ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/46615.11.11
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»
про стягнення 29 536, 00 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: не з'явився
відповідача: представник ОСОБА_1 (довіреність № 21/10-11 від 21.10.2011 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»про стягнення 29 536, 00 грн., (у тому числі 26 036 грн. 00 коп. -сума основного боргу та 3 500 грн. 00 коп. штраф).
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору перевезення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року порушено провадження у справі № 23/466 та призначено її розгляд на 18.10.2011 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судове засідання 15.11.2011 року не з'явився, про причини пропуску судового засідання не повідомив.
Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову в частині стягнення штрафних санкцій заперечив, в іншій частині позовної вимоги не заперечив.
Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 15.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем укладено договір № UА 011/06/09 від 26.06.2009 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів, наданих Відповідачем, а останній зобов'язався оплачувати послуги.
Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач звернувся до Позивача з заявкою № 500_220/11 від 25.05.2011 року про перевезення 30-31 травня 2011 року поліграфічної сировини вагою 4 200 кг. за маршрутом: Германія-Україна, (Київська область, м. Бровари, вул. Димитрова, 30).
Відповідно до пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажів.
З наданого суду екземпляру для перевізника міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 031933 вбачається, що Позивач вчасно надав транспортний засіб, який було завантажено 30.05.2011 року.
Відповідно до відміток у графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вантаж було доставлено за призначенням 14.06.2011 року, але розмитнений 22.06.2011 року, що підтверджується відтиском печатки на разовій перепустці № ПР-031233 для виїзду з території. Таким чином, відбувся простій під час розмитнення 7 діб.
Відповідно до пункту 2.1.4 договору № UА 011/06/09 від 26.06.2009 року Відповідач зобов'язаний організувати завантажувально-розвантажувальні роботи і митне оформлення вантажів на території України та країн СНД за 48 годин, на території інших держав за 24 години. За виключенням вихідних та святкових днів, якщо автомобіль було подано менш ніж за 36 годин до початку таких.
Позивачем направлено Відповідачу рахунок № СФ-0000481 від 24.06.2011 року за надані транспортні послуги на загальну суму 29 536, 00 грн., у тому числі 26 036, 00 грн. -вартість послуг та 3 500, 00 грн. -за простій автомобіля.
Пунктом 4.2 договору № UА 011/06/09 від 26.06.2009 року встановлено, що оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів -рахунку Позивача, виставленого згідно умов договору, акту виконаних робіт та оригіналу CMR.
З матеріалів справи вбачається про те, що Відповідач відмовився від підписання акту виконаних робіт, однак судом встановлено, що Позивач належним чином та у встановлені господарським договором строки виконав свої зобов'язання в частині перевезення поліграфічної сировини вагою 4 200 кг. за маршрутом: Германія-Україна, (Київська область, м. Бровари, вул. Димитрова, 30).
Відповідач, в порушення умов договору не оплатив транспортні послуги з міжнародного перевезення, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 036, 00 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
02.08.2011 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник)
зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки, доказів погашення заборгованості за надані транспортні послуги Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 26 036, 00 грн. є обґрунтованою.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Умовами заявки № 500_220/11 від 25.05.2011 року передбачено штраф за затримку на завантаження/розвантаження вантажу у розмірі 500 грн. за кожну добу.
Таким чином, вимога Позивача про стягнення штрафу у розмірі 3 500, 00 грн. (за 7 діб простою х 500, 00 грн.) є обґрунтованою.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»(04070, м. Київ, Подільський район, вулиця Ігорівська, будинок 12-А, ідентифікаційний код 36058165) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»(02105, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, офіс 4, ідентифікаційний код 33739797) 26 036 (двадцять шість тисяч тридцять шість) грн. 00 коп. -сума основного боргу, 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. штраф, 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 36 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
СуддяТ.Ю. Кирилюк