Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "17" листопада 2011 р. Справа № 15/5007/114/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г. < Поле для тексту >
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (смт.Романів Житомирська область) < В особі(назва) > < Поле для тексту >
до Дочірнього підприємства "Агрофірма "Ян" Приватного підприємства "Ян" (с.Немиренці, Ружинський район, Житомирська область) < Поле для тексту >
про стягнення 26076,03 грн. < Поле для тексту >
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Ян" Приватного підприємства "Ян" заборгованості в сумі 26076,03грн.
До господарського суду 14.11.2011р. від Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 надійшла заява від 14.11.2011р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач, посилаючись на допущену у прохальній частині позовної заяви помилку, просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість в сумі 26076,03грн., у тому числі: 22869,00грн. основного боргу, 1031,00грн. - 3% річних та 2176,03грн. інфляційних.
Враховуючи передбачені ст. 22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.11.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.11.2011р. підтримала у повному обсязі. Зазначила, що заборгованість ДП "Агрофірма "Ян" ПП "Ян" станом на 17.11.2011р. становить 22869,00грн.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №10112212 про вручення уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 26).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом прийняти участь в судовому засіданні, як і правом подати письмовий відзив на позов, останній не скористався.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2010р. між Дочірнім підприємством "Агрофірма Ян" Приватного підприємства "Ян" (відповідач/замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (позивач/виконавець) було укладено договір на поставку пиломатеріалів, за умовами якого виконавець зобов'язується постачати пиломатеріали в кількості потреби замовника, а замовник зобов'язується провести оплату товару (а.с. 7).
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
На виконання умов договору від 04.03.2010р., позивачем по накладній № 35 від 10.03.2010р. та згідно рахунку № 35 від 10.03.2011р. було поставлено відповідачу пиломатеріали в об'ємі 14,6 м. куб. на суму 10804,00грн. та по накладній № 45 від 30.03.2010р. в об'ємі 19,4 м. куб. на суму 14065,00грн. (а.с. 8-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 2.2 договору від 04.03.2010р. сторони погодили, що замовник зобов'язується провести попередню оплату товару в розмірі 80% вартості, кінцевий розрахунок здійснити протягом місяця після отримання товар.
Таким чином, за отриманий товар на загальну суму 24869,00грн. відповідач мав здійснити оплату:
- по накладній № 35 від 10.03.2011р. на суму 10804,00грн. до 10.04.2010р.
- по накладній № 45 від 30.03.2010р. на суму 14065,00грн. до 30.04.2010р.
Проте, у встановлені строки відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар не виконав. Зокрема, з наявної в матеріалах справи банківської виписки (а.с. 21) вбачається, що 24.03.2011р. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2000,00грн. Згідно з поясненнями позивача, сплачені відповідачем кошти (2000,00грн.) зараховані позивачем в рахунок оплати за поставлений відповідачу товар, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків від 22.08.2011р.
Таким чином, на час звернення позивача з позовом, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 22869,00грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 11).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час розгляду справи, відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар на суму 22869,00грн.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1031,00грн. - 3% річних та 2176,03грн. інфляційних.
Розглядаючи обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує наступне.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із розрахунком позивача наведеним у позовній заяві, розмір 3% річних нарахованих за період з 01.05.2010р. по 23.03.2011р. на суму заборгованості 24869,00грн. та за період з 24.03.2011р. по 04.10.2011р. на суму заборгованості 22869,00грн., становить 1031,00грн., а розмір інфляційних нарахованих за період з травня 2010 року по березень 2011 року на суму заборгованості 24869,00грн. та за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року на суму заборгованості 22869,00грн., становить 2176,03грн.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, господарський суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1031,00грн. - 3% річних та 2176,03грн. інфляційних такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню у повному обсязі. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 22869,00грн. основної заборгованості, 1031,00грн. - 3% річних та 2176,03грн. інфляційних.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 692, ст. 712, ЦК України, ч.1 ст.173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма Ян" Приватного підприємства "Ян" ( Житомирська область, Ружинський район, с. Немиренці, ідентифікаційний код 30847917)
на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
- 22869,00грн. основної заборгованості,
- 1031,00грн. - 3% річних,
- 2176,03грн. інфляційних,
- 260,76грн. витрат по сплаті державного мита,
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "22" листопада 2011 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (рек. з пов.).