29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" листопада 2011 р.Справа № 17/5025/1778/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега” с. Устя Кам'янець-Подільського району
до Відкритого акціонерного товариства „Кам'янець-Подільський завод „Електрон” м. Кам'янець-Подільський
про стягнення відшкодування вартості ремонту та поліпшень орендованого майна в сумі 48519,00 грн.
суддя Димбовський В.В.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю №3 від 20.01.2011р.
відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю №17-25 від 05.04.2006р.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача відшкодування вартості ремонту та поліпшень орендованого майна в сумі 48519,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем діяли орендні відносини на підставі договору оренди №14 від 19.04.2000р. із змінами, внесеними договором №31 від 01.04.2010р. і, за час користування орендованим майном позивачем, як орендарем, з дозволу орендодавця (відповідача) здійснено ремонтні роботи та поліпшення орендованого майна -бази відпочинку, що знаходиться в с. Устя Кам'янець-Подільського району, які не можливо відокремити. У зв'язку з викладеними обставинами, на підставі ст. ст. 776, 778 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача вартість невідокремлюваних поліпшень та вартість ремонту.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд застосувати у даній справі позовну давність та відмовити в позові. Мотивує свої заперечення тим, що 18.11.2005р. в офіційному друкованому органі „Голос України” №219 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача і позивач, як конкурсний кредитор, мав змогу протягом періоду з 18.11.2005р. по 18.12.2005р. заявити до господарського суду у справі про банкрутство №13/233-Б грошові вимоги, які за твердженням позивача, виникли внаслідок проведених ним у 2001 році робіт. Як вважає відповідач, оскільки позивач до відкритого акціонерного товариства „Кам'янець-Подільський завод „Електрон” м. Кам'янець-Подільський з грошовими вимогами у справі про банкрутство №13/233-Б не звертався, то дані вимоги, згідно з приписами ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є погашеними, а спірні зобов'язання між сторонами припиненими. На думку відповідача, некорректними є викладені у позовній заяві доводи позивача про те, що між сторонами діяли орендні відносини, що регулювались договором від 19.04.2000р. із змінами внесеними договором від 01.04.2010р. Заперечуючи такі доводи, відповідач звертає увагу суду на те, що договір оренди №14 від 19.04.2000р., на основі якого виникли спірні відносини сторін у даній справі, а також договір №31 від 01.04.2010р. є різними договорами і кожен з цих договорів є самостійною правовою підставою виникнення цивільно-правових зобов'язань між сторонами. Вказує, що умови договору оренди №14 від 19.04.2000р. діяли протягом періоду з 19.04.2000р. по 01.04.2010р. 01.04.2010р. сторонами було укладено новий договір №31, який містив зовсім інші нові умови оренди належного відповідачу майна. Стверджує, що даний договір був безстроковим і припинився за заявою відповідача з 01.11.2010р. Посилаючись на ч. 2 ст. 604 ЦК України, зазначає, що внаслідок підписання сторонами нового договору №31 від 01.04.2010р., усі зобов'язання за попереднім договором №14 від 19.04.2000р. припинились автоматично. На думку відповідача, позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 786 ЦК України, оскільки договір №14 від 19.04.2000р. є припиненим з 01.04.2010р. і строк позовної давності щодо вимог позивача про відшкодування понесених ним витрат на орендоване майно сплив 01.04.2011р.
