Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 101
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
15.11.2011Справа №2-7/2476.1-2010
За позовом Фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1
До відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» (97012, АР Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 03759079)
Про спонукання до виконання певних дій.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - не з'явився (клопотання)
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Фізична особа ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» про спонукання відповідача сплатити грошима Фізичній особі ОСОБА_2 вартість частини майна Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів", пропорційно її частці (долі) у статутному (складеному) капіталі відповідача та належної їй частки прибутку, одержаного товариством до моменту її виходу з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів".
Рішенням ГС АР Крим від 14.07.2011р. позов був задоволений. Зобов'язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» виплатити Фізичній особі ОСОБА_2 вартість частини майна товариства в розмірі 15 144,48 грн. у зв'язку з виходом зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів». Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» на користь Фізичної особи ОСОБА_2 151,14 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в АР Крим 2433,89 грн. витрат на проведення судової експертизи. Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_2 в доход державного бюджету України недоплачене державне мито в сумі 16,90 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2011р. апеляційна скарга ОСОБА_2 була залишена без задоволення, рішення залишено без змін.
26.08.2011р. на примусове виконання рішення господарського суду АР Крим від 14.07.2011р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2011р. були видані накази.
31 жовтня 2011 року представник Фізичної особи ОСОБА_2 звернувся до ГС АР Крим з заявою про винесення додаткового рішення, згідно з яким просить стягнути з Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз на користь Фізичної особи ОСОБА_2 авансовий внесок, який був внесений позивачем на виконання ухвали ГС АР Крим від 18.11.2010 р. у розмірі 3 866,40 грн.
Ухвалою ГС АР Крим від 01.11.2011 р. заява позивача була прийнята до розгляду та судове засідання по її розгляду призначено на 15.11.2011 р. на 11 год. 50 хв.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду заяву з проханням вирішити питання про прийняття додаткового рішення без присутності свого представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для прийняття додаткового рішення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.
При цьому Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено випадки, коли суд має право винести додаткове рішення, ухвалу:
1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення державного мита з бюджету.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, про що безпосередньо зазначено в пункті 11 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. N 02-5/422 "Про судове рішення".
Звертаючись до суду із заявою про винесення додаткового рішення, Фізична особа ОСОБА_2 стверджує, що судом при прийнятті рішення не вирішено питання про повернення позивачеві авансового платежу, сплаченого на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв'язку з непроведенням останнім експертного дослідження, тобто не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент винесення рішення від 14.07.2011 р.) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом (ч. 1 ст. 48 ГПК України).
Згідно з частиною 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Слід зазначити, що питання про розподіл суми, яка підлягала сплаті за проведену судової експерти, в розмірі 2433,89 грн. (відповідно до наданої експертною установою калькуляції), було вирішено судом при прийнятті рішення від 14.07.2011 р. у цій справі - вказана сума була покладена на відповідача.
Стосовно сплаченого позивачем Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз авансового внеску в розмірі 3 866,40 грн. за експертизу, яка останнім так і не була проведена, суд звертає увагу на те, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не визначений порядок повернення стороні відповідних коштів, оскільки відповідно до вищевказаної статті 49 ГПК України судові витрати покладаються виключно на сторін, а тому експертна установа не є особою, на яку можуть бути покладені судові витрати за результатом вирішення спору по суті. Отже, наслідки непроведення експертною установою дослідження у вигляді повернення сплаченого авансу мають визначатися не в рамках ГПК України, а шляхом пред'явлення платником окремого позову до експертної установи про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, про що безпосередньо було зазначено в рішенні ГС АР Крим від 14.07.2011 р. у цій справі.
Отже, підстави для винесення додаткового рішення відсутні.
Згідно з п. 11 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про судове рішення» від 10.12.96 р. N 02-5/422 (з наступними змінами та доповненнями) про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відхилити заяву Фізичної особи ОСОБА_2 про прийняття додаткового рішення у справі №2-7/2476.1-2010.
Ухвалу направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.