"29" вересня 2011 р. м. Київ К-7534/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівВеденяпіна О.А.,
Зайця В.С.,
Кочана В.М.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Міністерства внутрішніх справ (далі -УМВС) України в Кіровоградській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
У січні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що проходив службу в органах внутрішніх справ з 1995 року. Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 04 грудня 2007 року № 418 о/с його звільнено зі служби в органах внутрішніх справ згідно з пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114. Підставою для видання наказу про звільнення став наказ УМВС України в Кіровоградській області від 06 листопада 2007 року № 2189 «Про порушення службової дисципліни дільничним інспектором міліції Ленінського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_6, перебування під час виконання своїх службових обов'язків в нетверезому стані, дискредитацію звання офіцера міліції та покарання винних». Позивач вказував, що факти встановлені в наказі № 2189 не відповідають дійсним обставинам. Зокрема, факти вимагання коштів не підтверджуються матеріалами службового розслідування, оскільки стосовно позивача не складались протоколи та він не притягувався до кримінальної відповідальності. Також вказує, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків 09 жовтня 2007 року, оскільки з 08 по 13 жовтня 2007 року перебував на лікарняному. Вважаючи дії відповідача незаконними, позивач просив суд скасувати накази № 2189 від 06 листопада 2007 року та № 418 о/с від 04 грудня 2007 року, поновити на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Ленінського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2008 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії УМВС України в Кіровоградській області щодо видачі наказів № 2189 від 06 листопада 2007 року та № 418 о/с від 04 грудня 2007 року в частині звільнення ОСОБА_6 з органів внутрішніх справ України та скасовано зазначені накази. Поновлено ОСОБА_6 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Ленінського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області. Стягнуто з УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_6 5750,29 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обрахована без утримання аліментів, податків та обов'язкових платежів.
У касаційній скарзі УМВС України в Кіровоградській області порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, не досліджено всі докази у справі.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду в зв'язку з чим справа відповідно до вимог частини шостої статті 128 КАС України розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15 серпня 1995 року. Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 04 грудня 2007 року № 418 о/с позивача звільнено зі служби згідно з пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
Підставою звільнення став наказ УМВС України в Кіровоградській області від 06 листопада 2007 року № 2189 «Про порушення службової дисципліни дільничним інспектором міліції Ленінського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_6, перебування під час виконання своїх службових обов'язків у нетверезому стані, дискредитацію звання офіцера міліції та покарання винних».
Службовою перевіркою встановлено, що дискредитація звання офіцера полягає в тому, що ОСОБА_6 вимагав у громадянина ОСОБА_7 сплатити йому штраф у розмірі 327 грн. Також позивач вимагав у громадянина ОСОБА_8 гроші у сумі 200 доларів США.
Прокуратурою Ленінського району м. Кіровограда по вказаним фактам проведено перевірку та 22 листопада 2007 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи з посиланням на відсутність підтвердження фактів вимагання грошей.
Статтею 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
З огляду на те, що докази вчинення позивачем дій, які дискредитують звання офіцера міліції відсутні, та у зв'язку з не доведеністю відповідачем правомірності свого рішення про звільнення позивача, суди дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді О.А. Веденяпін
В.С. Заяць
В.М. Кочан
Ю.І. Цвіркун
Суддя С.В. Головчук