В додаткових поясненнях, поданих представником позивача в судовому засіданні 08.11.2011р., твердження відповідача про те, що позивач не звертався з грошовими вимогами у справі №13/233-Б про банкрутство ВАТ „Кам'янець-Подільський завод „Електрон” м. Кам'янець-Подільський протягом періоду з 18.11.2005р. по 18.12.2005р., і вказані вимоги є погашеними, вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки, на думку позивача, право вимоги у ТОВ „Вега” не виникло, так як на цей час договір оренди був чинним. В обгрунтування вказує на те, що договір оренди №14 від 19.04.2000р. був укладений на 10 років, тобто до 19.04.2010р., а у випадку неповідомлення про припинення орендних відносин однією із сторін, ще на 10 років. Як вважає позивач, право вимоги виникло на підставі п. 7.6. вищезазначеного договору, у якому зазначається, що орендар має право на відшкодування витрат після припинення договору. Тобто, на думку позивача, після 19.04.2010р. (строку закінчення дії договору), або після 19.04.2020р. (у випадку пролонгації дії договору). Стосовно посилань відповідача на пропущення строку позовної давності позивач зазначає, що фактично дію договору від 19.04.2000р. не було припинено, так як жодна із сторін не заявила про намір його розірвання у передбачений договором строк, а тому, стверджує позивач, дія вищезазначеного договору автоматично продовжилась ще на 10 років до 19.04.2020р. Тобто, на думку позивача, між сторонами діяли орендні відносини, що регулювались договором від 19.04.2000р. із змінами, внесеними договором від 01.04.2010р. Вказує, що про бажання розірвати договір оренди, ВАТ „Кам'янець - Подільський завод „Електрон” повідомило листом від 30.09.2010р., в якому вказувалось, що орендні відносини припиняються 01.11.2010р. Зазначає, що ТОВ „Вега” не визнавало факт припинення дії договору оренди, так як вважало, що ВАТ „Кам'янець -Подільський завод „Електрон” діє з порушенням чинного законодавства. Вказує, що останнє підтверджується відміткою на листі про заперечення проти припинення орендних відносин, а також сплатою по сьогоднішній день оренди за користування базою відпочинку. Зазначає, що питання припинення орендних відносин було спірне і лише постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. було встановлено факт розірвання договору оренди від 01.04.2010р., припинення орендних відносин та виселено ТОВ „Вега” з території бази відпочинку в с.Устя. Вказує, що позов подано 11.10.2011р., одразу після того, як було встановлено факт припинення орендних відносин. Тобто, на думку позивача, строк позовної давності почав свій перебіг з моменту набранням законної сили постанови Рівненського апеляційного господарського суду - з 30.08.2011р. Також, як вважає позивач, якщо припустити, що строк позовної давності стосовно вимог про відшкодування витрат на поліпшення пропущений, то лише із поважних причин. Крім того, посилаючись на ст. 786 ЦК України, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується лише до вимог про відшкодування витрат на поліпшення, позивач зауважує, що стосовно вимог на відшкодування витрат на капітальний та поточний ремонт позовна давність встановлена у три роки. Тому, вважає твердження відповідача про пропущення строку позовної давності стосовно усіх вимог необгрунтованим. Зсилаючись на п. 7.6 договору №14 від 19.04.2000р., яким передбачено у випадку здійснення орендарем за власний рахунок та за згодою орендодавця новоспоруди, покращення, ремонту і т.п., право після припинення договору, на відшкодування вартості затрат, вважає, що вимоги щодо стягнення коштів, витрачених на ремонт, новоспоруди і т.п. (все крім покращення) застосовується строк позовної давності у три роки. Тому, як зазначає позивач, якщо навіть припустити, що стосовно вимог на відшкодування витрат на поліпшення пропущений строк позовної давності, то стосовно вимог на відшкодування витрат на ремонт, новоспоруди і т.д. строк позовної давності не пропущений у будь-якому випадку.
В судовому засіданні 24.10.2011р. представником позивача на розгляд суду було подано клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої позивач просив доручити судовому експерту Загурському Станіславу Савелійовичу (м. Красилів, вул. Калинова, 7). На вирішення експерта просив поставити наступні питання:
1. Яка вартість (проведених ремонтно-будівельних робіт; матеріалів, проведення капітального та поточного ремонту) бази відпочинку відповідно до локального кошторису №1 на ремонтно - будівельні роботи?
2. Яка вартість (проведених ремонтно-будівельних робіт; матеріалів, проведення капітального та поточного ремонту) бази відпочинку, а саме: посадка 110 дерев на території бази; покриття доріг на території бази асфальтом; монтаж літніх душових кабінок; установка 4 грибків; змонтованих 2 роздягалень; переобладнання гаража під кухню і столову; проведення внутрішнього та зовнішнього ремонту адміністративної будівлі; установка нових вікон та дверей?
