91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
27.10.11 Справа № 14/158/2011.
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 30 860 грн. 00 коп.
Суддя Мінська Т.М.
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт комерційного відділу, довіреність № 43 від 01.01.2011;
від відповідача - ОСОБА_2. - юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 10-74 від 19.05.2011.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 30 860,00 грн.
Відповідач у судовому засіданні здав відзив на позовну заяву № 10-8497 від 14.09.2011, яким проти позову заперечив, та просить суд ДП "Придніпровська залізниця" у позовних вимогах відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що 15.03.2011 вантаж прийнято залізницею до перевезення без зауважень. Зафіксована в комерційному акті БМ № 464875/22 від 18.03.2011 різниця між масою вантажу по документам та масою вантажу, який прибув на станцію призначення у вагоні № 67894345 у кількості 5100 кг., свідчить не про неправильне зазначення маси вантажу в залізничній накладній відповідачем, а про крадіжку вантажу на шляху слідування. Підтвердженням цього: є телеграма № 203, що направлена ст. Керч на адресу ст. Комунарськ 18.03.2011, зміст якої пояснює причину різниці між масою вантажу по документам та після переважування. Також, в комерційному акті БМ № 464875/22 від 18.03.2011 вказано: "навантаження у вагоні на рівні бортів пагорбкувата", що також є доказом втрати вантажу в путі слідування.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
15.03.2011 зі станції Комунарськ Донецької залізниці ВАТ «Алчевськкокс»(відповідачем) згідно залізничної накладної № 49869985 відправлено вагон № 67894345 з вантажем -горішок коксовий 171115 на станцію призначення Керч -Порт Придніпровської залізниці. Одержувач вантажу -ДП «Керченський морський торговий порт».
Про оформленні перевізних документів вага вантажу визначалась відправником ВАТ «Алчевськкокс», при чому спосіб визначення ваги - зважування на 200 тонних вагонних вагах. В графі найменування вантажу зазначено -завантаження з шапкою.
В накладній № 49869985 вказана маса вантажу у вагоні № 67915538 - брутто - 768900 кг., нетто - 46500 кг., тара - 22400 кг.
На зворотньому боці накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу згідно з параграфами 1,2,3,5 розділу ІІ Технічних умов правильно та ТУ завантаження пункт 4, гл. 1 збірник № 17 дод. 14 СМГС.
На станції призначення Керч -Порт Придніпровської залізниці на вимогу вантажоотримувача видача вантажу здійснена з перевіркою маси вантажу у вагоні № 67894345, про що складено комерційний акт БМ № 464875/22 від 18.03.2011.
В даному комерційному акті зазначено, що за результатами переважування вантажу на справних 150-тоних вагонних вагах, приписаних до залізниці, було встановлено наступне - після переважування вантажу виявилось маса вантажу “брутто” складає -63800 кг, тара з брусу -22400 кг, маса “нетто” -41400 кг, що менше ніж зазначено у провізному документі на 5100 кг. Завантаження у вагоні на рівні бортів холмообразне, без маркування. Вагон в технічному і комерційному відношення справний, з закритими люками і дверима. Ознак крадіжок та втрати не виявлено. Дана телеграма № 16/205.
Як вбачається із змісту телеграми № 16/205 (а.с. 49), яка дана 18.03.2011 о 17 годині 15 хвилин зі станції Керч -Порт Придніпровської залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці при переважуванні вагону 67894345 виявлена нестача вантажу 5100 кг.
В той час 18.03.2011 о 16 годині 00 хвилин зі станції Керч Придніпровської залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці дана телеграма № 203 (а.с. 49), із змісту якої вбачається, що 11-30 18.03.2011 вагон № 67894345 відправки Комунарськ Донецької залізниці - Керч -Порт Придніпровської залізниці № 49869985 вантаж горішок коксовий зліва по ходу вагону 6,6 люк поглиблення 1,8 м х 2 м. х 3 м., завантаження нижче бортів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Залізниця може перевіряти правильність маси вантажу на вимогу вантажоодержувача. (ст. 52 Статуту залізниць).
А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.07.02 за № 567/6855 (далі за текстом -Правила складання актів).
Отже, комерційний акт дійсно є документом, що може підтверджувати невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортних документах. Але згідно ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а обставини справи оцінюються судом в їх сукупності.
Тому, суд оцінює надані Позивачем документи в сукупності з іншими документами, наданими сторонами.
Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затвердженими наказом Міністерством транспорту України № 542 від 20.08.2001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 за N 796/5987, встановлено, що у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Згідно п. 6 цих правил з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Відповідно до п. 8 цих правил у разі навантаження у напіввагон вугілля, яке містить дрібні фракції (крім сортового, рядового і брикетів призначенням на сортувальні установки і збагачувальні фабрики), вище рівня його бортів, відправник повинен здійснити ущільнення вантажу. У цьому разі "шапка" в поперечному розрізі повинна мати форму трапеції. Висота частини "шапки" над обв'язним брусом кузова напіввагона після ущільнення вугілля має бути не більше 300 мм, а нижня її частина - міститися нижче обв'язного бруса.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” (п.3.21) „Якщо на зворотньому боці накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу з „шапкою”, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без „шапки”, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї провини в недостачі вантажу”.
Виходячи з того, що:
- вантаж був завантажений відповідачем, відповідно до Технічних умов з шапкою, про що є відмітка в накладній;
- 18.03.2011 о 16 годині 00 хвилин зі станції Керч Придніпровської залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці дана телеграма № 203 (а.с. 49), із змісту якої вбачається, що в вагоні № 67894345 вантаж горішок коксовий зліва по ходу вагону 6,6 люк поглиблення 1,8 м х 2 м. х 3 м., завантаження нижче бортів, тобто без шапки,
- вантаж прибув на станцію призначення, як зазначено в комерційному акті «Погрузка в вагоне на уровне бортов холмообразная», тобто без шапки, крім того, в комерційному акті не зазначено відомості про поглиблення 1,8 м х 2 м. х 3 м.,
- залізниця не довела відсутність своєї провини в недостачі вантажу, зафіксованої в комерційному акті,
різниця між масою вантажу за документами і масою вантажу, що прибув на станцію призначення Керч -Порт Придніпровської залізниці у вагоні № 67894345 в кількості 5100 кг., не свідчить про неправильне зазначення маси вантажу в накладній № 49869985.
З огляду на вищевказане суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено і підписано 01.11.2011.
Суддя Т.М.Мінська