29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" листопада 2011 р.Справа № 16/2/6/71-Н
За позовом Фонду державного майна України, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Колективного підприємства „Їдальня №33” м. Хмельницький
до 1. Федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький
2. Навчально-культурного центру „Побужжя” Федерації профспілок Хмельницької області м.Хмельницький
3. Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький
4. Комунального підприємства „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” м. Хмельницький
5.Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Федерація професійних спілок України, м. Київ
про 1. визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м2, введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55;
2. скасування державної реєстрації права власності, здійсненої Комунальним підприємством „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” в реєстровій книзі від 28.03.2000 р. за № 729;
3. визнання права власності за державою в особі Фонду державного майні України на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848м2, введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980 р., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.
Суддя В. В. Магера
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю № 401 від 10.12.10 р.;
від відповідача 1: ОСОБА_2 - за довіреністю № 06-07-285 від 28.10.11 р.;
від відповідача 2: Саранчук Ж.В. - директор;
ОСОБА_3 - за довіреністю від 28.10.11 р.;
від відповідача 3: ОСОБА_4 -за довіреністю № 02-15-1304 від 13.12.10 р.;
від відповідача 4: не з'явився;
від відповідача 5: не з'явився;
від третьої особи 1: Дячук Г.Г. - директор;
ОСОБА_5 -за довіреністю № 76 від 08.12.09 р.;
від третьої особи 2: ОСОБА_6 -за довіреністю від 08.06.11р.
від прокуратури: Арещенков А.С. -помічник прокурора м. Хмельницького.
Суть спору: З врахуванням викладених у позовній заяві позовних вимог та уточнень позовних вимог (заява про уточнення позовних вимог подана 01.11.2011 р.), позивач просить суд:
- визнати недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м2, введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55;
- скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену Комунальним підприємством „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” в реєстровій книзі від 28.03.2000 р. за № 729;
- визнати право власності за державою в особі Фонду державного майні України на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848м2, введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980 р., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.
Представник позивача в засідання суду прибув, позовні вимоги із врахуванням прийнятих судом уточнень підтримав.
Представник відповідача-1 в судове засідання 09.11.2011р. прибув, проти позовних вимог, із урахуванням поданої позивачем письмової заяви про їх уточнення, заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
У поданому суду відзиві від 09.11.2011р. відповідач-1 підтримав позицію, яка викладена у поданому раніше відзиві. Додатково зазначив, що згідно ст. 97 ЦК Української РСР профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілок, належить виключно профспілковим організаціям.
Статтею 98 ЦК УРСР встановлено, що власністю профспілкових та інших громадських організацій є їх підприємства, будівлі, споруди, санаторії, будинки відпочинку, палаци культури, клуби, стадіони та піонерські табори з їх обладнанням, культурно - просвітницькі фонди та інше відповідне меті діяльності цих організацій майно.
З урахуванням викладених вище обставин будівля гуртожитку профкурсів на 140 місць з їдальнею належала до об'єктів права власності профспілок, яке прямо передбачалося наведеними нормами ст. 10 Конституції УРСР (1978р.) та ст. 87 і Главою 9 ЦК УРСР (1963р.).
Вказує, що 07.02.1991 р. був прийнятий спеціальний закон, що визначав відносини власності - Закон УРСР „Про власність”, згідно ст. 20 якого професійні спілки були визнані суб'єктами права колективної власності, що і обумовило реєстрацію будівлі за Федерацією профспілок Хмельницької області під час дії цього закону саме на праві колективної власності (свідоцтво про право власності від 28.03.2000 року).
З набранням чинності новим Цивільним кодексом України було введено наступні форми власності: власність народу України, право приватної власності, право державної власності, право комунальної власності. Отже, власність всіх юридичних осіб приватного права (в т.ч. і профспілок) була визнана приватною (ст.325 ЦК України). Саме на праві приватної власності майно належить Федерації профспілок Хмельницької області.
Такі нормативно - правові акти, як Постанова ВР України від 10.04.1992р. № 2268-XII „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України”, Постанова ВР України від 04.02.1994р. № 3943-ХП „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР”, Постанова КМ України від 13.01.1995р. №18 „Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР” є підзаконними і не відповідають статті 92 Конституції України, згідно з якою правовий режим власності визначається виключно законами України.
Крім того, вони були прийняті пізніше, ніж Федерація профспілок Хмельницької області набула право власності на будівлю (по закінченню будівництва у 1980 році згідно з чинним на той час законодавством) і отже, не мають зворотної дії у часі та не можуть впливати на правовий режим цього майна. Ч.2 Постанови ВР України від 10.04.1992р. №2268-ХІІ „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України” на ФДМ України було покладено обов'язок прийняти майно цих підприємств, установ та об'єктів до 01.05.1992 року. П. 2 Постанови ВР України від 04.02.1994р. № 3943-ХП „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР” Кабінет Міністрів України було зобов'язано до 01.03.1994р. визначити органи управління зазначеним майном.
Вказує, що на виконання цієї постанови, Постановою КМ України від 13.01.1995р. №18 „Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР” затверджено „Перелік майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, управління яким покладається на міністерства”, в якому про майно профспілок і не згадується. Вважає, що майно профспілок ніколи не відносилось до майна загальносоюзних громадських організацій і держава в особі Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Фонду державного майна України ніколи не вважала майно профспілок державною власністю.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів та ухвали господарського суду Хмельницької області від 01.11.2011р., відповідач вказує, що матеріали, які витребовує позивач, вже неодноразово надавались: документи, на підставі яких здійснювалась реєстрація права власності - т. 2 арк. 77-78, документи по основних засобах Федерації профспілок Хмельницької області - т. 8 арк. 129-136, технічний паспорт на будівлю - т. 1 арк. 105-113, т. 2 арк. 1-22.
Щодо передачі про предмету спору Підприємству „НКЦ „Побужжя”, то відповідач-1 наголошує, що майно у власність підприємства не передавалось - власником споруд була і залишається Федерація профспілок Хмельницької області.
Крім того, відповідачем-1 подано клопотання в порядку ст.38 ГПК України про витребування від позивача -Фонду державного майна України та від третьої особи -1 -КП „Їдальня-33” доказів, які свідчать про те, що Хмельницьким трестом їдалень було прийнято від профкурсів спірне майно (баланс, фінансові звіти з 1981р., докази здійснення плати за землю, акти тощо”
Подане відповідачем-1 клопотання судом задовольняється.
Представники відповідача-2 проти позовних вимог заперечують з наступних підстав (письмовий відзив на позов від 01.11.11 р.): На підтвердження того, що спірний об'єкт будувався за рахунок профспілкових коштів, на думку відповідача-2, є і те, що титул будівництва „Добудова до будинк) профкурсів їдальні з учбовими аудиторіями в м. Хмельницькому”, затвердженні Головним управлінням капітального будівництва ВЦРПС, а відповідно де Постанови президії ВЦРПС від 16.03.1973 р. (протокол № 6) „Про внесення змін до постанови президії ФЦРПС від 25.08.1972 р. „Про порядок затвердження титульних списків внесення змін в план фінансування профспілкових будов, як будуються за рахунок централізованих капіталовкладень нецентралізованих джерел фінансування” п(б) визначено, що „Титульні списки будов, що розпочинаються і як ведуться за рахунок нецентралізованих джерел фінансування затверджуються і перезатверджуються: - будівель кошторисною вартістю до 0,5 млн. крб. -Головним управлінням капітального будівництва ВЦРПС.
Тому, в даному випадку, на думку відповідача-2, посилання ФДМУ на те, що будівництво спірного об'єкта проводилося за рахунок державних коштів - безпідставні.
Крім того, відповідач-2 стверджує про те, що майно федерації профспілок Хмельницької області не відносилось до майна об'єктів об'єднання громадського харчуванню Хмельницького облвиконкому після ліквідації Хмельницького тресту їдалень відповідно до наказу Мін торгівлі УРСР № 87 від 16.03.1983 р. на підставі якого було передано тільки торгівельно-технічне обладнання їдальні, яке було безоплатно передано профкурсами - тресту їдалень в 1981 р.
Зі слів відповідача-2, в матеріалах справи відсутнє розпорядження або згода федерації профспілок області про передачу безоплатно приміщення їдальні профкурсів по вул.Соборній, 55 у м. Хмельницькому будь-кому, і твердження позивача про таку передачу відповідач-2 вважає безпідставним.
Рішенням виконкому Хмельницької обласної Ради народиш депутатів від 19.02.1992 р. № 323 „Про розмежування державного майна об ласт між власністю області і власністю районів, міст обласного підпорядкування” відповідно до додатку № 1 до комунальної власності передавалися підприємства громадського харчування та не торгівельної діяльності, що входять до складу обласного виробничо-торговельного об'єднання громадського харчування.
За твердженням відповідача-2, в даних актах відсутні спірні приміщення, спірне майно не перебувало в процесі приватизації, державна частка в майні профспілок відсутня, спірне майно не перебувало в межах повноважень ФДМ України.
Відповідач-2 вказує на те, що приміщення їдальні було передано НКЦ „Побужжя” Федераці профспілок області в оренду КП „їдальня № 33” з 1992 р. по 2007 рік І і ІІ поверху та венткамера на III поверсі (довідка а.с.87, т.9).
На думку відповідача-2, підтвердженням того, що спірне майно належить профспілкам є постанова Федерації професійних спілок України від 29.01.1993 р. № К-1-1 „Про власність професійних спілок” та постанова президії Федерації професійних спілок України від 24.03.1993 р. № П-3-5 „Про переліки майн профспілок України”. Зазначені постанови не скасовані і недійсними не визнано.
Відносно фінансових звітів профкурсів, на що посилається скаржник, то в наданих суду звітах встановлено, що закінчене будівництво гуртожитку профспілкових курсів на 140 місць по вул.К.Лібкнехта, 55 в м. Хмельницькому прийнято в експлуатацію згідно акту Державної приймальні комісії від 30.11.1976 р., який затверджено рішенням виконкому Хмельницькі міської ради від 03.12.1976 р. № 301 (т.с.1, арк..131-135).
Аналіз фінансових звітів профкурсів, на думку відповідача-2, підтверджує знаходження спірної об'єкта на балансі Відповідача-2.
Так, відповідно до фінансового звіту профспілкових курсів за 1975 р будівлі на балансі відсутні (розділ ІУ „Рух основних засобів”).
Відповідно до Постанови XIX з'їзду професійних спілок СРСР „Про власність профспілок СРСР” від 18.11.1990 р. загальною конфедерацією профспілок СРСР і Федерацією незалежних професійних спілок України підписано Договір про закріплення прав по володінню, користуванню розпорядженню профспілковим майном, який затверджено постановою презщ ради Загальної конфедерації профспілок СРСР № 2-1а від 18.11.1990 р.
В договорі закріплено на праві власності за федерацією незалежних профспілок України майна згідно переліку, в якому в розділі 5 „Будинки спілок” під порядковим номером 22 визначено: Будинок спілок м. Хмельницький, рік введення в експлуатацію - 1970, балансова вартість 447,8 тис.крб., а в розділі 6 „Учбово-методичні центри” під порядком номером 11 зазначено: „Учбово-методичний центр”, м. Хмельницький, рік введення в експлуатацію - 1977 р балансова вартість - 604 тис.крб. (а.с.113-115, т.7).
На час укладання Договору, профспілкові курси (нині підприємств „Навчально-культурний центр „Побужжя” ФП області”) згідно постанов президії ФП області були перейменовані на учбово-методичний центр.
Як стверджує відповідач-2, підприємство є єдиним майновим комплексом. До складу підприємства я єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи: земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткуванні інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право в торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше в встановлено договором або законом.
Таким чином, на думку відповідача-2, спірна будівля будувалася як прибудова до основної будівлі гуртожитку профкурсів. Тобто, у загальному складі будівел профкурсів, гуртожитку та їдальні усі ці будівлі є єдиним майновим комплексом профкурсів, що, на його думку, ще раз доводить належність будівлі їдальні до профспілкової власності.
Крім того, у додатковому запереченні від 09.11.2011р. відповідач-2 підтримує доводи, викладені у відзиві, додатково звертає увагу суду щодо застосування строків позовної давності.
Згідно п. 4 Роз'яснення президії ВАСУ від 26.01.2000р. № 02-5/35 чинним законодавством не передбачено винятків щодо застосування позовної давності до вимог про визнання актів недійсними, як форми захисту цивільних прав. Тому для даних позовів застосовуються загальний строк позовної давності, встановлений ст. 71 ЦК УРСР (з 01.01.2004р. ст. 257 ЦК України).
Заява про застосування строків позовної давності першим відповідачем подана 08.12.2009р. і в ході розгляду справи воно порушувалось неодноразово. Про те, що майно Федерації профспілок Хмельницької області не відноситься до майна загальносоюзних громадських організацій, а відповідно і до державного майна Фонду державного майна було відомо, підтвердження цьому є:
1. Лист ФДМ України від 01.04.1997р. № 10-16-3252 до Верховної Ради України з переліком майна загальносоюзних громадських організацій на 196 аркушах (т.с. 4, арк. 8-18).
2. Лист БТІ м. Хмельницького № 110/01-15/9-80-02-02 (т.с. 7) до ФП області з повідомленням про те, що на звернення БТІ від 20.05.199р. (лист № 254) до ФДМ України про наявність в реєстрі ФДМУ майна профспілок області відповіді не отримано.
3. Лист Регіонального відділення ФДМ України в Хмельницькій області від 18.02.2000р. № 01/01-42-254/0 про відсутність даних по майну ФП області в процесі оформлення права власності за ФПО.
