28 вересня 2011 року м. Київ К/9991/19719/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я.
Гордійчук М.П.
Сіроша М.В.
Харченка В.В.
при секретарі: Савченку А.В.
розглянувши клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року
у справі № 2а-3171/09/2670 (2-а-3171/09/2670)
за позовом ОСОБА_4
до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації
треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
про визнання неправомірною бездіяльності, визнання протиправними розпоряджень та їх скасування, стягнення шкоди
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року.
Крім того, скаржник заявив клопотання, в якому просить поновити строк касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року з мотивів його пропуску з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції вважає, що клопотання ОСОБА_4 підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
03.02.2011 року Київським апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу. В тексті вказаної ухвали помилково вказано, що вона складена в повному обсязі 07.01.2011 року.
Касаційну скаргу подано до поштового відділення для направлення до Вищого адміністративного суду України 08.04.2011 року.
Матеріалами справи підтверджено, що 16.02.2011 року, 14.03.2011 року ОСОБА_4 зверталась до Київського апеляційного адміністративного суду з проханням усунути помилку щодо дати складення в повному обсязі ухвали від 03.02.2011 року, оскільки це необхідно для визначення початку перебігу строку на касаційне оскарження.
Проте, Київським апеляційним адміністративним судом помилку виправлено не було, після чого скаржник звернувся до Вищого адміністративного суду з касаційної скаргою та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно зі статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин, судова колегія вважає, що скаржником з поважних причин пропущений строк касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року, тому він підлягає поновленню.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. ст. 102, 165, 212, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, -
Поновити ОСОБА_4 строк касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року у справі № 2а-3171/09/2670 (2-а-3171/09/2670).
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4.
Провести дії по підготовці справи до касаційного розгляду в порядку статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України: 1) надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі разом з копіями касаційної скарги та інформацією про їхні права та обов'язки; 2) встановити 10-ти денний термін (з дня отримання даної ухвали) для подачі заперечень, доповнень, змін, пояснень до касаційної скарги та інших документів. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.