01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.10.2011 № 12/209
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів:
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.10.2011 року
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року
по справі № 12/209 (суддя Прокопенко Л.В.)
за позовом товариства з обмеженою відподвідальністю «Сіті Бост»
до публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»
про стягнення 1 454 197,11 грн.,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року по справі № 12/209 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» на користь ТОВ «Сіті Бост» 1 434 197,11 грн. основного боргу, 14 541,97 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження в частині стягнення з відповідача 20 000 грн. основного боргу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю. В своїх доводах відповідач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач посилався на те, що розгляд відбувся без участі представника відповідача у судовому засіданні.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року по справі № 12/209 апеляційну скаргу ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» було прийнято до провадження, поновлено строк на подання апеляційної скарги та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити.
Представник позивача був присутнім у судовому засіданні та надав свої пояснення й заперечив проти доводів, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» - без задоволення.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2010 року між позивачем (далі - субпідрядник) та відповідачем (далі - підрядник) укладено договір субпідряду № 4-05/10, відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати будівельні роботи на об'єкті «Будівництво комплексів громадського призначення в складі реконструкції станцій трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої кільцевої дороги» і здати відповідачу в зазначені в договорі строки роботи (а.с. 12-15).
Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт становить 318 144,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 53 024,00 грн., та відповідно до п. 2.1.1 додаткової угоди № 2 від 01.10.2010 року вартість додаткових робіт становить 1 146 901,20 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 191 150,20 грн.
За умовами п. 4.2 договору сторонами погоджено строк закінчення виконання робіт субпідрядником за даним договором - 30.05.2010 року та згідно з п. 4.2.2 додаткової угоди № 3 від 01.03.2011 року строк закінчення додаткових робіт - 04.04.2011 року.
На підтвердження факту виконання позивачем будівельних робіт в строки, обумовлені договором уповноваженими представниками сторін погоджені та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року б/н від 30.09.2010 року, за грудень 2010 року №39/2 від 30.12.2010 року, за грудень 2010 року № 39/3 від 30.12.2010 року, за грудень 2010 року №39/4 від 30.12.2010 року, за грудень 2010 року б/н від 30.12.2010 року, за грудень 2010 року №39/6 від 30.12.2010 року, за грудень 2010 року № 39/7 від 30.12.2010 року, за грудень 2010 року № 39/8 від 30.12.2010 року, за травень 2011 року № 39/9 від 31.05.2011 року, за травень 2011 року №39/10 від 31.05.2011 року, за травень 2011 року № 39/11 від 31.05.2011 року, за травень 2011 року №39/12 від 31.05.2011 року.
Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобов'язався здійснити остаточний розрахунок з позивачем протягом 2 (двох) банківських днів після оплати цих робіт замовником, на підставі підписаних повноважними представниками сторін акта виконаних робіт (форма КБ-2В), з наданням відповідної виконавчої документації відповідно до вимог ДБН та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).
Оплата замовником - КП «Київпастранс» виконаних позивачем будівельних робіт згідно трьохстороннього договору №08/1-16/04/2010-2 від 16.04.2010 року станом на 01.06.2011 року здійснена в повному обсязі. Факт оплати підтверджений листом КП «Київпастранс» № 11-5/565 від 15.06.2011 року та листом інвестора - ТОВ «Спецстройстандарт» №01-16/06/2011 від 16.06.2011 року (а.с. 16-17).
Однак, в порушення умов договору № 4-05/10 від 07.05.2010 року оплату за виконані роботи відповідач здійснив лише частково.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції станом на дату звернення позивача до суду з позовом, у ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 1 454 197,11 грн.
Факт та сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 4-05/10 від 07.05.2010 року підтверджений актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2011 року між ТОВ «Сіті Бост» і ПАТ «Трест «Київміськбуд-2».
Під час розгляду справи 12.08.2011 року позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач 09.08.2011 року частково розрахувався з позивачем, а саме оплатив 20 000,00 грн. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 20 000,00 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Нормами статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Пунктом 5.2.6 договору встановлений обов'язок підрядника вчасно прийняти виконані субпідрядником роботи відповідно до положень даного договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору субпідряду №4-05/10 від 07.05.2010 року.
В силу ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами статті 852 ЦК України регламентовано, що у разі наявності у роботі підрядника істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з положеннями ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Натомість, доказів щодо відступлення позивачем від умов договору відповідачем суду ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано, не містять такі докази і матеріали справи.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, колегія суддів апеляційного суду визнає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення основного боргу в сумі 1 434 197,11 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», викладені в апеляційній скарзі та надані ним докази, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» - без задоволення.
Судові витрати, в т.ч. сума, яка підлягає сплаті за проведення судової експертизи розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року у справі № 12/209 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року у справі № 12/209 залишити без змін.
3. Справу № 12/209 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді