05 червня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді - Яворського І.О.,
суддів - Носа С.П., Любашевського В.П.,
при секретарі судового засідання - Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Господарського суду Львівської області від 28 вересня 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» до Львівської міської ради про визнання нечинним акту ненормативного характеру, -
08 серпня 2007 року Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської міської ради про визнання нечинним акту ненормативного характеру. З адміністративного позову вбачається, що п. 18 додатку до ухвали Львівської міської ради № 3402 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності міста Львова» Позивачу надано право на викуп нежитлового приміщення за адресою: вул. Академіка Лазаренка, 5 А м. Львів. Ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2007 року № 484 зазначений пункт 18 був вилучений з додатку до ухвали № 3402. Позивач вважає, що ухвала № 484 від 25.01.2007 року є незаконною, виходячи з наступного. В протоколі постійної комісії комунального майна та власності від 26.12.2006 року не вказано жодних зауважень щодо об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: вул. академіка Лазаренка, 5 А м. Львів. В даному протоколі, зокрема, вказано про відміну пунктів з додатків ухвал щодо приватизації об'єктів комунальної власності. Тоді ж було вирішено рекомендувати управлінню комунальної власності підготувати проект ухвали щодо відміни дозволу на приватизацію об'єктів комунальної власності за відповідними адресами. Серед вказаних п'яти підприємств і товариств Позивача немає. Позивач в цьому протоколі взагалі не згадується. Додатком до ухвали Львівської міської ради № 3402 від 16.03.2006 року затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, в тому числі нежитлове приміщення загальною площею 967,6 квадратних метрів за вказаною вище адресою. Тому позивач просив суд визнати нечинною ухвалу № 484 від 25.01.2007 року в частині вилучення п. 18 з додатку до ухвали № 3402 Львівської міської ради щодо вилучення з переліку об'єктів які підлягають приватизації шляхом викупу, визнати діючим п. 18 додатку до ухвали Львівської міської ради № 3402.
У запереченні на адміністративний позов відповідач вказував, що ухвалою Львівської міської ради від 16.03.2006 року № 3402 було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, в тому числі об'єкт за адресою: вул. Академіка Лазаренка, 5 А м. Львів. Львівською міською радою була прийнята ухвала від 25.01.2007 року № 484, якою було внесено зміни в ухвалу № 3402 і був скасований п. 18 додатку до даної ухвали, згідно з яким спірний об'єкт був включений до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Відповідач вважає дану ухвалу законною, прийнятою в межах повноважень ради, відповідно до норм чинного законодавства, ухвала не порушує прав позивача, оскільки власник (Львівська міська рада) володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Постановою господарського суду Львівської області від 28.09.2007 року позов задоволено.
Постанова мотивована наступним. Посилання Відповідача щодо відсутність порушення прав Позивача є безпідставним, оскільки витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується, що власником нежитлових приміщень за адресою: вул. академіка Лазаренка, 5 А м. Львів є Відділ освіти Франківського району м. Львова. Пунктом 2.2.9 договору оренди № 2-О від 01.10.1997 року, укладеного між ТзОВ «Енергозберігаючі технології» та Відділом освіти Франківського району м. Львова Позивачу гарантовано право на приватизацію даних приміщень.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач Львівська міська рада, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
На підставі ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними лише з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України. В силу ч. 1 ст. 59 даного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до даної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України та законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» місцеві ради за поданням органів приватизації затверджують переліки об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом і викупом. На підставі ст. 8 цього Закону з моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом, а також вчиняє інші дії. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Колегія суддів приймає до уваги той факт, що 30.06.2006 року ліцензованим експертним бюро ПП «Лекс», якого як оцінювача було обрано органом приватизації, визначено ціну продажу об'єкта шляхом викупу. Згідно з висновком експерта ринкова вартість об'єкта приватизації з врахуванням ПДВ становить 1630468,80 грн., вартість підвального приміщення 20614,80 грн. Наказами начальника управління комунальної власності Львівської міської ради від 30.06.2006 оку № 1975 та № 1976 затверджено ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, наказом від 28.12.2006 року № 2006 продовжено дію висновків про оцінку об'єкта приватизації. За таких обставин, було дотримано всіх вимог законодавства при підготовці до приватизації спірного об'єкта. Незважаючи на це, Відповідач оспорюванню ухвалою, зіславшись на протокол комісії комунального майна та власності від 26.12.2006 року № 01-1133, безпідставно вилучив з переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Академіка Лазаренка, 5 А м. Львів. Колегія суддів враховує і те, що Програма приватизації комунального майна міста Львова має меншу юридичну силу, ніж Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», який є спеціальним законом щодо спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, а постанова суду першої інстанції є законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому її слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Львівської області від 28 вересня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.О. Яворський
Судді С.П. Нос
В.П. Любашевський