донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.10.2011 р. справа №33/84
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Манжур В.В.
суддівБойко І.А., Гези Т.Д.
при секретарі Пеленовій О.О.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 -за довіреністю
від відповідача:ОСОБА_2 -за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область
на рішення
господарського суду Донецької області
від23.08.2011р. (повний текст підписано 29.08.2011р.)
по справі№ 33/84 (суддя Сич Ю.В.)
за позовомПриватного підприємства «Югдонмонтаж», м.Маріуполь, Донецька область
доПублічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область
простягнення заборгованості у розмірі 70702,80грн.,
Приватне підприємство «Югдонмонтаж», м.Маріуполь, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 70702,80грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. у справі № 33/84 позовні вимоги Приватного підприємства «Югдонмонтаж», м.Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 70702,80грн. задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції Відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. у справі № 33/84 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права та зазначає, що при винесенні рішення судом досліджені не всі обставини, які мають значення для справи.
Позивач надав до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу від 04.10.2011р., в якому проти вимог скаржника заперечує, посилаючись на відповідність висновків суду дійсним обставинам справи та правовідносинам, що склались між сторонами, а тому вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення скаржника (відповідача) та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в серпні-вересні 2008р. Приватне підприємство «Югдонмонтаж»виконало підрядні ремонтно-будівельні роботи Публічному акціонерному товариству «Металургійний комбінат «Азовсталь» на загальну суму 70702,80грн.
Приймання-передача виконаних робіт оформлена актами прийому виконаних робіт форми КБ-2в із підтвердженням вартості виконаних робіт довідкою форми КБ-3, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, що свідчить про фактичне прийняття робіт відповідачем.
В рахунку-фактурі № 02 від 10.01.2011р. найменування товару зазначено «виконані роботи з ремонту кровлі будівлі заводоуправління згідно акту приймання виконаних робіт»на суму 70702,80грн.
Як свідчать матеріали справи, вищевказаний рахунок направлений Відповідачеві 12.01.2011р., що підтверджується фіскальним чеком № 0601, та згідно поштового повідомлення (арк.справи 10) отриманий останнім 20.01.11р.
Отже, моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем рахунку-фактури № 02 від 10.01.2011р., тобто 20.01.2011р.
Таким чином, з урахуванням приписів ст.530 Цивільного кодексу України, останнім днем сплати виконаних підрядних робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт є 27.01.2011р.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
договори та інші правочини;
створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
інші юридичні факти.
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 даної статті визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки відповідач не задовольнив вимогу позивача у встановлений ст.530 Цивільного кодексу України строк, останній набуває право на стягнення вищезазначеної суми в судовому порядку.
Ствердження відповідача про те, що позовні вимоги є прямим порушенням норм матеріального права, а саме -ст.ст.526, 629, 837-861 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України судова колегія до уваги не приймає, оскільки згідно із ст.181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Підписання сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпні-вересні 2008р., виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт шляхом складання та підписання акту приймання виконаних робіт за серпні 2008р. без заперечень є діями сторін, які в силу ст.ст.11, 202, 205 Цивільного кодексу України породжують цивільні (господарські) права та обов'язки сторін, пов'язані із виконанням позивачем на користь відповідача певних підрядних робіт.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження.
Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. у справі № 33/84 про задоволення позовних вимог ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. у справі № 33/84 -залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від 23.08.2011р. у справі № 33/84 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий В.В.Манжур
Судді: І.А.Бойко
Т.Д.Геза
Повний текст постанови підписаний 04.10.2011р.
Надруковано 5 примірників:
1 -у справу
1 -позивачу
1 -відповідачу
1 -ГС Дон.обл.
1 -ДАГС