Постанова від 28.09.2011 по справі 23/83

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2011 р. справа №23/83

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В.

суддівБойко І.А., Зубченко І.В.

при секретарі Пеленовій О.О.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Шевченко О.В., директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Фаворит Груп», м.Єнакієве, Донецька область

на рішення

господарського суду Донецької області

від01.08.2011р. (повний текст підписано 08.08.2011р.)

по справі№ 23/83 (суддя Забарющий М.І.)

за позовомДержавного підприємства «Одеська залізниця», м.Одеса

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Фаворит», м.Єнакієве, Донецька область

простягнення 22745,00грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2011р. у справі № 23/83 позовні вимоги Державного підприємства «Одеська залізниця», м.Одеса про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Фаворит Груп», м.Єнакієве, Донецька область штрафу в розмірі 22745,00грн. за неправильно зазначену у накладній № 52957378 масу вантажу задоволені частково, з відповідача стягнуто штраф в розмірі 18196,00грн.

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції Відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011р. у справі № 23/83 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а в разі відхилення апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні позову -прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафу на 50%.

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права та зазначає, що при винесенні рішення судом досліджені не всі обставини, які мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що поза увагою суду залишилось те, що маса вантажу визначалась вантажовідправником та була підтверджена перевізником, тобто Відповідач належним чином здав вантаж до перевезення, зазначивши в накладних масу вантажу, визначену за результатами зважування на станції відправлення.

Заявник скарги вважає, що господарський суд першої інстанції не дослідив обставини, які на думку заявника скарги, є винятковими та є підставою для зменшення розміру підлягаючого стягненню штрафу, тому вважає таким, що підлягає задоволенню розмір штрафу, передбаченого ст.122 Статуту залізниць України, у розмірі якій відповідає допущеному порушенню, конкретним обставинам справи в частині реального розміру заподіяної шкоди та в такому розмірі, що відповідає основним принципам господарської діяльності та відповідальності за невиконання договірних зобов'язань, посилається на приписи ст. 551 Цивільного Кодексу України, ст.233 Господарського Кодексу України.

Позивач надав до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу від 19.09.2011р., в якому проти вимог скаржника заперечує, посилаючись на відповідність висновків суду дійсним обставинам справи та правовідносинам, що склались між сторонами, а тому вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення скаржника (відповідача), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Фаворит Груп»(вантажовідправником) 26.11.2010р. зі станції Торез Донецької залізниці на станцію Трипілля-Дніпровське Одеської залізниці за залізничною накладної № 52957378 на маршрут або групу вагонів було відвантажено три вагони з вантажем «вугілля кам'яне марки Т». При оформленні перевізних документів у вагоні № 68715713 вказано масу вантажу: нетто -69400кг, тара 24400кг.

Навантаження вагону здійснено засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника майстер Розін В.М., у відповідності до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

При прийманні поїзда № 2233, у складі якого був вагон № 68715713, 28.11.2010р. на станції Знам'янка Одеської залізниці в результаті зважування на тензометричних динамічних вагах виявлено невідповідність відомостей, зазначених відповідачем в накладній № 52957378, фактичним параметрам. Працівниками станції 28.11.2010р. складений акт загальної форми № 31068, а вагон був відчеплений для проведення контрольного переважування на статичних вагах.

28.11.2010р. при контрольному переважуванні вагону № 68715713 з вантажем на 150-тонних вагонних вагах станції Знам'янка виявилось: вага брутто - 94 450 кг, тара з документа - 24 400 кг, нетто - 70 050 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 650 кг, але не більше вантажопідйомності вагона. Навантаження рівномірне нижче бортів 300 мм; просипання вантажу відсутнє; в вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті; каток не застосовувався; на поверхні вантажу мається захисне маркування полосами не пошкоджене; слідів втрати і крадіжки вантажу не виявлено. За даним фактом складений комерційний акт АА № 056501/1021/433 від 28.11.2010р.

По прибуттю вагону № 68715713 на станцію призначення Трипілля-Дніпровське здійснено повторну перевіску вагону, про що зроблено відмітку у розділі Є комерційного акту АА № 056501/1021/433 від 28.11.2010р., у відповідності до п.12 Правил складання актів. При повторній перевісці була підтверджена невідповідність маси вантажу даним зазначеним у залізничній накладній № 52957378.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кг, визначена відправником” - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.

Як вже зазначалося вище в накладній № 52957378 правильність внесених відомостей підтверджено підписом представника відправника, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на вагонних вагах.

Відповідно до п.10 Правил приймання вантажів до перевезення, зважування на вагонних вагах інших вантажів (до яких відноситься вугілля) провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Із комерційного акта АА № 056501/1021/433 від 28.11.2010р. вбачається, що переважування станцією Знам'янка Одеської залізниці проводилося на 150-тоних вагонних вагах станції.

Таким чином, слід визнати, що перевірка маси вантажу здійснена у порядку, встановленому п. 22 Правил видачі вантажів, відповідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334), у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт АА № 056501/1021/433 від 28.11.2010р., який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній є складеним у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%, тобто у даному випадку 138,8кг, що набагато менше виявленого надлишку в кількості 650кг.

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Розрахунок ціни позову здійснено у відповідності до цих вимог Статуту.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання Відповідача на те, що згідно інформації Донецького обласного центру з гідрометеорології, викладеної у листі № 11.24/244 від 16.06.2011р., у період з 26 по 27 листопада 2010р. у пунктах Дебальцеве та Красноармійськ були осадки у вигляді дощу, що могло спричинити збільшення маси вантажу, оскільки матеріалами справи не підтверджено проходження поїзда № 2233, у складі якого був вагон № 68715713, через пункти Дебальцеве та Красноармійськ. Під час перегляду рішення в апеляційному порядку скаржником також не доведений зазначений факт.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає, що господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню. Однак, судом було зменшено розмір штрафу, що підлягає стягненню з Відповідача, зважаючи, що допущене відповідачем порушення не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків в розумінні ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України, на 1 провізну плату, тобто до суми 18 196 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на законних підставах зменшив розмір штрафу за зазначеним порушенням, враховуючи таке.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд не позбавлений можливості визначити розмір зменшення штрафу, що підлягає стягненню, на свій розсуд.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу, тому, суд обґрунтовано зменшив розмір штрафу, що підлягає стягненню, до суми 18196,00грн.

За таких обставин, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.

Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011р. у справі № 23/83 про часткове задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягаю скасуванню, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Фаворит Груп», м.Єнакієве, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011р. у справі № 23/83 -залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від 01.08.2011р. у справі № 23/83 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: І.А.Бойко

І.В.Зубченко

Повний текст постанови підписаний 26.09.2011р.

Надруковано 5 примірників:

1 -у справу

1 -позивачу

1 -відповідачу

1 -ГС Дон.обл.

1 -ДАГС

Попередній документ
19335966
Наступний документ
19335968
Інформація про рішення:
№ рішення: 19335967
№ справи: 23/83
Дата рішення: 28.09.2011
Дата публікації: 30.11.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.04.2011)
Дата надходження: 23.03.2011
Предмет позову: стягнення 131 211,21 грн.