01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" листопада 2011 р. Справа № 25/138-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква, Київська область
до Торгівельно -виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Факторія”, с. Пилипча, Білоцерківський район, Київська область
про стягнення 200 000,00 грн.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_2 (довіреність від 02.11.2011 № б/н);
відповідача -не з'явився.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -позивач) до Торгівельно -виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Факторія” (далі -відповідач) про стягнення 200 000,00 грн. заборгованості за надання консультаційних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення оплати за надані консультаційні послуги відповідно до Договору від 30.10.2008.
Ухвалою суду від 26.10.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.11.2011.
07.11.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15124 від 07.11.2011) надійшов відзив на позовну заяву від 07.11.2011 № 171, згідно якого відповідач визнав позов у повному обсязі, а наявність заборгованості пояснив відсутністю коштів. Відзив залучений до матеріалів справи.
08.11.2011 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.11.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі укладено договір про надання консультаційних послуг від 30.10.2008 (далі -Договір), відповідно до умов якого, замовник -відповідач доручає, а виконавець -позивач бере на себе зобов'язання надати консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління, а саме: консультації стосовно судової справи № 2-68/07/15-08 за позовом ОСОБА_3 до Торгівельно -виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Факторія” про стягнення вартості частини майна, що пропорційна частці позивача у статутному капіталі товариства, в сумі 721 134,38 грн. (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2. Договору послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами акту про надання консультаційних послуг.
За надані послуги зазначені в пункті 1.1. Договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 200 000,00 грн. (пункт 2.1. Договору).
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється протягом семи днів після підписання сторонами Акту про надання консультаційних послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця або іншим шляхом, який не заборонений чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.1. Договору замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги виконавця.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 6.1. Договору).
На виконання умов Договору, позивач свої зобов'язання по наданню відповідачу консультаційних послуг виконав повністю, що підтверджується Актом про надання консультаційних послуг від 14.03.2011 на загальну суму 200 000,00 грн., який підписаний повноваженими представниками сторін та скріплений печатками у двосторонньому порядку. Також у згаданому Акті замовник підтвердив, що надані послуги за якістю та обсягом відповідають вимогам договору і жодних претензій до виконавця стосовно наданих послуг у останнього немає.
Однак, відповідач, в порушення своїх договірних зобов'язань, за отриманні послуги не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі заявленої до стягнення суми 200 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надіслано лист -вимогу від 25.05.2011 з вимогою погашення заборгованості.
На вищевказану вимогу відповідачем надіслано лист -відповідь від 30.05.2011, в якому останній повідомив про те, що на даний час товариство знаходиться в тяжкому фінансовому стані і не має можливості оплатити заборгованість за надані консультаційні послуги згідно Договору та просив надати час для відшукання можливостей для знаходження коштів.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що зі сторони відповідача не вчинено ніяких дій на погашення заборгованості, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, встановлено що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати отриманих консультаційних послуг, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи існує заборгованість в розмірі 200 000,00 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.11.2011 № 171 визнав позов у повному обсязі.
Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право повністю визнати позов.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується відповідачем.
З огляду на те, що визнання позову відповідачем викладено в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній повноважним представником позивача, за висновками суду, визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, на підставі частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву відповідача про визнання позову.
Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. заборгованості відповідають матеріалам справи, не суперечать чинному законодавству, відповідачем визнані, а, відтак, підлягають задоволенню.
З урахуванням того, що позов подано фізичною особою-підприємцем, який звільнений від сплати державного мита на підставі абзацу 3 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93, а саме: громадянином, віднесеним до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років, на підтвердження якого позивачем надано копію посвідчення НОМЕР_2 від 18.09.1995 та відповідно до частин 3, 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Торгівельно -виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Факторія” (09153, Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Леніна, буд. 5, код ЄДРПОУ 19426368) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за надані консультаційні послуги та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Торгівельно -виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Факторія” (09153, Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Леніна, буд. 5, код ЄДРПОУ 19426368) в доход Державного бюджету України 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. державного мита.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 14.11.2011.