01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2011 № 13/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № Д07/2011/04/22-
17 від 22.04.2011;
від відповідача: Драч В.І - голова правління,
ОСОБА_2. - представник за довіреністю ;
Розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу
"Промбудівельник-4"
на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2011
у справі № 13/17 (Курдельчук І.Д.)
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-4"
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію
140358,25 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 р. у справі № 13/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-4" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 118 573,46 грн. основного боргу, 4 540 ,69 грн. пені, 13 074 грн. інфляційних втрат, 4 170 ,10 грн. 3% річних, 1 403, 58 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення Господарського суду міста Києва ґрунтується на тому, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за договором та має перед позивачем заборгованість у розмірі 118 573,46 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 р. та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що позивач зробив розрахунок позову посилаючись на розпорядження КМДА, які втратили чинність. Розпорядження № 643 24.01.2008 р. визнано нечинним окружним судом, остаточно втратило чинність на підставі розпорядження КМДА № 520 від 29.04.2009р. Житлово-будівельний кооператив розрахувався з позивачем згідно з тарифом, який діяв на період надання послуг у розмірі 65,30 грн. за 1Гкал, а не по тарифу 113,2 грн. за 1Гкал як нараховував позивач, а потім по цим тарифам, як зазначає скаржник, стягнув суд.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р., у складі колегії суддів: головуючого судді - Гаврилюка О.М., суддів Майданевича А.Г., Мальченко А.О., апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2011р. у справі № 13/17 задоволено частково. Рішення змінено, позов задоволено частково та стягнуто з ЖБК "Промбудівельник-4" 64 301,84 грн. заборгованості, 4 540,69 грн. пені, 3 989,55 грн. інфляційних втрат, 1 633,05 грн. 3% річних, 744,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дана постанова скасована постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2011 р., справа направлена на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
На виконання постанови Вищого господарського суду України, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 р. розгляд апеляційної скарги призначено на 23.08.2011 р.
23.08.2011р. у зв'язку з неявкою в судове засідання апеляційного суду представника відповідача, розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.10.2011 р.
05.10.2011р. в судовому засідання оголошено перерву до 19.10.2011р.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила наступне.
01.10.1998 між Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Промбудівельник-4" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630374, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.
Згідно з п. 2.2.1. договору, позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 договору відповідач зобов'язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.
Відповідно до п.3 додатка 4 до договору, оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.
Взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконав, в наслідок чого за період з 01.08.2008 року по 01.12.2010 року у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2010 року складає 118 573,46 грн.
В матеріалах справи містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за період з серпня 2008 року по грудень 2010 року, розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами підтверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що розпорядження № 643 24.01.2008р., на підставі якого позивачем по тарифу 113,2 грн. за 1Гкал розраховувалась сума боргу, визнано нечинним окружним судом, остаточно втратило чинність на підставі розпорядження КМДА №520 від 29.04.2009р. колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011р. у справі №2а-57/09 скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.12.2009р. в частині задоволення позовних вимог адміністративного позову ОСОБА_3. до Київського міського голови, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про визнання актів щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві невідповідними законодавству. Отже розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. за № 643, від 29.04.2009р. за № 520 були чинними протягом спірного періоду, а тому підлягали застосуванню.
З огляду на вищевикладене судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630374 від 01.10.1998 року у сумі 118 573,46 грн.
Враховуючи положення ст.ст. 525, 526, 530, 629, 611, 610 , ЦК України, 173, 174, 193 ГК України, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, в розмірі заявленому позивачем, підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.5 Додатку № 4 до Договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.
Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, позивачем нарахована пеня у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 4 540,69 грн., яку обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що факт заборгованості знайшов своє підтвердження в судовому засідання, судова колегія прийшла до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 4 170,10 грн. та інфляційних втрат в сумі 13 074,00 грн.
За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-4" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 р. у справі № 13/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 р. у справі № 13/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 13/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
01.11.11 (відправлено)