3. Які роботи з урахуванням матеріалів вказаних у п. 1-2 відносяться до поліпшеннь, та на яку суму?
Мотивуючи зазначене клопотання позивач вказував, що для вирішення даного спору необхідний висновок фахівців щодо вартості робіт та матеріалів, які були здійснені ТОВ „Вега” під час поліпшення та проведення ремонту орендованого майна. Стверджував, що ТОВ „Вега” було здійснено посадку 110 дерев на території бази, відремонтовано, а де було відсутнє, поставлено асфальтове покриття доріг, зроблено літній душ, встановлено 4 грибки, 2 роздягальні, переобладнано кухні, столову, гараж і склад у велику кухню, зроблено внутрішній та зовнішній ремонт будівлі, поставлено нові вікна та двері, проведено асфальтування доріг на базі відпочинку в с. Устя. Зауважував, що був складений локальний кошторис №1 на ремонтно-будівельні роботи бази відпочинку с. Устя, який був затверджений ВАТ „Кам'янець-Подільський завод „Електрон”, і в якому визначались ремонтні роботи, які були проведені та їх вартість. Стверджував, що акт виконаних робіт на території бази відпочинку с. Устя був погоджений відкритим акціонерним товариством „Кам'янець-Подільський завод „Електрон” в особі голови правління Бадик С.О.
В судовому засіданні 08.11.2011р. представником позивача, з врахуванням відзиву на позов, подано на розгляд суду клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи із збільшеним переліком питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом. На вирішення експерта просить поставити наступні питання:
1. Яка вартість затрат щодо проведення ремонтно-будівельних робіт, матеріалів, створення новобудов, проведення капітального та поточного ремонту бази відпочинку відповідно до локального кошторису №1 на ремонтно - будівельні роботи?
2. Яка вартість затрат щодо проведених ремонтно-будівельних робіт, матеріалів, проведення капітального та поточного ремонту бази відпочинку, а саме: посадка 110 дерев на території бази; покриття доріг на території бази асфальтом; монтаж літніх душових кабінок; установка 4 грибків; змонтованих 2 роздягалень; переобладнання гаража під кухню і столову; проведення внутрішнього та зовнішнього ремонту адміністративної будівлі; установка нових вікон та дверей?
3. Які роботи з урахуванням матеріалів вказаних у п.1-2 відносяться до поліпшень, та на яку суму?
4. Чи створено віддільні поліпшення під час виконання робіт з урахуванням матеріалів вказаних у п.1-2. Якщо так, то які саме та їх вартість?
Вирішуючи подані позивачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про судову експертизу”, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Із врахуванням ч. 1 ст. 41 ГПК України, призначення судової експертизи є доцільно обґрунтованим для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Позивачем не наведено належних обґрунтувань доцільності призначення саме будівельно-технічної експертизи, оскільки правовідносини між сторонами не випливають з договору підряду, а питання, які позивач просить поставити на вирішення експерта, носять виключно економічний характер і не пов'язані з будівництвом.
Враховуючи викладене вище, у задоволенні клопотань позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи суд вважає за необхідне відмовити.
З метою витребування додаткових доказів по справі, для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти на іншу дату, позивача належить зобов'язати надати обґрунтування правової природи заявленої до стягнення суми, первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт виконання ремонтних робіт та поліпшень орендованого майна -бази відпочинку, що знаходиться в с. Устя Кам'янець-Подільського району.
Керуючись ст. ст. 77, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Розгляд справи №17/5025/1778/11 відкласти на 10:30 "22" листопада 2011 р. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності 1, каб. 308.
Зобов'язати позивача надати обґрунтування правової природи заявленої до стягнення суми, первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт виконання ремонтних робіт та поліпшень орендованого майна -бази відпочинку, що знаходиться в с. Устя Кам'янець-Подільського району.
Визнати явку повноважних представників сторін (з довіреностями та документами, що посвідчують особу) в судове засідання обов'язковою.
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 -відповідачу.