ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/45515.11.11
За позовом відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»
до державного вищого навчального закладу «Київський Національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
про стягнення 193 118, 54 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № 511 від 14.10.2011 року)
відповідача: юрисконсульт ОСОБА_2 (довіреність № 01/20-65 від 17.01.2011 року)
головний механік ОСОБА_3 (довіреність № 01/20-2071 від 15.11.2011
року)
Відкрите акціонерне товариство «Завод сантехнічних заготовок»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з державного вищого навчального закладу «Київський Національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»193 118, 54 грн., (у тому числі 142 366, 80 грн. -сума основного боргу, 13 921, 99 грн. -пеня, 5 190, 21 грн. -3 % річних та 31 639, 53 грн. - інфляційні втрати).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору роботи.
19.09.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 23/455 та призначено її до розгляду на 04.10.2011 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 18.10.2011 року представник Позивача до початку розгляду справи по суті подав заяву про зміну підстав позову, яка була задоволена судом.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про відсутність заборгованості, в частині стягнення пені просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 15.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 04.12.2008 року укладено договір підряду № 311, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати капітальний ремонт, демонтаж та монтаж металопластикових вікон в гуртожитку № 5, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 54/а.
Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до пункту 4.1 договору підряду № 311 від 04.12.2008 року загальна сума договору становить 227 160, 00 грн.
Згідно пункту 5.1 договору підряду № 311 від 04.12.2008 року Позивач зобов'язався виготовити продукцію та провести монтажні роботи до 30.12.2008 року.
Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 N 7/98 щодо заповнення форми № КБ-2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт” є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма № КБ-3). Типові форми № КБ-2в та № КБ-3 затверджені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5.
В підтвердження позовних вимог Позивач надав акти виконаних робіт у період з грудня 2008 року по березень 2009 року на загальну суму 244 172, 40 грн.
Однак акт за березень 2009 року на суму 38 685, 60 грн. не може братись судом до уваги в якості доказів підтвердження виконання робіт за договором підряду № 311 від 04.12.2008 року, оскільки роботи виконувались після закінчення строку дії вказаного договору.
Факт виконання капітального ремонту, демонтажу та монтажу металопластикових вікон з боку Позивача у грудні 2008 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.
Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором підряду № 311 від 04.12.2008 року на суму 205 486, 80 грн.
Відповідно до пункту 4.3 договору № 311 від 04.12.2008 року розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі пункту 7 статті 51 бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежів до 10 календарних дні після підписання актів виконаних робіт. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється на протязі десяти робочих днів з дати отримання Відповідачем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок у відділенні Державного казначейства.
З наданих Відповідачем копій платіжних доручень № 45302 від 12.12.2008 року та № 45634 від 24.12.2008 року на суму 101 805, 60 грн. вбачається, що Відповідач свої зобов'язання за виконані Позивачем роботи виконав частково.
Таким чином, заборгованість Відповідача на момент розгляду справи становить 103 681, 20 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
11.04.2011 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основної заборгованості у розмірі 103 681, 20 грн. підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання у строки, встановлені пунктом 4.3. договору підряду № 311 від 04.12.2008 року і не оплатив повністю виконані роботи.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обов'язок доведення відсутності своєї вини покладено на особу, яка порушила господарське зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких пояснень та підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до позовної заяви Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 13 921, 99 грн. за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за капітальний ремонт, демонтаж та монтаж металопластиковик вікон.
Пунктом 7.3 договору підряду № 311 від 04.12.2008 року встановлено, що у разі несвоєчасного виконання взятих на себе грошових зобов'язань Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені та наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності.
Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені сплинув у грудні 2009 року та Відповідачем заявлено відповідне письмове клопотання, суд відмовляє у задоволення зазначеної позовної вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з правильним розрахунком зробленим судом на суму 103 681, 20 грн., до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 27 579, 20 грн. (за період з 11.01.2009 року по 31.03.2011 року) та 3 % річних у розмірі 5 190, 21 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені відкритим акціонерним товариством «Завод сантехнічних заготовок» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.
Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки не підтверджені належними засобами доказування у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені відкритим акціонерним товариством «Завод сантехнічних заготовок»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного вищого навчального закладу «Київський Національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (03057, м. Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок 54/1, ідентифікаційний код 02070884) на користь відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»(03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, ідентифікаційний код 05503272) 103 681 (сто три тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 20 коп. -сума основного боргу, 27 579 (двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 20 коп. -інфляційні втрати, 5 190 (п'ять тисяч сто дев'яносто) грн. 21 коп. -3 % річних, 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 51 коп. - державного мита та 166 (сто шістдесят шість) грн. 75 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ.
Суддя Кирилюк Т.Ю.