Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
07.11.2011Справа №5002-17/4110-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Американо-російське-українське спільне підприємство "ІНТАВР"
До відповідача Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим
про зобов'язання Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в АР Крим здійснити безоплатну видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Американо-російське-українське спільне підприємство «ІНТАРВ» марок акцизного збору нового зразка в обмін на повернуті марки попереднього зразка у кількості 131 239 штук, місткістю тари 0,5 літри та 0,25 літри, міцністю 40% негайно
Суддя Гайворонський В.І.
Від позивача - ОСОБА_1, представник
Від відповідача - ОСОБА_2, представник
Суть спору: Позивач згідно з позовом просить зобов'язати Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в АР Крим здійснити безоплатну видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Американо-російське-українське спільне підприємство «ІНТАРВ» марок акцизного збору нового зразка в обмін на повернуті марки попереднього зразка у кількості 131 239 штук, місткістю тари 0,5 літри та 0,25 літри, міцністю 40% негайно, у зв'язку з тим, що бездіяльність відповідача призводить до вимушеної призупинки виробництва, простою підприємства, скорочення робочих місць та значних економічних витрат, у зв'язку з тим, що відповідач не виконує Постанову Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2008 року «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка для алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Наказ ДПА України № 454 від 07.07.2008 року «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка та проведення обміну залишків невикористаних марок акцизного збору попереднього зразка».
Суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню, при цьому виходить з наступних підстав:
Згідно ст. 81 ЦК України відповідач є юридичною особою публічного права. Відповідно, спір с вказаними особами, пов'язані із здійсненням ними владних повноважень, що має місто у даному випадку, є публічно - правовим спором.
Згідно ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, тобто, на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій, що має місце в даному випадку.
По суті позовні вимоги є вимогами про оскарження бездіяльності відповідача (спонукання до виконання певних дій у зв'язку з бездіяльністю).
Таким чином, у даному випадку спір підлягає розгляду в адміністративному проваджені згідно ст. 17 КАС України, тобто, спір не підлягає вирішенню у господарському суді, та провадження по справі підлягає припиненню по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивач вправі звернутись з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду.
Більш того, сам позивач обґрунтовує свій позов нормами КАС України.
Тобто, позов поданий відповідно до норм КАС України, та, відповідно, повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом.
Окрім цього, згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1,4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справу в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виникає спір, мають господарський характер.
Згідно п. 3.1 вказаної постанови господарській спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Однак, в даному випадку у справі відсутні господарські правовідносини.
Окрім цього, правовідносини не регулюються цивільним законодавством.
Згідно п. 17 вказаної постанови до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а). про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;
б). про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; що має місце у даному випадку.
в). між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г). з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д). за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Також необхідно визначити, що вказана правова позиція щодо підсудності спору в порядку адміністративного судочинства адміністративному суду відповідає позиції Севастопольського апеляційного господарського суду.
Раніше (до 01 листопада 2011 року) повернення судових витрат стосовно даного випадку відбувалося згідно п.3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Однак, у зв'язку із вступом в дію Закону України «Про судовий збір», пункт 3 статті 8 Декрету КМУ „Про державне мито” - виключений.
Таким чином, сплачені позивачем судові витрати з державного мита в сумі 85,00 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн. підлягають поверненню відповідно до п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Закриття та припинення провадження по справі по своїй суті є тотожними поняттями.
Згідно ч. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Необхідно також зазначити, що статтею 10 Закону України «Про судовий збір» (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався наказ чи довідка) - виключено.
Сплата вказаних судових витрат позивача підтверджена квитанцією № ПН339 від 22 вересня 2011 року - зі сплати державного мита, квитанцією № ПН 343 від 22 вересня 2011 року по сплаті судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
По справі проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -
Провадження по справі припинити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Американо-російське-українське спільне підприємство "ІНТАВР" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 2-ї Гвардійської армії 18-В, п/р 260050004086 у ВАТ «Кредобанк» МФО 324913, ідентифікаційний код: 20729660) із бюджету судові витрати з державного мита на суму 85,00 грн. (сплачених квитанцією № ПН339 від 22 вересня 2011 року), та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн. (сплачених квитанцією № ПН 343 від 22 вересня 2011 року).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.