01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2011 № 29/639-25/35-А-61/204
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 18.01.11 р.;
від відповідача-1: ОСОБА_2 - головний державний податковий інспектор відділу інформаційно-аналітичного забезпечення і звітності юридичного управління ДПІ у Печерському районі м. Києва за довіреністю № 191/10-405 від 10.08.2011 р.;
від відповідача - 2: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
від прокуратури: Лиховид О.С. - прокурор відділу прокуратури м. Києва за посвідчення № 210 від 24.06.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват» на рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2011 р. у справі № 29/639-25/35-А-61/204
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват», м. Київ
до 1. Державної податкової інспекції в м. Києві, м. Київ
2. Головного управління державного казначейства у м. Києві, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «НВКЦ «Новас», м. Київ
за участю прокуратури міста Києва
про стягнення 777 165 грн. 48 коп.
У жовтні 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної податкової адміністрації у м. Києві 777 165 грн. 48 коп. збитків, спричинених протизаконними діями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок застосування 17.04.2003 рішенням ДПА у м. Києві умовного адміністративного арешту активів позивача, зі складських приміщень комісіонера позивача -ТОВ «НВКЦ «Новас» працівниками УПМ ДПА у м. Києві 24.04.2003 було вивезено лікеро-горілчані вироби на загальну суму 777 165 грн. 48 коп. Підставою для прийняття рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2003 № 000129 про застосування адміністративного арешту активів позивача стало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 № 3762308, яке визнано недійсним рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2003 у справі № 25/322; термін умовного адміністративного арешту активів TOB «Альфа-Приват», продовжений рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2003 у справі № 21/399 є вичерпаним; внаслідок вилучення активів позивача йому спричинена шкода в розмірі 777 165 грн. 48 коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2011 р. у справі № 29/639-25/35-А-61/204 в задоволенні позову відмовлено (колегія суддів у складі: головуючий суддя Івченко А.М., судді Самсін Р.І., Бойко Р.В.).
Рішення обґрунтоване тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності сукупності обставин з якими приписи чинного законодавства передбачають можливість стягнення збитків, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. При цьому, суд першої інстанції посилається на приписи ст.ст. 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 4, 19, 20 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 17.04.2003 № 000129 про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків (чинне на день розгляду спору, яке не оспорювалося позивачем та не скасоване в установленому порядку), рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2003 у справі № 21/399, яким продовжено термін застосування адміністративного арешту активів (залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2003 у справі № 21/399), ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2011 р. у справі № 29/639-25/35-А-61/204 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована:
- наявністю вини та протиправної поведінки відповідача-1 при прийнятті рішення ДПА у м. Києві № 000129 від 17.04.2003 року про застосування адміністративного арешту активів;
- незаконністю вивезення працівниками УПМ ДПА у м. Києві товарно-матеріальних цінностей зі складу позивача;
- причинно-наслідковим зв'язком між фактом вилучення активів ТОВ «Альфа Приват» та заподіянням шкоди;
- скасуванням податкового повідомлення-рішення ДПІ Шевченківському районі м. Києва № 3762308 від 09.04.2003 року як підставою скасування адміністративного арешту.
При цьому апелянт не зазначив норм процесуального та матеріального права, які порушив місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення.
Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 р. № 01-23/3/1 склад колегії суддів змінено: головуючий суддя Разіна Т.І., судді Остапенко О.М., Дзюбко П.О.
Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2011 р. підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених у ній.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 19.10.2011 р. заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу за вих. б/н від 04.10.2011 р.
07.10.2011р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення № 05-04/1391-28427 від 04.10.2011р. У змісті резолютивної частини пояснень у т.ч. викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2.
Оскільки явка представників сторін та третьої особи у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, зважаючи на докази належного повідомлення представників сторін та третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, вказане клопотання колегією суддів задоволено.
Представник третьої особи в судове засідання 19.10.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Представник прокуратури в судовому засіданні 19.10.2011 р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 03.04.2003 Регіональним управлінням у м. Києві Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної податкової адміністрації України за результатами перевірки складу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 стосовно ТОВ «Альфа-Приват» було складено акт № 260242, а також додаток до нього - акт зняття залишків продукції.
Згідно з податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 № 3762308 позивачу визначено суму податкового зобов'язання в сумі 800 641 грн. за платежем «Фінансові санкції: код платежу 23030100».
17.04.2003 рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві № 000129 до позивача було застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків, що перебувають в складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 на суму 800 641 грн.
Відповідно до зазначеного рішення службовими особами Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві було складено протокол про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 17.04.2003 та описано активів на суму 800 641 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2003 у справі № 21/399 за позовом Державної податкової адміністрації у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват»про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів, строк умовного адміністративного арешту активів позивача, застосованого на підставі Рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2003 продовжено до 3600 годин з моменту його прийняття.
Ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 21/399 від 23.04.2003 вжито заходи забезпечення позову: до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2003 у справі № 21/399 за позовом ДПА у м. Києві до TOB «Альфа-Приват» про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів TOB «Альфа-Приват», заборонено позивачу та будь-яким іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб активами TOB «Альфа-Приват».
Вказані рішення та ухвала від 23.04.2003 залишені без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2003 у справі № 21/399.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2003 у справі № 21/399 роз'яснено, що ухвала господарського суду міста Києва від 23.04.2003 стосується заборони відповідачу-1 та будь-яким іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб активами «Альфа-Приват», що перебувають у складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 на суму 800 641 грн.
З листа Прокуратури міста Києва від 08.07.2003 № 04/1-127-03 вбачається, що 24.04.2003 працівниками УПМ ДПА у м. Києві вивезено зі складу за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 товарно-матеріальні цінності та передано на відповідальне зберігання ТОВ «Техкомплект».
26.06.2003 рішенням господарського суду міста Києва у справі № 25/322 за позовом ТОВ «Альфа-Приват»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 № 3762308. Вказане рішення залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2003 у справі № 25/233.
24.11.2003 Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 21/796 ДПА у м. Києві відмовлено в позові до ТОВ «Альфа-Приват» про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів з підстав того, що 3600 годинний термін адміністративного арешту активів ТОВ «Альфа-Приват»закінчується 24.11.2003 о 10 год. 30 хв. і нормами ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачений порядок повторного продовження строку адміністративного арешту активів платників податків за одним і тим же рішенням керівника податкового органу.
14.04.2004 заступником начальника оперативного відділу ГВПМ ДПІ у Деснянському районі капітаном податкової міліції Жигалюк В.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 9/7 стосовно директора ТОВ «Технокомпроект» ОСОБА_3., який в порушення п. 7 постанови КМУ від 15.10.2003 № 1636 зберігає алкогольні напої належні ТОВ «Альфа-Приват», на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 14.07.2004 у справі № 3-10389/2004 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3. за ч. 1 ст. 164-5 КпАП України закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до відповідальності; горілчані вироби в кількості 137 465 пляшок, всього 121 найменування (згідно з актом інвентаризації від 03.02.2004) конфісковано і знищено.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2003 у справі № 25/322 податкове повідомлення - рішення №3762308 від 09.04.2003 визнано недійсним. Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України вищезгадане рішення місцевого суду залишено без змін.
Правовідносини, які встановлюють умови та порядок відшкодування шкоди врегульовані чинними Цивільним та Господарським кодексами України.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, у спосіб, визначений статтею 1192 Цивільного кодексу України, тобто, за вибором потерпілого шляхом передачі речі в натурі чи відшкодування завданих збитків.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:
- втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права;
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
В апеляційній скарзі ТОВ «Альфа Приват» зазначає, що дії відповідача-1 при прийнятті рішення ДПА у м. Києві № 000129 від 17.04.2003 року про застосування адміністративного арешту активів є протиправними та винними, у зв'язку з чим позивачеві було завдано шкоди.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать:
Державна податкова адміністрація України;
Державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі;
Державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.
У складі органів ДПС знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 4, 19, 20 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що Державна податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Чинними на момент існування спірних правовідносин Законів України «Про власність» (п. 1, 4 ст. 4), «Про підприємництво» (ст. 5, 13, 15), «Про підприємства в Україні» (ст.13) передбачено, що держава не має права втручатися в господарську діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, крім випадків, передбачених Законом.
Відповідно до пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем-1 п. 9.2.3. п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Регіональним управлінням у м. Києві Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПАУ 03.04.2003 року за результатами перевірки складу, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 складено акт № 260242, яким встановлено порушення ТОВ «Альфа Приват» ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державну регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме - зберігання алкогольних напоїв в місцях, не внесених до єдиного державного реєстру.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва на підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 3762308 від 09.04.2003 року та визначено суму податкового зобов'язання в сумі 800 641 грн.
17.04.2011 року відповідач-1, керуючись пп. 9.3.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку із вчиненням позивачем дій, спрямованих на приховування активів та передачі їх іншим особам прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів позивача.
Колегія суддів зазначає, що станом на момент прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів позивача податкове повідомлення-рішення № 3762308 від 09.04.2003 року було чинним.
Факт відсутності вини та протиправної поведінки відповідача-1 підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2003 року у справі 21/399, яким продовжено термін застосування умовного арешту активів до 3600 годин з моменту прийняття.
