"29" вересня 2011 р. м. Київ К-20173/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівВеденяпіна О.А.,
Зайця В.С.,
Розваляєвої Т.С.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим
на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (далі -ГУ ПФУ в АР Крим) про визнання недійсним рішення та спонукання до вчинення певних дій,
У березні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання незаконними відмови ГУ ПФУ в АР Крим щодо перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з останнього посадового окладу на день звільнення зі служби та забезпечити виплату перерахованої пенсії. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що наказом заступника Міністра оборони України від 29 грудня 2006 року № 110 його звільнено з військової служби у запас за пунктом 67 «б»(за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України у військовому званні підполковника з посади провідного інженера відділу телекомунікаційних систем та інформатизації Національного центру управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України. Наказом начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України «По особовому складу»від 29 грудня 2006 року № 107-ос виключений зі списків особового складу. На час звільнення розмір його посадового окладу становив 736,00 грн. Проте, ГУ ПФУ в АР Крим нарахувало пенсію, виходячи з розміру посадового окладу за аналогічною посадою осіб офіцерського складу Міністерства оборони України, установленого в розмірі 141,00 грн. Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в АР Крим неправомірними, просив визнати незаконною відмову відповідача в нарахуванні та виплаті позивачу пенсії, виходячи з розміру його посадового окладу, встановленого на день звільнення з військової служби; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01 січня 2007 року, виходячи з посадового окладу, встановленого на день звільнення з військової служби в розмірі 736,00 грн та забезпечити виплату пенсії через відповідну установу Ощадного банку України.
Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 року позов задоволено. Визнано неправомірними рішення ГУ ПФУ в АР Крим від 20 червня 2007 року № 346/13-13 про відмову у нарахуванні і виплаті ОСОБА_6 пенсії у відповідності з його посадовим окладом на день звільнення у сумі 736,00 грн. Зобов'язано ГУ ПФУ в АР Крим провести з 01 січня 2007 року перерахунок пенсії позивача, виходячи з посадового окладу на день звільнення у сумі 736,00 грн. Зобов'язати відповідача надіслати до пенсійного відділення ВАТ «Державний ощадний банк України»за місцем постійного проживання ОСОБА_6 пенсійний лист з урахуванням посадового окладу у розмірі 736,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року змінено постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 року. Позов задоволено. Визнано незаконними відмови відповідача. Зобов'язано ГУ ПФУ в АР Крим провести з 01 січня 2007 року перерахунок пенсії позивача, виходячи з посадового окладу на день звільнення з військової служби у сумі 736,00 грн. Зобов'язати відповідача надіслати до пенсійного відділення ВАТ «Державний ощадний банк України»за місцем постійного проживання ОСОБА_6 пенсійний лист з урахуванням посадового окладу у розмірі 736,00 грн.
У касаційній скарзі ГУ ПФУ в АР Крим порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема, статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 проходив військову службу у Збройних Силах України та був відряджений у Національне космічне агентство України із залишенням на військовій службі. При цьому позивач за місцем відрядження отримував грошове забезпечення за нормами, встановленими для військовослужбовців. Наказом заступника Міністра оборони України від 29 грудня 2006 року № 110 його звільнено з військової служби у запас за пунктом 67 «б» (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України у військовому званні підполковника з посади провідного інженера відділу телекомунікаційних систем та інформатизації Національного центру управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України. Наказом начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України «По особовому складу»від 29 грудня 2006 року № 107-ос виключений зі списків особового складу.
Позивачу ГУ ПФУ в АР Крим призначена пенсія з 01 січня 2007 року виходячи з розміру посадового окладу за аналогічною посадою осіб офіцерського складу Міністерства оборони України, установленого в розмірі 141,00 грн.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ»від 07 лютого 2001 року № 104 в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.
Надано право керівникам органів виконавчої влади та інших цивільних установ, до яких відряджені зазначені категорії осіб, виплачувати додаткові види грошового забезпечення, встановлені законодавством, в межах асигнувань на утримання цих органів і установ.
Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих органів виконавчої влади та інших цивільних установ, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до частини 8 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції від 04 квітня 2006 року (яка набрала чинності з 29 квітня 2006 року) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Оскільки позивач за місцем відрядження отримував грошове забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, а не заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників установи, до якої вона була відряджена, то законних підстав для застосування щодо позивача положень частини 8 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»не було.
З урахуванням викладеного, суди дійшли правильного висновку про те, що пенсія позивача повинна призначатися, виходячи із суми грошового забезпечення за займаною посадою перед звільненням, з урахуванням його посадового окладу в розмірі 736,00 грн.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року та змінену нею постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді О.А. Веденяпін
В.С. Заяць
Т.С. Розваляєва
Ю.І. Цвіркун
Суддя С.В. Головчук