01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" листопада 2011 р. Справа № 21/258-09
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна», Київська область, Броварський район, с. Погреби
на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції
у справі за позовом Приватного підприємства «Житло-Інвест-Буд», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна», Київська область, Броварський район, с. Погреби
про стягнення 1788061,41 грн.
Суддя Д.Г. Заєць
В засіданні суду приймали участь:
від позивача/кредитора: не з'явився;
від відповідача/боржника/заявника: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 29 липня 2011 року); Кротова О.Є. (наказ №К-26 від 20 жовтня 2009 року);
від ВДВС: ОСОБА_2 (довіреність №14118 від 1 листопада 2011 року).
Рішенням господарського суду Київської області від 4 грудня 2009 року у справі №21/258-09 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортісгруп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»про стягнення 1788061,41 грн. задоволено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010 року рішення господарського суду Київської області від 4 грудня 2009 року у справі №21/258-09 в частині стягнення пені скасовано частково та прийнято нове рішення в цій частині.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 лютого 2011 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду залишено без змін.
На виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду господарським судом Київської області видано накази від 12 березня 2011 року.
14 вересня 2011 року до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у справі №21/258-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортісгруп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»про стягнення 1788061,41 грн.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані постанови Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31 серпня 2011 року, у розмірі 100,00 грн. та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»виконавчого збору від 31 серпня 2011 року, у розмірі 170671,88 грн. не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому, підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 19 вересня 2011 року розгляд скарги призначено на 4 жовтня 2011 року.
Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд скарги неодноразово відкладався.
У судовому засіданні представники скаржника вимоги скарги підтримали.
Представник Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції проти задоволення скарги заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, суд, -
Рішенням господарського суду Київської області від 4 грудня 2009 року у справі №21/258-09 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортісгруп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»про стягнення 1788061,41 грн. задоволено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010 року рішення господарського суду Київської області від 4 грудня 2009 року у справі №21/258-09 в частині стягнення пені скасовано частково та прийнято нове рішення в цій частині.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 лютого 2011 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду залишено без змін.
На виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду господарським судом Київської області видано накази від 12 березня 2011 року.
25 березня 2011 року стягувач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортісгруп» пред'явив накази господарського суду Київської області до виконання у Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.
30 березня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. При цьому, боржнику було встановлено семи-денний строк для добровільного виконання рішення з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
7 квітня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження та про зупинення виконавчого провадження.
21 квітня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна», яку скасовано постановою Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 26 квітня 2011 року.
27 квітня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна».
Ухвалою господарського суду Київської області від 23 серпня 2011 року у справі №21/258-09 здійснено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортісгруп»(03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58 В, код ЄДРПОУ 34803449) його правонаступником -Приватним підприємством «Житло-Інвест-Буд» (01034, м. Київ, вул. Горького, 5-Б, код 34867062), припинено провадження щодо скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у справі №21/258-09 та затверджено мирову угоду про закінчення виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі №21/258-09.
31 вересня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено ряд постанов у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 12 березня 2011 року, зокрема: про поновлення виконавчого провадження; про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження; про заміну сторони виконавчого провадження; про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції 31 серпня 2011 року винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100,00 грн. та про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 170671,88 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
У відповідності до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що боржник -Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»у встановлений державним виконавцем строк рішення суду добровільно не виконав, у зв'язку з чим 31 серпня 2011 року державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 170671,88 грн.
В даній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій»затверджено типову форму постанови про стягнення з боржника виконавчого збору (Додаток 28 до пункту 4.16 Інструкції про проведення виконавчих дій).
Оглянута судом постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 31 серпня 2011 року відповідає вимогам встановленим Законом України «Про виконавче провадження»та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій».
Крім того, скаржник посилається на те, що постанова Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 31 серпня 2011 року винесена з порушенням вимог пункту 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, яким передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.
У своїй скарзі скаржник зазначає, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору була винесена після спливу строку, наданого державним виконавцем боржнику для добровільного виконання рішення суду, отже, постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Проте, відповідно до ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.
Як вже зазначалось вище, 23 серпня 2011 року господарським судом Київської області затверджено мирову угоду про закінчення виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі №21/258-09, укладену між Приватним підприємством «Житло-Інвест-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна».
Отже, враховуючи викладене, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 31 серпня 2011 року винесена державним виконавцем у порядку та строки, передбачені вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Також, скаржник зазначає, що постанова державного виконавця про стягнення з боржника суми витрат на проведення виконавчих дій не відповідає вимогам пункту 4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій», оскільки, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на акт про витрати на проведення виконавчих дій та відсутні необхідні додатки до постанови.
Відповідно до пункту 4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів. Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
З огляду на наведене, суд зазначає наступне.
Положеннями Закону України «Про виконавче провадження», та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій»не передбачено, що акт, чи його копія, про витрати на проведення виконавчих дій має бути надіслано або вручено учасникам виконавчого провадження та про нього має бути зазначено в постанові про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
Крім того, умовами мирової угоди, затвердженої господарським судом Київської області ухвалою від 23 серпня 2011 року, зокрема пунктом 12 угоди встановлено, що боржник і стягувач домовилися, що будь-які витрати, пов'язані з виконавчим провадженням, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження господарським судом цієї мирової угоди, покладаються на боржника.
Таким чином, беручи до уваги викладене, враховуючи подані докази, пояснення учасників судового процесу та відсутність порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження»під час проведення виконавчих дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.
Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України, господарський суд, -
В задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції відмовити повністю.
СуддяД.Г. Заєць