01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 43/439
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від заявника не з'явився;
від боржника ОСОБА_1 - представник за дов. дов. 01/11/10 від 01.11.2010 р.;
від апелянта ОСОБА_2 - представник за дов. № 24/11/09Н від 17.02.2011 р.;
від ТОВ "ДАНОН" ОСОБА_3 - представник за дов. № б/н від 09.06.2011р.;
від ОСОБА_6 ОСОБА_4 - представник за дов. № 103 від 04.02.2011р.;
від ОСОБА_7. ОСОБА_4 - представник за дов. № 24 від 12.01.2011р.;
розглянувши апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”
на постанову Господарського суду
міста Києва
від 10.12.2010р.
справа №43/439 (суддя Пасько М.В.)
за заявою Приватного підприємства “Транском”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд”
про визнання банкрутом
Приватне підприємство “Транском” (далі - заявник) в листопаді 2011р року звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд”, в якій просило порушити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Визнати приватне підприємство “Транском” кредитором на загальну суму 939327,20 грн., з яких: суму заборгованості за векселем в розмірі 938627,20 грн. та витрати на вчинення виконавчого напису в розмірі 700,00 грн. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.
Постановою Господарського суду міста Києва від 10.12.2011р. №43/439 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора - Приватне підприємство “Транском”. Зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” банкрутом усіх відомих йому кредиторів банкрута. Підприємницьку діяльність банкрута завершено. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважати таким, що настав з 10.12.2010р. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 10.12.2010р. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 10.12.2010р. Зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 10.10.2011р.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 10.12.2010р. у справі №43/439, а провадження у справі припинити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2011р. у справі №43/439 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 04.10.2011р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити постанову Господарського суду міста Києва від 10.12.2011р. по справі №43/439 без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” - без задоволення.
04.10.2011р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду була оголошена перерва на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
11.10.2011р. від заявника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні представника Приватного підприємства “Транском”, яке задоволено судом.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того даною ухвалою було продовжено розгляд справи на 15 днів.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Приватного підприємства “Транском” заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити постанову Господарського суду міста Києва від 10.12.2011р. по справі №43/439 без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” - без задоволення.
Представник заявника в засідання Київського апеляційного господарського суду 18.10.2011р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги
Враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, заявник не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 18.10.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника заявника за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 10.12.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “НВО “Інформаційні Технології” - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Справу про банкрутство було порушено на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом”.
10.12.2010 р. постановою Господарського суду міста Києва по справі №43/439 було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
14.12.2010р. від заявника до суду першої інстанції надійшло клопотання про припинення процедури ліквідації боржника, введення процедури розпорядження майном боржника та призначення на посаду розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Зайцева Дмитра Сергійовича.
На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, заявник зазначив, що боржник є власником нежилих приміщень з №1 по №33 (групи приміщень №122) (в літ. А), загальною площею 380, 80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова Михайла, 4, які належать йому на праві власності згідно з договором купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 за №2182, дублікату акту приймання передачі від 25.03.2002р. та рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2007р., зареєстрованим Київським БТІ 23.04.2008р. за №3504-П в книзі №53 П-83.
17.12.2010 р. ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №43/439 було припинено процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” в зв'язку з виявленням майна боржника, скасовано постанову про визнання боржника банкрутом та введено процедуру розпорядження майном боржника, було призначено розпорядником майна арбітражного керуючого - Зайцева Дмитра Сергійовича.
Згідно п. 6 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.
Тобто, встановивши підстави для припинення процедури ліквідації в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” законодавець надає право перейти до загальних процедур у справі про банкрутство, не визначаючи конкретну судову процедуру, на якій має бути продовжено провадження у такій справі. Стаття 4 цього ж закону визначає загальні судові процедури, які застосовуються до боржника, якими, зокрема, є і процедура розпорядження майном і ліквідаційна процедура.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як на належне твердження апелянта про порушення п. 6 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в порядку ст. 52 даного Закону та перехід до будь-якої із передбачених ст. 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .
Щодо посилання апелянта про порушення судом першої інстанції ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки заявником не було надано суду першої інстанції належних доказів, які б свідчили про відсутність боржника за місцем його знаходження, зокрема витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.
Так, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням, що заявником не був доданий до заяви витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність боржника за місцезнаходженням. Проте, суд апеляційної інстанції відзначає, що заявник звертаючись до суду першої інстанції з відповідною заявою на підтвердження відсутності боржника за його місцем знаходження надав суду акт про встановлення факту відсутності боржника від 04.11.2010р., складений представниками Приватного підприємства “Транском”.
При цьому, довідка ЄДРПОУ відповідно до законодавства України (Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”) не є єдиним належним та допустимим доказом відсутності боржника за місцезнаходженням або відсутності підприємницької діяльності.
Крім того, апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи міститься акт від 07.12.2010р. складений державним виконавцем з ціллю встановлення фактичної адреси та майна боржника з виходом за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова 4, оф. 122 в присутності представника стягувача за довіреністю ОСОБА_4 про відсутність боржника та його майна за даною адресою.
22.06.2011 р. Постановою Вищого господарського суду України у справі № 43/439 за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2010р. скасовано ч. 3 резолютивної частини ухвали, якою було визнано такою, що втратила чинність Постанову господарського суду міста Києва у справі № 43/439 від 10.12.2010 р. про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” банкрутом, в іншій частині ухвалу залишено без змін.
З огляду на викладене, на час розгляду даної апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції постанова Господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом від 10.12.2010р. та ухвала Господарського суду міста Києва від 17.12.2010р. про перехід до загальних процедур банкрутства, зокрема, введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна є чинними.
Отже, на сьогодні триває процедура розпорядженням майном боржника, розпорядником майна на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2010р. було дано оголошення про порушення провадження в справі про банкрутство, до суду першої інстанції подано заяви 14 кредиторами на загальну суму близько 130 млн. грн., в т.ч. і апелянтом на 50 млн. грн., розпорядником майна складено реєстр вимог кредиторів та подано на затвердження суду першої інстанції.
За таких обставин Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням заявника, що припинення на даній стадії розпорядження майна провадження в справі про банкрутство порушить інтереси кредиторів та боржника.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що апелянтом не наведено жодної з підстав передбачених ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для припинення провадження у справі про банкрутство.
Також, Київський апеляційний господарський суд враховує, що постановою Вищого господарського суду України № 43/439 від 22.06.2011р. підтверджено правомірність переходу від скороченої процедури провадження справи у банкрутстві згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до процедури розпорядження майном у зв'язку з виявленням майна банкрута.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд звертає увагу, що на момент розгляду апеляційної скарги оскаржувана постанова не порушує прав та інтересів кредиторів, зокрема апелянта, в зв'язку з припиненням ухвалою Господарського суду міста Києва 17.12.2010р. процедури ліквідації та переходом до процедури розпорядженням майна.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду міста Києва від 10.12.2011р. у справі №43/439 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 43/439 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді