"08" листопада 2011 р.Справа № 5024/1460/2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Шевченко В.В.
Мирошниченко М.А.
при секретарі - Ткаченко Є.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Антюфєєв І.О.
Від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Крименерго”
на рішення господарського суду Херсонської області
від 02.09.2011 року
у справі № 5024/1460/2011
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”
до відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний”
про стягнення 5031 грн. 57 коп.
У липні 2011 року Відкрите акціонерне товариство „Крименерго” звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний” (далі - Кооператив) про стягнення 5031,57 грн. вартості використаної, недоврахованої електричної енергії згідно з актом про порушення Правил користування електричною енергією № 109372 від 12.08.2010р. Позов мотивований порушенням відповідачем Правил користування електричною енергією, ст.ст. 530, 612 ЦК України та ст. 193 ГК України.
У відзиві на позовну заяву Кооператив заперечує проти позову посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що самовільне підключення артезіанської свердловини до КТП -145, яка йому не належить і до якої він доступу не має, було здійснено представниками відповідача.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.09.2011 року (суддя -Ємленінова З.І.) в задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а акт № 109372 від 12.08.2010 року складено з порушенням вимог п. 6.41 Правил користування електричною енергією, тому він не приймається судом як належний доказ порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а відповідно і нарахування вартості збитків не може здійснюватися на підставі цього акту.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 12.08.2010 року представниками позивача на об'єкті відповідача (артезіанська свердловина), розташованому за адресою: Джанкойський район, с. Новостепне, вул. Шкільна, проведено перевірку, за результатами якої складено акт № 109372 від 12.08.2010р. про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією у вигляді самовільного підключення до мереж позивача раніше відключеної свердловини КТП-145 та зрив пломб енергопостачальної організації. Вказаний акт був підписаний трьома представниками позивача та у присутності представника споживача ОСОБА_1., відповідального за ел. господарство, який відмовився від підпису, про що зроблено відповідний запис в даному акті.
Так, згідно з п. 2 ст. 275 ГК України відпуск електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
За приписами ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до п. 5.1. Правил користування електроенергією (далі -Правил) затверджених наказом НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. №417/1442 (зі змінами станом на 25.12.2008року), договір про постачання електроенергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електроенергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін.
Згідно з пунктом 3.6. Правил підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.
Відповідно до положень п. 8.1.16 Правил постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електроенергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Відповідно до п. 6.41. Правил доказом порушення споживачем вимог цих Правил є належним чином складений двосторонній акт про порушення, який складається уповноваженим представником постачальника електричної енергії на місці виявлення порушення у присутності представника споживача. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу не донарахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Отже, зі змісту Правил вбачається, що лише належним чином оформлений акт про порушення Правил користування електричною енергією є підставою для здійснення відповідного розрахунку вартості недорахованої електроенергії.
Однак, в вищевказаному акті не вказані індивідуальні ознаки об'єкту -артезіанської свердловини, що належить відповідачеві і яку було обстежено, як і не зазначено яким чином позивач дійшов висновку про те, що КТП-145 також належить відповідачу на праві власності або користування.
Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією власником електричних мереж є юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії, а споживачем електричної енергії -є особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних електроустановок.
Судом першої інстанції встановлено, що об'єктом обстеження в акті від 12.08.2010 року зазначено «скважина КТП-145». Відповідач категорично заперечує, що КТП-145 належить йому на праві власності, надавши довідку підписану керівником та головним бухгалтером про те, що КТП-145 не є власністю відповідача та не значиться на його балансі. За твердженням відповідача КТП-145 є власністю позивача і підключення до мереж позивача можливе лише на цьому об'єкті, але доступу до цього трансформатора він не має, а свердловина, яка обслуговується ним, знаходиться на значній відстані від КТП-145 (300метрів) Відповідно до акту відключення від 27.07.2010 року відключення відповідача від електромереж позивача здійснено шляхом відключення КТП-145 та демонтажу проводу ППВ 3х75+1х35мм.
