ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/36115.11.11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн "Фреш АП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута Травел"
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 7 490,71 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №41 від 29.12.10 р.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 15.11.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Концерн "Фреш АП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута Травел" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 7 490,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди від 01.12.07 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 7 490,71 грн, з них: 5 434,73 грн - сума основного боргу, 474,83 грн - 3 % річних, 1 581,15 грн - збитки від інфляції.
Ухвалою суду від 17.10.11 порушено провадження у справі №40/361 та призначено до розгляду на 01.11.11.
Ухвалою суду від 01.11.11 відкладено розгляд справи на 15.11.11 у зв'язку з неявкою представника Відповідача.
У судове засідання, призначене на 15.11.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.
01.12.07 р. між Відкритим акціонерним товариством «Концерн «Фреш АП» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рута Травел» (Орендар) було укладено договір оренди (Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування нежиле приміщення загальною площею 20 кв. м (Об'єкт оренди ), що знаходиться за адресою: 03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, 14 під офіс.
Приймання - передача об'єкта, що орендується, здійснюється на підставі даного Договору та відповідного акта приймання-передачі (п.3.1 Договору).
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що об'єкт, що орендується, повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом 20 днів з моменту підписання даного Договору, з складанням акта здачі-приймання.
Відповідно до Розділу 7 Договору Позивач зобов'язався передати Орендарю в оренду приміщення та щомісяця надавати акт про виконання послуг з оренди Орендарю, а Відповідач, в свою чергу, прийняти та своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату (п.8.1 Договору оренди).
Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акта здачі - приймання об'єкта, що орендується (п.3.4 Договору).
Передача позивачем приміщення в оренду відповідачу підтверджується Актом здачі-приймання об'єкта, що орендується від 01.12.07 р.
Розділом 12 Договору, а саме пунктом 12.1 встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.11.08 р.
31.10.08 р. між Відкритим акціонерним товариством «Концерн «Фреш АП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рута Травел» було укладено угоду про розірвання договору оренди від 01.12.07 р., відповідно до умов якої Сторони дійшли згоди розірвати договір з 31.10.08 р. та провести повний фінансовий розрахунок до 31.10.08 р.
Пунктом 9.3 Договору встановлено, що при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.
31.10.08 р. між Сторонами підписано акт здачі-приймання об'єкта, що орендується (повернення).
Відповідно до п.5.1 Договору розмір орендної плати складає 126,24 грн за 1 кв. м. на місяць, в тому числі ПДВ - 21,04 грн.
Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця наперед не пізніше 5 числа поточного місяця (п.5.2 Договору).
Пунктом 5.4 Договору встановлено, що сума орендної плати не включає в себе комунальні платежі (водопостачання, опалення) та розрахунки за використану Орендарем електроенергію. Оплата за електроенергію та комунальні платежі здійснюється Орендарем протягом 10 днів після пред'явлення рахунку Орендодавцем.
Сторони дійшли згоди, що орендна плата включає в себе плату за землю (п.5.5 Договору).
Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором оренди від 01.12.07 р. щодо сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням та платежів за спожиті комунальні послуги. За твердженням позивача, що підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за користування майном станом на момент вирішення спору становить 5 049,60 грн, за комунальні послуги - 385,13 грн.
Факт наявності заборгованості по орендній платі станом на 17.10.11 р. у розмірі 5 049,60 грн підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі - прийняття робіт №Ф-00001419 від 30.09.08 р., рахунком-фактурою №Ф-00001924 від 01.10.08 р.
Крім того Позивач стверджує, що на виконання п. 7.3 Договору щомісяця надавав Відповідачу рахунки на компенсацію спожитих комунальних послуг та акти здачі - прийняття комунальних послуг. За період з 31.03.08 р. по 30.09 08 р. Відповідач спожив комунальних послуг в т.ч. електроенергії на загальну суму 732,14 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт №F-00000899 від 31.03.08 р., №F-00001187 від 30.04.08 р., №F-00001568 від 30.05.08 р., №Ф-00000045 від 30.06.08 р., №Ф-00000892 від 29.08.08 р., рахунками-фактури №Ф-00000563 від 31.07.08 , №Ф-00001453 від 30.09.08 р., що наявні в матеріалах справи.
Відповідач частково сплатив компенсацію за спожиті комунальні послуги на загальну суму 347,04 грн, що підтверджується банківськими виписками від 09.07.08 р.,19.08.08 р.
Таким чином, заборгованість Відповідача за спожиті комунальні послуги складає (732,14 - 347,01) 385,13 грн.
Позивач звернувся до Відповідача з претензією №325 від 23.10.09 р. з вимогою сплатити заборгованість по орендним та комунальним платежам у встановлений термін, проте ця вимога, як зазначає Позивач, залишилась без належного реагування зі сторони Відповідача.
Факт наявності заборгованості зі сплати орендних та комунальних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦКУ).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі та комунальним платежам у розмірі 5 434,73 грн визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції у розмірі 1 581,15 грн та 3% річних у розмірі 474,83 грн за договором оренди від 01.12.07 р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Беручи до уваги розрахунки, до додані до матеріалів справи, а також те, що відповідач прострочив виконання зобов'язань за Договором, суд вважає правомірним нарахування 3% річних у розмірі 474,83 грн, інфляційні витрати у розмірі 1 581,15 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.
Згідно ст. 44 ГПК України понесені Позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута Травел" (03039, м.Київ, Голосіївський район, пров. Червоноармійський, буд.14, корпус 6, ідентифікаційний код 35570217) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн "Фреш АП" (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Куренівська, буд.18, ідентифікаційний код 00204429) суму основної заборгованості у розмірі 5 434 (п'ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 73 коп., інфляційні витрати у розмірі 1 581 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят одну) грн 15 коп., 3 % річних у розмірі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн 83 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 17.11.2011 р.