Вказує, що, оскільки сам позов ФДМ України поданий тільки 28.10.2009р., відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, проте суд взагалі не зазначив підстав щодо відмови в клопотанні щодо застосування строків позовної давності чи його відновлення.
Звертаючись до суду з позовом про визнання будівлі їдальні по вул. Соборній, 55 в м. Хмельницькому за державою, і як похідне - про визнання недійсною державної реєстрації гуртожитку з їдальнею, позивач, ФДМ України мав довести, чим саме порушені права держави та охоронювані законом інтереси. Стаття 319 ЦК України передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.
Статтею 34 Закону України „Про власність” від 07.02.1991р. №697 було визначено об'єкти права загальнодержавної (республіканської) власності. Даною статтею власність профспілок не визначена як загальнодержавна власність. Жодний державний орган не має права втручатися у здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном.
Представник відповідача-3 в засідання суду 09.11.2011р., подав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає, виходячи з наступного: Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 року № 223-А було оформлено за Федерацією профспілок Хмельницької області право власності на будинок профспілок з гаражами по вул. Соборній, 55 та гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею по вул. Соборній, 55. На час прийняття рішення виконком приймав зазначене рішення в межах своїх повноважень у відповідності до вимог Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, керувався чинним на той час законодавством на підставі наданих заявником матеріалів.
На сьогодні, у зв'язку з поданим Фондом державного майна позовом та наданими в обгрунтування позовних вимог матеріалами та відповідними нормативно-правовими актами підтверджується право власності на спірні приміщення за державою в особі Фонду державного майна.
Відповідач-4 повноважного представника в судове засідання 09.11.2011р. не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача-5 в судове засідання 09.11.2011р. не з'явився, проте в засіданні 01.11.2011р. вказав, що позовні вимоги ніяким чином не стосуються прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, тому при вирішені спору покладається на думку суду.
Представники третьої особи-1 в засіданні суду 09.11.2011р. з'явився, позовні вимоги підтримує із підстав, визначених позивачем у позовній заяві та у письмовому уточненні позовних вимог від 31.10.11 р.
Представник третьої особи-2 в засідання суду прибув, подав суду письмові пояснення від 09.11.2011р., згідно яких просить суд відмовити в позові, зважаючи на наступне: згідно ст.18 Закону СРСР „Про громадські об'єднання” від 09.10.1990р., повноваження професійних союзів і об'єднань, що входять до їх складу, щодо володіння, користування та розпорядження майном, що належить цим союзам та об'єднанням, що входять до їх складу, визначаються їх Статутами. Власність громадських об'єднань охороняється законом.
На XIX з'їзді профспілок СРСР 27.10.1990 року, учасником якого була Федерація незалежних профспілок України, ВЦРПС було перетворено у Всезагальну Конфедерацію профспілок СРСР (ВКП СРСР), яку було визначено правонаступником ВЦРПС.
Згідно п.36 Статуту Всезагальної Конфедерації профспілок СРСР, затвердженому XIX з'їздом профспілок СРСР, власність профспілок СРСР була визначена єдиною та неподільною. Порядок володіння, користування та розпорядження якою визначається Радою Конфедерації. У пункті 45 вказаного Статуту зафіксовано факт правонаступництва ВКП СРСР усіх прав та обов'язків ВЦРПС, у тому числі його коштів та майна.
Отже, посилання позивача на постанову Верховної Ради України № 2268-ХИ від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", якою до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України та постанову Верховної Ради України № 3943-ХИ від 4 лютого 1994 року, якою до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно тимчасово є загальнодержавною власністю є безпідставними, оскільки питання щодо розмежування права власності на майно профспілок було вирішено у 1990році. А саме 18.11.1990 р.
Президією Ради Загальної конфедерації профспілок СРСР було прийнято постанову "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном", згідно з яким Федерації незалежних профспілок України були передані відповідні права на майно ВЦРПС і її правонаступнику - Загальній конфедерації праці на території України.
Тобто ФНПУ (в подальшому ФПУ) вийшла із складу всесоюзної громадської організації і набула окремого (всеукраїнського) статусу задовго до набрання чинності відповідними актами про встановлення мораторію та державної власності на майно організацій союзного значення.
Підтвердженням того, що спірне майно належить профспілкам є також постанова Федерації професійних спілок України від 29.01.1993р. №К-1-11 "Про власність професійних спілок" та постанова президії Федерації професійних спілок України від 24.03.1993р. №П-3-5 "Про переліки майна профспілок України". Зазначені постанови не скасовані і недійсними не визнані.
