05 червня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді - Яворського І.О.,
суддів - Носа С.П., Любашевського В.П.,
при секретарі судового засідання - Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою- Державної податкової інспекції у місті Львові
напостанову Господарського суду Львівської області від 28 вересня 2007 року у справі № 5/3332-12/390А
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»
доДержавної податкової інспекції у місті Львові
провизнання нечинною першої податкової вимоги № 1-28 від 27.11.2006 року, -
З адміністративного позову вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» в своєму позові, поданому до господарського суду Львівської області, просило визнати нечинною першу податкову вимогу №1-28 від 27.11.2006р. Державної податкової інспекції у м. Львові. Державна податкова інспекція у м. Львові в оскаржуваній вимозі вимагає від позивача терміново сплатити 11694898,85 грн. податку на прибуток підприємств та 2523902,73 грн. податку на додану вартість, разом: 14218801,58грн.
Постановою господарського суду Львівської області від 28.09.2007 року позов ВАТ «Львівобленерго» задоволено, визнано нечинною першу податкову вимогу № 1-28 від 27.11.2006 року Державної податкової інспекції у м. Львові.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач ДПІ у м. Львові. Апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позові з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні суду першої інстанції, заслухавши осіб, що приймають участь в розгляді справи, суддю-доповідача, прийшла до висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення господарського суду Львівської області.
При цьому колегія суддів виходила за наступного:
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності з ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи, оглянутих та перевірених у судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що Державною податковою інспекцією у місті Львові було прийнято та направлено на адресу ВАТ «Львівобленерго» першу податкову вимогу № 1-28 від 27.11.2006 року про сплату податкового боргу на загальну суму 14218801,58 грн., з якої податок на прибуток підприємств становить 11694898,85 грн., податок на додану вартість - 2523902,73 грн.
Однак перед цим, позивач у справі - ВАТ «Львівобленерго» звернувся до ДПІ у м. Львові з листами № 50-223 від 19.08.2006 року та № 50-304 від 15.11.2006 року щодо реструктуризації на підставі п.п. 10.2.1, 10.2.3, 10.3 статті 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2711 від 23.06.2005 року (надалі - Закон № 2711)податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2523902,73 грн.та з податку на прибуток підприємств у сумі 11694898,85 грн., які виникли у нього у зв'язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості на умовах Закону №2711 - проведення взаєморозрахунків згідно з договорами про проведення взаєморозрахунку №705Е/48 від 12.07.2006 року, № 705Е/20 від 04.07.2006 року та № 705Е/11 від 27.06.2006 року.
У зв'язку з відмовою відповідача провести реструктуризацію податкових зобов'язань, ВАТ «Львівобленерго» звернулось до господарського суду Львівської області з позовами до Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової інспекції у місті Львовіпро зобов'язання суб'єктів владних повноважень відповідно прийняти рішення і вчинити дії щодо укладення договору про реструктуризацію податкового боргу з податку на додану вартість (справа № 5/3329-12/393А) та з податку на прибуток (справа № 5/3398-2/192А).
Постановамигосподарського суду Львівської області від 07.02.2007 року у справі № 5/3398-2/192А (залишена без змінухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 року) та від 16.02.2007 року у справі № 5/3329-12/393А (залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2008 року), зобов'язано ДПІ у м. Львові укласти відповідні договори про реструктуризацію податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно із ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України; обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Судами першої інстанції у вищевказаних справах встановлено, що ВАТ «Львівобленерго» внесене до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості у відповідності до Закону № 2711; що проведення взаєморозрахунків у відповідності до договорів № 705Е/48 від 12.07.2006 року, № 705Е/20 від 04.07.2006 року та № 705Е/11 від 27.06.2006р. є одним із механізмів погашення заборгованості, що визначені Законом України №2711; що податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 11694898,85грн. та з податку на додану вартість у сумі 2523902,73 грн. виникли внаслідок застосування позивачем вищевказаних механізмів погашення заборгованості і що ним дотримані умови для проведення реструктуризації передбачені ст. 10 вказаного Закону.
Таким чином судами встановлена правомірність вимог ВАТ «Львівобленерго» до Державної податкової інспекції у м. Львові і зобов'язано останню відповідні податкові зобов'язання ВАТ «Львівобленерго» з податку на прибуток підприємств у сумі 11694898,85 грн. та податку на додану вартість у сумі 2523902,73 грн. реструктуризувати відповідно до Закону № 2711.
При розгляді даної справи колегія суддів встановила, що сторонами спору не заперечуються сам факт наявності та розміру податкових зобов'язань, однак є наявним спір щодо порядку та термінів їх погашення. Спеціальним законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181). Проте у зв'язку із прийняттям Закону № 2711 статтю 19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» доповнено підпунктом 19.3.7, яким встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Згідно з Законом №2711 підприємствам паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, дозволяється на умовах, визначених статтею 10 цього закону, провести реструктуризацію податкових зобов'язань, які виникають при погашенні ними заборгованості на умовах, визначених цим Законом.
Таким чином, податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість ВАТ «Львівобленерго» зобов'язане погашати у відповідності до Закону № 2181, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» згідно з поданими ним деклараціями з вказаних податкових зобов'язань та вказаного призначення платежу у відповідних платіжних дорученнях про перерахування коштів, окрім податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2523902,73 грн.та з податку на прибуток підприємств у сумі 11694898,85 грн., які є реструктуризованими, погашатимуться окремо і в терміни визначені статтею 10 Закону № 2711 та за рахунок платежів сплачених позивачем у відповідності до договорів про реструктуризацію податкових зобов'язань, укладених сторонами спору на умовах визначених тією ж ст. 10 Закону № 2711.
Колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний був, згідно з Законом №2711 та вищезгаданих рішень судів, які набрали законної сили, реструктуризувати податкові зобов'язання ВАТ «Львівобленерго» шляхом розстрочення терміном на десять років з відстрочкою погашення на перші два роки дії такого договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, а також тим, що для позивача Законом №2711 відповідно встановлюються нові строки погашення податкових зобов'язань, яких він зобов'язаний дотримуватись. Оскільки податкові зобов'язання позивача є реструктуризованими, відповідно вимога ДПІ у м. Львові щодо їх термінової сплати є незаконною, так як для позивача встановлюються нові строки виконання податкових зобов'язань, а отже твердження відповідача про порушення установлених строків сплати податкових зобов'язань позивачем є безпідставним, так як суперечить п.19.3.7 ст.19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та рішенням судів у справах № 5/3329-12/393А та № 5/3398-2/192А, які набрали законної сили.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним, прийнятим з дотриманням норм як матеріального, так і процесуального права.
Ухвалена судом постанова прийнята на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, підтверджена тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 195, 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Львові залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 28 вересня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий І.О.Яворський
Суддя С.П. Нос
Суддя В.П. Любашевський