Справа № 22-ц-1739/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Стефурак Є.М.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
24 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого : Мелінишин Г.П.
суддів: Меленко О.Є., Бойчука І.В.
секретаря: Сурмачевської У.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Городенківського районного суду від 17 серпня 2011 року ,-
встановила:
У січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Рішенням Городенківського районного суду від 17 серпня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 16900,00 грн. боргу та 302,50 грн. судових витрат.
На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що суд безпідставно прийшов до висновку, що позивач передав йому гроші в сумі 22500,00 грн. Дана сума є боргом клієнтів перед ТД «Арда», в якому він працював менеджером по збуту товарів. Крім того, суд взяв до уваги покази свідків, які заінтересовані в результатах вирішення судом справи. З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з наведених в ній мотивів.
Позивач ОСОБА_2 та його представник доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 22.10.2009 року між сторонами було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_3 зобов'язувався повернути кошти в повному розмірі до 29.10.2009 року. Однак свої зобов'язання відповідач виконав частково та не повернув борг в сумі 16 900,00 грн.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст.ст. 526,1049 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.
Судом встановлено, що 22.10.2009 року між сторонами було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 гроші в сумі 22500,00 грн., а останній зобов'язувався повернути позику у визначений договором строк до 29.10.2009 року (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду відповідач частково не виконав зобов'язання, зокрема, не повернув борг в сумі 16 900,00 грн.
Посилання апелянта на те, що він не одержував кошти від позичальника, і суд не дав цьому фактові правильної юридичної оцінки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст.1051 ЦК України з цих підстав договір ним не оспорювався.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнення на його користь з ОСОБА_3 боргу в сумі 16 900,00 грн.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Городенківського районного суду від 17 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Г.П. Мелінишин
Судді: О.Є. Меленко
І.В. Бойчук