29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" листопада 2011 р.Справа № 14/5025/1526/11
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" м. Хмельницький
до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Центрального комерційного макрорегіону ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Хмельницький
про визнання недійсними договорів застави майна
Суддя Гладюк Ю.В.
Представники сторін:
Позивача: ОСОБА_1. -за довіреністю
ОСОБА_2. -за довіреністю
Відповідача: ОСОБА_3 -за довіреністю
з перервою в судовому засіданні
Суть спору: позивач просить суд визнати недійсними договір застави майна № 880/ 280-ЗМ 41 від 24.05.07р., а також договір застави майна від 24.05.07р., зареєстрований в реєстрі за № 2591.Обгрунтовуючи свої вимоги позивач доводить, що спірні договори застави, зі сторони позивача укладені особою, яка не мала відповідних повноважень. Так, всупереч вимог Закону України „Про господарські товариства” (ч. 1 ст. 58, ч. 5 ст. 61), положенням ЦК України та Статуту товариства загальні збори учасників товариства, де вирішувалось питання укладення договорів застави проведені без повідомлення учасників про час і місце проведення зборів, що мало б бути здійснено не менш як за 30 днів до скликання. Повідомлення, згідно Статуту має здійснюватись шляхом направлення рекомендованого листа або простого листа. Крім того, порушено (не дотримано) п. 8.5. Статуту, де зазначено, що учасники товариства, які беруть участь у зборах реєструються із зазначенням кількості голосів, який має кожний учасник. Перелік підписується головою та секретарем зборів. Відсутність реєстрації для участі у загальних зборах згідно Узагальнень Верховного Суду України „Практика розгляду судами корпоративних спорів” від 01.08.07р. є підставою для визнання недійсними рішення прийнятого на таких зборах.
Оскільки загальні збори є органом товариства, то їх рішення мають розцінюватись як рішення самого товариства, а не окремих учасників товариства. Згідно ж ч. 1 ст. 92 ЦК України цивільна дієздатність юридичної особи здійснюється через її органи, що мають діяти відповідно до установчих документів та Закону.
Отже, рішення загальних зборів, проведених з порушенням процедури їх скликання не можна вважати таким, що схвалено на загальних зборах. Крім того, відповідно до Узагальнень Верховного суду України від 01.08.07р. рішення може вважатись вираженим від імені товариства лише за умов дотримання зборами вимог статуту при прийнятті відповідного рішення.
Згідно п. 8.4.7. Статуту позивача, без рішення загальних зборів учасників, оформленого у письмовому вигляді у формі протоколу зборів або виписки з протоколу зборів, директор товариства не має права укладати та підписувати договори, вчиняти інші правочини від імені товариства на суму, що перевищує 50 000 грн. В заставу ж передано майно вартістю 154 700 та 485 833,33 грн.
Також, позивач зазначає, що всупереч п. 8.15 Статуту позивача із директором товариства не укладено контракту (про найм керівника), а тому повноваження ОСОБА_4 у розумінні ч. 4 ст. 65 ГК України не визначені, а від так, відсутні.
Поряд з цим, позивач зазначає, що протоколом № 5 директору ТОВ „Спецбудтранс” надано право підписати договори на отримання кредиту, а не на передачу майна у заставу.
До початку розгляду справи по суті представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі в зв'язку з наявністю у спірних договорах третейського застереження.
Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив, оскільки відповідно до умов договору на розгляд третейського суду передаються спори, пов'язані з укладенням та виконанням цього договору, а не про визнання його недійсним, що є різними інститутами ЦК України. Також, згідно ст. 15 ГПК України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом. Дане положення виключає можливість розгляду такого спору у третейських судах. Крім того, позивач зазначає, що третейський суд не має права розглядати спір про визнання недійсним договору (повністю) у якому міститься третейське застереження, оскільки визнання договору недійсним має наслідком недійсності усіх його частин у тому числі і третейського застереження. Наступною обставиною заперечення даного клопотання позивач зазначає ту обставину, що наявність третейського застереження ніяким чином не може обмежувати Конституційного права звернення до суду. Третейський же суд не входить в систему судів, а відтак не вважається судом в розумінні Конституції України.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали наполягали на його задоволені.
