01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" листопада 2011 р. Справа № 02-03/1529/15
Суддя Рябцева О.О. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібна нива”, Черкаська обл., Кам'янський р-н, с. Косарі
до Приватного підприємства “Компанія “Керам Сервіс”, Київська обл., м. Васильків
про розірвання договору та стягнення 11800 грн.
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просить суд розірвати договір № 24/04 від 20.04.2007р., що є вимогою немайнового характеру та стягнути з відповідача 11800 грн., що є вимогою майнового характеру.
Відповідно до п.п. “в” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 -IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України”, який був чинний станом на час звернення позивача до суду, із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів справляється державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів громадян (85 грн.).
Згідно з п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 -IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102,00 грн. до 25500,00 грн.).
Проте, при подачі позовної заяви державне мито до Державного бюджету України сплачене позивачем згідно з платіжним дорученням № 3416 від 23.06.2011р. у сумі 118,00 грн., тобто лише за вимогу майнового характеру. Таким чином, позивачем в порушення п.п. “в” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” не сплачено державне мито за позовну вимогу немайнового характеру про розірвання договору.
Отже, платіжне доручення № 3416 від 23.06.2011р. не може бути документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в позовній заяві взагалі не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога про розірвання договору.
Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 20 аркушах, конверт - в першу адресу.
Суддя Рябцева О.О.