Справа № 22-ц-1870/2011
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Суддя-доповідач Пнівчук О.В.
22 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.
суддів Беркій О.Ю., Шишка А.І.
секретаря Шемрай Н.Б.
з участю апелянта ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3
представника відповідача Бесчетного А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Захист-С» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 вересня 2011 року,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Захід-С» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок демонтажу охоронного обладнання.
Позивачка свої вимоги мотивувала тим, що 01.02.2011 року між нею та приватним підприємством «Захист-С» було укладено договір №92 на централізовану охорону об»єкту, згідно з умовами якого відповідач прийняв на охорону квартиру АДРЕСА_1. Об»єкт охорони було обладнано засобами охоронної сигналізації, за які позивачкою сплачено кошти в сумі 2575,59 грн.
У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов»язків за договором про охорону об»єкту 25.02.2011 року договір розірвано, а працівниками відповідача вилучено обладнання технічних засобів сигналізації.
Позивачка, посилаючись на те, що відповідач не повернув їй кошти за демонтоване обладнання просила стягнути заподіяну їй у зв»язку з цим матеріальну шкоду в розмірі 2575,59грн. та 2000 грн. заподіяної моральної шкоди.
Справа № 22-ц-1870/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Категорія 30 Доповідач Пнівчук О.В.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не повністю досліджені та встановлені обставини, які мають істотне значення для справи.
Апелянт зазначила, що суд не дав належної оцінки її доводам про те, що працівники охоронного підприємства «Захист-С» встановили охоронне обладнання в її квартирі, надали їй кошторис, згідно якого вона оплатила кошти в сумі 2575,59 грн., а після розірвання договору забрали охоронне обладнання, однак витрачених нею коштів не повернули.
Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги, представник ПП «Захист-С» Бесчетний А.П. заперечив доводи апеляційної скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Моральна шкода, згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачка всупереч вимог ст. 60 ЦПК України не представила суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог про заподіяння відповідачем їй матеріальної та моральної шкоди.
Судом встановлено, що 01 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та охоронним підприємством «Захист-С» укладено договір № 92, згідно якого останній прийняв на охорону квартиру позивачки що по АДРЕСА_1.
Позивачка зазначала, що до укладення договору, відповідачем встановлено в її квартирі обладнання засобів сигналізації, на підтвердження своїх доводів посилалась на кошторис на придбання обладнання, витратних матеріалів та виконання робіт для обладнання охоронною сигналізацією приміщення квартири (а.с. 11).
Однак такі посилання позивача не заслуговують на увагу, оскільки кошторис не підписано представником відповідача, а також не долучено доказів про здійснення позивачкою оплати за вартість матеріалів та виконаних робіт.
Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що працівниками охоронного підприємства «Захист-С» після розірвання договору у неї безоплатно вилучено демонтоване обладнання.
Факт демонтажу охоронного обладнання як і його вилучення не підтверджені жодними письмовими доказами та не засвідчені підписами сторін договору, а тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача заподіяної матеріальної шкоди в розмірі вартості охоронного обладнання є необгрунтованими.
Не знайшли свого підтвердження також вимоги ОСОБА_2 про заподіяння їй діями відповідача моральної шкоди.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 вересня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді: Беркій О.Ю.
Шишко А.І.