Відповідач в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує зазначаючи таке.
Відповідно до п. п. 4.1. Статуту, учасниками товариства є Громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
На виконання п.п. 8.4.7. Статуту, 10.04.07 ТОВ „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” проведено збори учасників, на яких всіма учасниками одноголосно прийнято рішення про отримання цільового кредиту в ПАТ „Укрсоцбанк” на придбання Камаз 54115-011-15, автокрану КТА-25 на шассі Камаз-55111 на суму 556 612,00 грн. та передачу їх під заставу, право підпису договорів, пов'язаних з одержанням кредиту, надано директору ТОВ „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” ОСОБА_4., що підтверджується протоколом №5 зборів учасників ТОВ „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія”. Дані обставини свідчать про наявність повноважень директора позивача.
Також відповідач зазначає, що згідно п.9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який хоч і не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконанім, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).
Після укладення спірних договорів застави, позивачем, на виконання п.п. 2.1.7. вказаних договорів укладено договори добровільного страхування транспортних засобів, також регулярно подавались довідки про балансову вартість заставного майна.
Тому, у разі відсутності дозволу зборів учасників ТОВ „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” (хоча такий дозвіл і надавався) на укладення спірних договорів застави, у позивача в будь-якому випадку не було б підстав для визнання договорів застави недійсними, оскільки останнім вчинено ряд дій, які свідчать про схвалення угоди.
Щодо доводів позивача про відсутність контракту з керівником відповідач вказує , що за змістом п. п. 8.15 Статуту укладення контракту з директором товариства є правом а не обов'язком товариства, а повноваження ОСОБА_6., як директора ТОВ підтверджуються наказом №1 від 30.09.06.
Розглядом матеріалів встановлено.
24 травня 2007 року між сторонами укладено договір, зареєстрований за № 2591, відповідно до якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (відповідачу) у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 880/105-РКА 6 від 24 травня 2007 року наступне майно - транспортний засіб марки КАМАЗ 55111, червоного кольору, рік випуску 2007, кузов ХТС 55111R 72289401, автокран більше 20 т., державний номер ВХ 8241 АК, зареєстрований першим МРВ ДАІ УМВС України в Хмельницькій області 23 травня 2007 року. Загальна заставна вартість предмету застави, згідно п. 1.2. , за згодою сторін становить 583 000 грн.
В силу п. 6.2. договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.. 5 Закону України „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого третейського суду Асоціації Українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою постійно діючого третейського суду при асоціації Українських банків.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального його посвідчення (п. 8.1.).
Договір підписаний обома сторонами (зі сторони позивача директором ОСОБА_4), скріплений їх печатками, а також засвідчений підписом та печаткою нотаріуса -ОСОБА_7.
Цього ж 24 травня 2007 року між сторонами укладено договір № 880/280 -ЗМ 41 згідно з яким заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (відповідачу) у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 880/105 -РКА 6 від 24 травня 2007 року наступне майно -транспортний засіб марки КАМАЗ 54115, сірого кольору, рік випуску 2006, кузов ХТС 54115R62276674, сідловий тягач, державний № ВХ 8245 АК, зареєстрований Хмельницьким МРЕВ 23 травня 2007 року. Загальна заставна вартість предмету застави за згодою сторін становить 185 640 грн. (п. 1.2.).
Договір містить аналогічний попередньому договору п. 6.2. про третейське застереження.
Вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін ( п. 8.1.).
Цей договір підписаний обома сторонами (зі сторони позивача директором ОСОБА_4).