Актом зазначено, що було підключено об'єкт свердловина КТП-145, але доказів того, що цей об'єкт, на якому мало місце підключення, належить відповідачу, позивачем до суду не надано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.
Крім того, згідно з пунктом 6.41 вищевказаних Правил в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Однак, в акті № 109372 не зазначено змісту виявленого порушення, відсутні посилання на відповідні пункти Правил та не зазначено яким саме способом, яким кабелем, з яким перерізом мало місце підключення та яким чином це було встановлено. Також, зазначено режим роботи споживання „согласно договора”, однак сам позивач посилається на відсутність між сторонами договірних правовідносин на момент здійснення представниками позивача перевірки. Отже, режим роботи оглянутого об'єкту не вказано, як і не вказано перелік електроустановок, які були приєднані до електромереж з зазначенням їх переліку та потужності.
Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надається розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.09.2010 року відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлено протоколом № 5419. На комісії були присутні 3 представники позивача, але представник відповідача на комісії не був присутнім.
Також, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006року № 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" (надалі - Порядок) передбачено, що відповідно до цього Порядку визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків.
Пунктом 4 даного Порядку зазначено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006року №562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006року за №782/12656.
Пунктом 6 цього ж Порядку зазначено, що на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати.
Однак, підстави нарахування комісією по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією збитків за актом, який не відповідає вимогам п. 6.41 Правил відповідно до протоколу № 5419 від 16.09.2010року відсутні. До того ж протоколом засідання комісії не зазначено взагалі на підставі якого пункту Методики здійснено розрахунок, тому посилання позивача на підпункт 5 пункту 2.1, пункт 2.6 Методики є безпідставними.
Тобто, позивач не довів належним чином наявність фактів порушення відповідачем Правил користування електроенергією.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судової о процесу (ст. 33 ГПК України).
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом або умовах договору підставах.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що звернувшись до господарського суду з даним позовом, позивач на обґрунтування пред'явлених вимог посилався на рішення комісії оформлене протоколом № 5419 від 16.09.2010 року. Однак, зазначений протокол судом не приймається як належний доказ по справі, тому що розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії здійснений комісією на підставі акту № 109372 від 12.08.2010 року. Також, в протоколі зазначено, що акт вимагає здійснення перерахунку обсягів спожитої електричної енергії і її вартості відповідно до Методики, а порушення виникло з вини відповідача. Однак, як зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, що акт № 109372 від 12.08.2010 року не відповідає вимогам п. 6.41 Правил, а позивачем не доведено що самовільне безоблікове приєднання струмоприймачів мало місце на об'єкті відповідача та з його вини. Незрозуміло на яких підставах здійснено і розрахунок споживання електричної енергії комісією, оскільки в акті не зазначені вихідні дані необхідні для такого розрахунку та не зазначено відповідних пунктів Методики на підставі яких нараховано обсяги споживання електричної енергії.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Безпідставні посилання позивача на наявність даних необхідних для розрахунку збитків в акті припинення постачання електричної енергії від 12.08.2010 року судом не приймаються до уваги, оскільки пунктом 6.41 Правил передбачено, що такі дані необхідно зазначати в акті про порушення Правил користування електричною енергією, який складається за участю представника відповідача. До того ж саме акт № 109372 від 12.08.2010 року, а не акт припинення електропостачання, є підставою нарахування збитків при розгляді на засіданні комісії, оформленого протоколом № 5419 від 16.09.2010року.
Також відхиляються посилання відповідача на те, що розрахунок відповідає підпункту 5 пункту 2.1, пункту 2.6 Методики, оскільки в протоколі засідання комісії відсутні посилання на ці пункти та мається посилання на договір, який між сторонами відсутній.
Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджені, висновків місцевого суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Рішення господарського суду Херсонської області від 02.09.2011 року у справі № 5024/1460/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Крименерго” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.