01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.10.2011 № 05-5-5/10949
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
позивача: ОСОБА_1, дов. від 18.05.09,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Консорціуму "Єдапс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.11 №05-5-5/10949 про повернення позовної заяви без розгляду (суддя Ломака В.С.)
за позовом Консорціуму "Єдапс"
до Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України
про визнання недійсним рішення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.11 № 05-5-5/10949 позовна заява Консорціуму "Єдапс" (далі - позивач, консорціум) повернута без розгляду на підставі п.п.1, 3, 4, 6, 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погодившись з ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.11 позивачу відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали, апеляційну скаргу прийнято до провадження, її розгляд призначено на 24.10.11. Доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду апеляційної скарги є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 10.10.11) позивачу та відповідачу - 14.10.11.
24.10.11 у судове засідання з'явився лише повноважний представник позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.11 №05-5-5/10949 скасувати.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Порадившись, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.11 № 05-5-5/10949 позовні матеріали Консорціуму "Єдапс" повернуті без розгляду на підставі п.п.1, 3, 4, 6, 10 ч.1 ст.63 ГПК України.
Оцінивши докази, які мають значення для перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів не погоджується з доводами місцевого господарського суду, зазначеними при поверненні позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п.1); у позовній заяві не вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (п.3); не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі (п.4); не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п.6); не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.10).
Відносно посилань суду, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
До суду з позовом звертається юридична особа - Консорціум "Єдапс".
Відповідно до п. 4.1 Статуту Консорціуму "Єдапс" від 27.09.07 (зі змінами від 03.10.07) вищим органом управління консорціуму є загальні збори учасників консорціуму, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, призначення президента та генерального директора (п.п.4.2.4).
Згідно з протоколом загальних зборів учасників Консорціуму "Єдапс" від 12.05.05 генеральним директором консорціуму призначено Павловського Євгена Валерійовича. Встановлено, що генеральний директор консорціуму за своїми функціями є заступником президента консорціуму, має право без довіреності представляти Консорціум "Єдапс" у взаємовідносинах з усіма державними і недержавними органами, установами, організаціями, в судах, від імені консорціуму вчиняти і підписувати будь-які правочини (угоди, договори), судові та інші документи, вести офіційну переписку, видавати довіреності, здійснювати інші дії наряду з президентом консорціуму; тощо.
Стаття 54 ГПК України передбачає, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.
З позовної заяви вбачається, що її підписано генеральним директором Консорціуму "Єдапс" Павловським Є.В., тобто особою, яка має на це право.
Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребовує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду (пп.3.3 роз'яснення Вищого господарського суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Що стосується подання опису вкладення у цінний лист та посилання суду, що в позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
При дослідженні матеріалів позовної заяви судова колегія встановила, що до позовної заяви додано оригінал фіскального чека від 12.09.11 №5279, який свідчить про направлення копії позову на адресу Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та опис вкладення у цінний лист №0103016925265.
Зміст позовної заяви свідчить, що в ній вказані обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно із ст. 65 ГПК України суддя при підготовці справи до розгляду має право зобов'язати сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребувати від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.
Разом з тим, у п.3.3 роз'яснення від 18.09.97 № 02-5/289 Вищий господарський суд України зазначив: якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Отже, суд першої інстанції, в разі сумнівів, щодо автентичності опису вкладення у цінний лист №0103016925265 та в разі недостатності доказів, що підтверджують обставини справи, мав витребувати їх у позивача.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини другої ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Подання позивачем письмових доказів у незасвідчених належним чином копіях не визначається Господарським процесуальним кодексом України як підстава для повернення позовної заяви.
Тому господарський суд, прийнявши позовну заяву, до якої додано неналежним чином засвідчені документи повинен ухвалою (про порушення провадження у справі або іншою) зобов'язати позивача подати у визначений судом термін оригінали (за необхідності) або належним чином засвідчені копії письмових доказів. У разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, господарський суд залишає позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України (п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.09 № 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року»).
Відносно доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то слід зазначити наступне.
Згідно з п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства.
Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Таким чином, підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, тільки відсутність доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.10 ч.1 ст.63 ГПК України), а до позовної заяви позивача додано платіжне доручення від 09.09.11 №1765 на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд першої інстанції однією з підстав для повернення позовної заяви без розгляду зазначив, що позивачем фактично заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а державне мито сплачено як за одну.
Відповідно до п.п. 4.5 п.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення, державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.
З документа про сплату державного мита - платіжного доручення від 09.09.11 №1764 вбачається, що позивач сплатив державне мито за подання позовної заяви у сумі 85,00 грн. через Публічне акціонерне товариства "Комерційний банк "Індустріальний банк". Про зарахування суми державного мита в дохід бюджету свідчать підписи голови правління банку та в.о. головного бухгалтера на звороті платіжного доручення, скріплені печаткою банку.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Перелік заходів, що вживає суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, не є вичерпним: у разі необхідності та з урахуванням конкретних обставин справи суддя вправі вчиняти й інші дії відповідно до його компетенції, за винятком дій, які можуть бути вчинені лише в судовому засіданні (ст. 65 ГПК України).
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправомірно повернув позовну заяву Консорціуму "Єдапс" без розгляду на підставі п.п.1, 3, 4, 6, 10 ч.1 ст.63 ГПК України.
В зв'язку з цим ухвала Господарського суду міста Києва від 15.09.11 № 05-5-5/10949 підлягає скасуванню, а позовна заява Консорціуму "Єдапс" передачі на розгляд Господарського суду міста Києва.
Згідно з ч.7 ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Консорціуму "Єдапс" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.11 № 05-5-5/10949 скасувати.
3. Позовну заяву Консорціуму "Єдапс" та додані до неї документи передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді
25.10.11 (відправлено)