До матеріалів справи надано копію наказу № 1 по ТОВ „Спецбудтранс” від 10.09.06р., підписаний ОСОБА_4, про те, що остання приступає до виконання обов'язків директора товариства на підставі протоколу зборів засновників товариства № 1.
Відповідно до п. 8.15 Статуту позивача директор товариства обирається рішенням зборів учасників строком на 1 рік. З директором товариства може бути укладений трудовий контракт, який від імені товариства підписують учасники товариства. Після спливу строку, на який було обрано директора, він продовжує виконувати свої обов'язки до прийняття
рішення зборами учасників про його переобрання або обрання іншої особи, з урахуванням вимог чинного законодавства.
До матеріалів справи надано копію протоколу зборів учасників ТОВ „Спеціалізована будівельно -транспортна компанія” № 5 від 10 квітня 2007 року про отримання цільового кредиту в АКБ „Укрсоцбанк” на придбання КАМАЗУ 54115 -011 -15, автокрану КТА -25 на шасі КАМАЗ -55111 на суму 556 612 грн. та передачу їх під заставу, право підпису договорів, пов'язаних з одержанням кредиту, надано директору -ОСОБА_4. Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_5 та секретарем ОСОБА_4
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та надавши їм оцінку в сукупності судом враховується наступне.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про господарські товариства” акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.
Статтею 58 цього ж Закону визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Відповідно до наданої копії Статуту ТОВ „Спеціалізована будівельно -транспортна компанія” товариство позивача здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, цього Статуту, рішень органів управління товариством. Згідно п. 4.1. учасниками товариства є громадяни України ОСОБА_5. та ОСОБА_4. Учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, встановленому цим Статутом, за винятком випадків встановлених Законом; брати участь і голосувати на зборах учасників (пункти 4.3.1. та 4.3.4.).
Згідно розділу 8 даного Статуту органами управління товариством є Збори учасників та директор. Вищим органом управління є збори учасників. До виключної компетенції та компетенції Зборів учасників зокрема належить: обрання директора товариства (п. 8.3.3.), надання згоди на укладення різноманітних договорів та здійснення інших правочинів, в тому числі договорів купівлі -продажу, обміну, позики, кредитних договорів та договорів про відчуження майна товариства на суму, що перевищує 50 000 грн. Без рішення загальних зборів учасників, оформленого у письмовому вигляді у формі протоколу зборів або виписки з протоколу зборів, директор товариства не має права укладати та підписувати договори, вчиняти інші правочини від імені товариства на суму, що перевищує 50 000 грн. (п. 8.4.7.). Рішення з питань, визначених у вказаному пункті, відповідно до абз. 4 даного пункту приймаються простою більшість голосів, від числа тих, що беруть участь у зборах.
Процедура проведення Зборів учасників та питання дійсності прийнятих ними рішень регулюється наступним.
Згідно ст. 60 Закону України „Про господарські товариства” Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.
Реалізація права, передбаченого вищенаведеною нормою можлива лише за умови належного повідомлення про проведення зборів заздалегідь.
Згідно п. 8.5 Статуту учасники на Зборах мають кількість голосів пропорційну розміру їх часток у Статутному фонді товариства. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більше як 60% голосів. Учасники товариства, які беруть участь у зборах реєструються з зазначенням кількості голосів, який має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Про проведення Зборів учасники повідомляються персонально не менш як за 30 днів, шляхом направлення рекомендованого листа або простого листа.
Відповідно до позиції викладеної в листі Верховного Суду України від 01.08.2007р. "Практика розгляду корпоративних спорів" де зокрема зазначено, що права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Підстави недійсності рішення загальних зборів наведені також у п. 21 роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13, де зазначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства .
Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України „Про господарські товариства” про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Наявний у справі протокол № 5 Зборів учасників фіксує факт проведення цих зборів та відображає прийняте ним рішення про отримання цільового кредиту в АКБ „Укрсоцбанк” на придбання КАМАЗУ 54115 -011 -15, автокрану КТА -25 на шасі КАМАЗ -55111 на суму 556 612 грн. та передачу їх під заставу, право підпису договорів, пов'язаних з одержанням кредиту, надано директору -ОСОБА_4. Однак, доказів дотримання встановленої вище законодавством та Статутом процедури скликання таких зборів (докази повідомлення про засідання, засвідчений головою та секретарем реєстру із зазначенням кількості голосів) суду не надано. Порушення ж цієї процедури свідчить про недійсність прийнятого зборами рішення, оскільки не забезпечено право учасників процесу відносно можливості останніх належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного.
Недійсне рішення зборів про надання згоди директору товариства на укладення спірних договорів (понад суму 50 000 грн.), а також п. 8.4.7. Статуту свідчать про відсутність у директора товариства позивача повноважень на укладення названих договорів.
Доводи відповідача про наступне схвалення рішення зборів до уваги не приймається, оскільки дії по наступному схваленню повинні вчинятись особами, які мають відповідні повноваження. В той же час надані відповідачем довідки та копії договору страхування, як доказ наступного схвалення підписані ОСОБА_4 (неповноважною особою), а не іншими (повноважними) представниками позивача.
Згідно ст. 62 Закону України „Про господарські товариства” у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
До повноважень директора товариства позивача згідно Статуту (п. 8.13.8) входить укладення та підписання господарських та інших договорів, вчинення інших правочинів, від імені товариства, з урахуванням обмежень передбачених п. 8.4.7. Такі повноваження, як встановлено вище директору не надвались.
Поряд з наведеним суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що в протоколі № 5 від 10.04.2007 року визначене право ОСОБА_4 на підписання договорів пов'язаних з одержанням кредиту, а не пов'язаних з передачею майна у заставу.
Вирішуючи питання заявленого відповідачем клопотання про припинення провадження у справі через наявність у спірних договорах третейського застереження судом відмічається наступне.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.
Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України). З аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.
Згідно ст. 5 Закону України „Про третейські суди” юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок на звернення до третейського суду. Для такого звернення, необхідна наявність волі обох сторін (тобто наявність угоди про передачу даного (саме цього) спору на розгляд третейського суду. Лише за наявність волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі згідно п. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Проте, таке клопотання заявив лише відповідач. За відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавство України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом. Згідно ст. 1 ГПК України юридичним та фізичним особам гарантовано право на звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю справ.
Аналогічна правова позиція відображена в постановах Вищого господарського суду України від 22.06.2011 року у справі № 2/248-10, від 07.06.2011 року у справі № 6/320, від 25.05.2011 року у справі № 33/469, 23.06.2011 року у справі № 1/35-37/618-58/198, 25.05.2011 року у справі № 3/1865-10.
Поряд з наведеним слід відмітити, що відповідно до п. 6.1., п.6.2 спірного договору застави на розгляд третейського суду передаються спори пов'язані із укладенням та виконанням цього договору, а не про визнання його недійсним.
Таким чином, позов обґрунтований, підтверджений поданими матеріалами та підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача. Оскільки позов подано до моменту вступу в силу Закону України „Про судовий збір” розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням положень Декрету КМУ „Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсними договір застави майна № 880/280 -ЗМ 41 від 24.05.07р., укладений між ТзОВ „Спецбудтранс” та ПАТ „Укрсоцбанк”, а також договір застави майна від 24.05.07р., зареєстрований в реєстрі за № 2591, укладений між ТзОВ „Спецбудтранс” та ПАТ „Укрсоцбанк”.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Центрального комерційного макрорегіону ПАТ „Укрсоцбанк” (м. Хмельницький, вул. Соборна, 34, код ЄДРПОУ 0039019) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" (м. Хмельницький, вул. Вінницьке Шосе, буд.. 6, код 31791373) -85 грн. державного мита 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст виготовлений та підписаний 11 листопада 2011 року.
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.