При цьому твердження позивача відносно того, що термін дії адміністративного арешту сплинув 13.09.2003 року є безпідставним виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181, чинній на час звернення позивача до суду передбачав, що строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Таким чином, рішення відповідача-1 про накладення адміністративного арешту на активи позивача прийняте законно та обґрунтовано.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що при накладанні адміністративного арешту на активи платника податків органи державної податкової служби діяли на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, що підтверджується рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 17.04.2003 № 000129 про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків (чинне на день розгляду спору, яке не оспорювалося позивачем та не скасоване в установленому порядку), а також рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2003 у справі № 21/399, яким продовжено термін застосування адміністративного арешту активів (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2003 у справі № 21/399).
Щодо посилання позивача на незаконність вивезення працівниками УПМ ДПА у м. Києві товарно-матеріальних цінностей зі складу позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 21/399 від 23.04.2003 року вжито заходи забезпечення позову - до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2003 року у справі №2 1/399 заборонено позивачу та будь-яким іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб активами ТОВ «Альфа Приват». Вказане рішення та ухвала від 23.04.2003 року залишені без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2003 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2003 року у справі № 21/399 роз'яснено, що ухвала від 23.04.2003 року стосується заборони відповідачу-1 та будь-яким іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб активами ТОВ «Альфа Приват», які перебувають у складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18.
Як вказує відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу за вих. б/н від 04.10.2011 р. в даному випадку мали місце дії податкового органу щодо зберігання активів, на які накладений адміністративний арешт, оскільки вивезена зі складу продукція була передана на відповідальне зберігання ТОВ «Техкомпроект» до вирішення питання відповідно до чинного законодавства.
Зміна місця зберігання активів за умови наявності чинних рішень ДПА у м. Києві № 000129 від 17.04.2003 року, рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2003 року у справі № 21/399 та ухвали господарського суду міста Києва 23.04.2003 року про вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не впливає на можливість розпорядження активів позивача, оскільки відповідно до п. 9.2.3 п 9.2 ст. 9 Закону № 2181 діяло обмеження платників податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягало в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника податкового органу на здійснення будь-яких операцій платника податків з такими активами.
Відтак, дії працівників УПМ ДПА у м. Києві не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з можливістю реалізації майна та заподіянням шкоди Позивачу.
Крім того суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначає, що на момент розгляду справи спірні лікеро-горілчані вироби конфісковані та знищені на підставі судового рішення (постанова Деснянського районного суду міста Києва від 14.07.2004 у справі № 3-10389/2004), що свідчить про не доведення позивачем розміру заподіяних збитків (відсутні підстави вимагати повернення конфіскованого майна).
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції апелянт посилається на скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 3762308 від 09.04.2003 року як на підставу скасування адміністративного арешту.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2003 року у справі 25/322 за позовом ТОВ «Альфа Приват» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №3762308 від 09.04.2003 року.
Втім, скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення не має наслідком скасування рішення про застосування адміністративного арешту активів.
Рішення про застосування адміністративного арешту активів прийняте відповідно до вимог Закону № 2181 на підставі чинного рішення № 3762308. Рішенням господарського суду міста Києві від 23.04.2003 року продовжено термін адміністративного арешту активів до 3600 годин.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності протиправної поведінки відповідача-1.
Колегія суддів зазначає, що причинно-наслідковий зв'язок між фактом вилучення активів ТОВ «Альфа Приват» та заподіянням шкоди відсутній.
Як зазначає місцевий господарський суд, 14.04.2004 року заступником начальника оперативного відділу ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Жигалюк В.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164-5 КУпАП стосовно директора ТОВ «Технокомпроект» ОСОБА_3., який в порушення п. 7 Постанови КМУ від 15.10.2003 року № 1636 зберігає алкогольні напої належні ТОВ «Альфа Приват», на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору.
На підставі постанови Деснянського районного суду міста Києва від 14.07.2004 року у справі № 3-10389/2004 горілчані вироби у кількості 137 465 пляшок конфісковано і знищено.
Отже, знищення арештованих активів ТОВ «Альфа Приват» не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з діями відповідача-1.
На підставі вищевикладеного слід зазначити та те, що дії відповідача-1 є законними та обґрунтованими, а позивачем не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, у тому числі щодо наявності шкоди та наявності неправомірних дій.
Крім того, апелянтом не доведено порушення посадовими особами відповідача-2 законних прав та охоронюваних законом інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват» (апелянта).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності сукупності обставин з якими приписи чинного законодавства передбачають можливість стягнення збитків, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст.ст. 43, 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32-34, 35, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Залишити рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2011 р. у справі № 29/639-25/35-А-61/204 без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват» - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
25.10.11 (відправлено)