З огляду на викладене, твердження позивача стосовно того, що майно колишніх профспілкових організацій було і на даний час залишається державною власністю є необгрунтованим.
Профспілки СРСР, в особі Всезагальної конфедерації профспілок СРСР, відповідно до Постанови ради Всезагальної Конфедерації профспілок СРСР від 18.11.1990 року №2-1а, постанови XIX з'їзду профспілок СРСР від 27.10.1990 року, затвердили Договір від18.11.1990 року про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном, яке знаходиться на території України за Федерацією незалежних профспілок України, згідно з додатком до якого, у власність профспілок України перейшло певне майно, серед якого і будівля Навчально-культурного центру "Побужжя", розташований у м. Хмельницький вул. Соборна, 55.
Відповідач-1 та Відповідач-2 долучали до матеріалів справи докази, щодо джерел фінансування будівництва спірної будівлі їдальні котрі свідчать, що фінансування здійснювалось за рахунок профспілкових коштів профспілок, що є основною підставою для визначення приналежності власника даної будівлі.
Крім того, відповідно до статей 186, 191 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Підприємство є єдиним майновим комплексом. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно в переліку до Договору про закріплення на праві власності за Федерацією незалежних професійних профспілок України майна, який складається з розділів відповідно до призначення об'єктів, у розділі VI „Учбово-методичні центри” зазначено під №11 „Учбово-методичний центр м. Хмельницький”, рік введення в експлуатацію-1977, балансова вартість-604 000 руб. По іншому зазначатися й не могло, адже дані заносилися як цілісного майнового комплексу як один об'єкт в якому основною будівлею є дев'ятиповерховий корпус в якому розташований гуртожиток та навчальні аудиторії, а будівля їдальні в якій також на 3-ьому поверсі розташовані навчальні аудиторії є прибудовою до основної будівлі саме з метою спільного використання даного майнового комплексу та зручності членів профспілок які відвідували дані профспілкові курси. Тому рік введення в експлуатацію значиться - основного об'єкту, балансова вартість зазначається також загальна (вартість основної будівлі та прибудови).
Таким чином спірна будівля будувалася як прибудова до основної будівлі гуртожитку профкурсів, яка в свою чергу належала на праві власності. Тобто, у загальному складі будівель профкурсів, гуртожитку та їдальні усі ці будівлі є єдиним майновим комплексом профкурсів, що ще раз доводить належність будівлі їдальні до профспілкової власності.
Щодо розповсюдження на майно профспілок України дії закону України „Про підприємства, станови та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України” від 10.09.1991 року №1540-ХП, постанови Верховної Ради України „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташовані на території України” від 10.04.1992 року №2268-ХП, постанови Верховної Ради України „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР” від 04.02.1994 року №3943-ХИ то дані нормативно-правові акти не розпосюджуються на майно профспілок та не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору про що зазначається в висновку ради науково-правових експертиз при інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 02.08.2011 року №126/103-е, що надається до матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Прокурор позовні вимоги підтримав, із урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити, у зв'язку із їх обгрунтованістю.
Згідно ч. 1 п.п. 1, 3 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із неявкою в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів.
Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників відповідача-4, -5 а також враховуючи письмове клопотання про витребування доказів, суд вважає, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин, розгляд справи підлягає відкладенню на іншу дату.
Керуючись ст.38, ч.1 п.п.1, 3 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
Письмове клопотання відповідача-1 від 09.11.2011р. про витребування доказів задовольнити.
Розгляд справи № 16/2/6/71-Н відкласти на 10:00 "24" листопада 2011 р.
В порядку ст. 38 ГПК України зобов'язати позивача -Фонд державного майна України та третю особу-1 -КП „Їдальня-33” надати суду докази на підтвердження того, що Хмельницьким трестом їдалень було прийнято від профкурсів спірне майно: баланс, фінансові звіти з 1981р., докази здійснення плати за землю, акти тощо.
Повторно зобов'язати:
Хмельницьке бюро технічної інвентаризації подати суду алфавітний журнал об'єктів нерухомого майна, що належить юридичним особам, реєстраційне повідомлення на будівлі, які розташовані за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, довідку про те, за якою юридичну особу зареєстровано на праві власності будівля їдальні за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, підстави реєстрації.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, каб. 329.
Явка повноважних представників сторін, третіх осіб та прокурора у засідання суду обов'язкова.
Суддя В.В. Магера
Віддруковано 4 примірників:
1 - до справи;
2 - КП „Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” -
м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 15 (рекоменд. з повід.);
3- управління ЖКГ, м. Хмельницький, Проскурівська,1 (рекоменд.);
4- Колективне підприємство „Їдальня №33”, м. Хмельницький (наручним).