 7/158 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2011 р. у справі 7/158 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Н.В.Ломовцева
Суддя І.В.Приходько
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1.Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСДО