ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/17614.11.11
За позовом Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” в особі Центральної філії
До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”
Про стягнення 3711,14 грн.
Суддя О.В. Гумега
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 дов. № 09-2-4/15 від 26.09.2011 р.
від відповідача: не з'явилися
У вересні 2011 р Публічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” в особі Центральної філії (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”(відповідач) 3711,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" на підставі договору добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформленого полісом № 19 G-0037977, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля «Chevrolet Aveo 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Белла-Трейд», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу "КАМАЗ-55102", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував громадянин ОСОБА_2 та якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6538750), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02011 р. № 05-5-20/10376 (суддя Палій В.В.) позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” в особі Центральної філії повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 р. № 05-5-20/10376 (колегія суддів: І.М.Скрипка головуючий суддя, судді Я.Л.Іваненко, О.М.Остапенко) ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02011 р. у справі № 05-5-20/10376 скасовано, матеріали справи передані до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
В порядку статті 2-1 ГПК України, справу . № 05-5-20/10376 передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України, позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 39/176, розгляд спору призначено на 14.11.2011 р. о 11:10 год. та в порядку ст. 38 ГПК України витребувано у Моторного транспортного страхового бюро України копію полісу № ВА/6538750.
09.11.2011 р. від Моторного транспортного страхового бюро України через відділ діловодства суду надійшла відповідь стосовно витребуваного судом копії полісу № ВА/6538750.
14.11.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 4281,14 грн.
14.11.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.11.2011 р., подав заяву, якою повідомив суд, що у заяві про збільшення позовних вимог позивачем було допущено описку в зазначені ціни позову та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 4221,14 грн.
В судовому засіданні, призначеному на 14.11.2011 р., судом розглядається заява позивача про збільшення позовних вимог, з урахуванням заяви щодо вірної ціни позову.
Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.
Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві -така дія кваліфікується як зміна предмета позову.
Судом в засіданні встановлено, що позивачем у вищезазначеній заяві про збільшення позовних вимог було збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Крім того, позивачем надані докази направлення цієї заяви відповідачу (фіскальний чек № 5375 від 11.11.2011 р. з описом вкладення у цінний лист). З огляду на наведене, суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог. А тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 4221,14 грн.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14.11.2011 р., не з'явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2011 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/176 від 27.10.2011 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було направлено відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75). Направлення вказаної ухвали суду відповідачеві підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці цієї ухвали, а її отримання відповідачем 01.11.2011 р. - повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103014645768.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 14.11.2011 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.11.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.11.2011 р., надав суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням поданої ним в судовому засіданні 14.11.2011 р. заяви та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 4221,14 грн.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.11.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
27.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (позивач, страховик) та ТОВ «Белла-Трейд»(страхувальник) було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформленого полісом № 19 G-0037977 (поліс № 19 G-0037977 від 27.06.2007 р.).
Відповідно до полісу № 19 G-0037977 від 27.06.2007 р. у позивача був застрахований автомобіль «Chevrolet Aveo 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2007.
Полісом № 19 G-0037977 від 27.06.2007 р. визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП (А-1 -код страхового випадку).
Крім того, полісом № 19 G-0037977 від 27.06.2007 р. визначено строк його дії, а саме: з 27.06.2007 р. по 26.06.2008 р.
20.02.2008 р. на вулиці Садовій, 63 в м. Києві сталася дорожньо -транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля «Chevrolet Aveo 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Белла-Трейд», яким керувала громадянка ОСОБА_3 та автомобіля "КАМАЗ-55102", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить та яким керував громадянин ОСОБА_2 Наведене підтверджується довідкою Відділення оформлення ДТП з обслуговування Дарницького району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві, виданою громадянці Святецькій У.І.
ДТП сталася в результаті порушення громадянином ОСОБА_2 ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі -КУпАП), що підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 27.02.2007 р. у адміністративній справі № 3-6987/08, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17,00 грн.
На підставі страхового акту № 14347 від 21.08.2008 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за полісом № 19 G-0037977 від 27.06.2007 р., сплатив своєму страхувальнику - ТОВ «Белла-Трейд»суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 9038 від 01.09.2008 року на суму 4151,41 грн.
Статтею 27 Закону України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу -"КАМАЗ-55102", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Chevrolet Aveo 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6538750.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, особою відповідальною за завдані ТОВ «Белла-Трейд» (власнику автомобіля «Chevrolet Aveo 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_2) збитки, у спірному випадку є Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (відповідач) відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6538750 .
З урахуванням наведеного, суд вважає, що до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за полісом № 19 G-0037977 від 27.06.2007 р., перейшло право вимоги, до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки внаслідок ДТП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування за полісом № 19 G-0037977 від 27.06.2007 р. документально підтверджені лише в сумі 4151,41 грн., а отже такі, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 4151,41грн. (4151,41 грн. - сума страхового відшкодування виплаченого платіжним дорученням № 9038 від 01.09.2008 р.), в іншій частині заявлених позовних вимог в сумі 69,73 грн. позивачу належить відмовити.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд може покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; код ЄДРПОУ № 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43А, кв. 2, код ЄДРПОУ 16467237) 4151,41 грн. (чотири тисячі сто п'ятдесят одну гривню 41 коп.) страхового відшкодування, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
3. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О. В.
Дата складання повного рішення: 17.11.2011 р.