"24" жовтня 2011 р. Справа № 10/5026/1162/2011
Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників:
ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" - ОСОБА_2 - за довіреністю,
ТОВ "СВАН-1" - ОСОБА_1. - за довіреністю,
розглянувши матеріали справи за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1"
про визнання банкрутом, -
01.06.2011 р. Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (скорочена назва - АТ "Сбербанк Росії") подано заяву до господарського суду Черкаської області про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" як такого, що відсутній.
02.06.2011 р. суддя господарського суду Черкаської області виніс ухвалу про повернення вказаної заяви без розгляду.
За наслідками розгляду скарги заявника на ухвалу місцевого суду від 02.06.2011 р. Київський апеляційний господарський суд 06.07.2011 р. прийняв постанову про залишення цієї ухвали без змін.
Розглянувши касаційну скаргу заявника - АТ "Сбербанк Росії" Вищий господарський суд України ухвалу місцевого господарського суду від 02.06.2011 р. та постанову апеляційного суду від 06.07.2011 р. скасував, а справу передав до господарського суду Черкаської області для вирішення питання щодо прийняття (неприйняття) справи до провадження.
21.10.2011 р. кредитор подав суду додатково до заяви про порушення провадження у справі заяву про продовження розгляду судом справи про банкрутство боржника, відкриття процедури його ліквідації. Заява мотивована тим, що боржник припинив підприємницьку діяльність, а це, згідно з ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у подальшому тексті ухвали - "Закон" у відмінках) є однією із самостійних підстав для провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.
Представник кредитора у засіданні суду заяви про банкрутство боржника як такого, що відсутній підтримав з викладених в них підстав та мотивів.
Боржник у відзиві на заяву кредитора, представник боржника у засіданні суду проти банкрутства боржника як такого, що відсутній, заперечили.
Ці заперечення боржник мотивує тим, що він не є відсутнім в розумінні положень ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, постійно звітується до органів державної виконавчої служби, володіє нерухомим майном, знаходиться у процедурі припинення діяльності, яка здійснюється згідно з нормами ЦК та ГК України.
Розглянувши матеріали справи, вказівки Вищого господарського суду України, що містяться у постанові від 21.09.2011 р. по цій судовій справі, додатково додані сторонами докази, заслухавши доводи та міркування представників сторін суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню з таких підстав та мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону у разі, якщо боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 названого Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Названий Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п. 7 ст. 19 Закону).
Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Таким чином, єдиним належним доказом відсутності боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням є наявність такого запису в Єдиному державному реєстрі України.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 13.06.2007 р. по судовій справі № 10859/7/0.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник-ТОВ "СВАН-1" знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, Придніпровський район, вул. Рози Люксембург, буд. 153/2, кв. 35 і перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.
Вказаний статус боржника в даний час підтверджує кредитор у поданій суду додатковій заяві, представники сторін у засіданні суду.
Порядок припинення, ліквідації суб'єкта господарювання, яким є боржник, встановлений ст. ст. 59, 60 ГК України.
Підстави припинення, обов'язки юридичної особи, що прийняла рішення про припинення, встановлені ст. ст. 104, 105 ЦК України.
Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Порядок ліквідації юридичної особи, черговість задоволення вимог кредиторів встановлені ст. ст. 111, 112 ЦК України.
Системний аналіз вказаних статей дає підстави для висновку про помилковість твердження кредитора - ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про відсутність боржника, який перебуває у стані припинення підприємницької діяльності та можливості його банкрутства за нормами ст. 52 Закону.
Згідно з частиною 6 ст. 52 Закону за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.
Таким чином, при наявності у боржника майна, закон надає пріоритет здійсненню банкрутства боржника саме за загальною процедурою, а не спрощеною, яка встановлена для відсутнього боржника.
Слід зазначити, що згідно з матеріалами справи, заявою кредитора, боржник володіє майном, вартістю 2 909 011, 80 грн.
Кредитором не подано заяви та обґрунтувань порушення судом справи про банкрутство боржника за загальними процедурами банкрутства.
Враховуючи викладене, факт перебування боржника в стані припинення підприємницької діяльності, регламентованому нормами чинного законодавства, наявність керівного органу боржника в особі ліквідаційної комісії, наявністю відомостей про боржника в Єдиному державному реєстрі України, наявність майна боржника вартістю біля трьох мільйонів гривень, за рахунок якого можуть задовольнятися вимоги кредиторів у процедурі припинення та ліквідації юридичної особи (ст. 105, 111, 112 ЦК України), а також заперечення факту його відсутності самим боржником суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання боржника банкрутом і його ліквідації за спрощеною процедурою встановленою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з п. 2 вказаної статті господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Таким чином, вказаною статтею не передбачено проведення підготовчого засідання суду, а наявність обставин, встановлених п. 1 вказаної статті має бути розглянута при порушенні провадження у справі.
Оскільки обставини, які перешкоджають подальшому провадженню у справі про банкрутство боржника встановлені судом після порушення справи, провадження у справі підлягає припиненню судом згідно з п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону та п. 11 частини першої ст. 80 ГПК України.
Такий висновок суду відповідає положенням п. 36 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 5, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 80, 86 ГПК України, суд -
Провадження у справі припинити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області у порядку та строки, встановлені чинним законодавством.
Суддя Шумко В.В.